Постанова

від 11.12.2008 по справі 8/67-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/67-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 грудня 2008 р.                                                                                    № 8/67-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддівКота О.В.Шевчук С.Р., Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Красень"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2008р.

у справі№8/67-08 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Красень"

доВідкритого акціонерного товариства "Проектно-вишукувальний інститут "Укрспецбудпроект"

Закритого акціонерного товариства КБ "Приватбанк"

прозобов'язання вчинити певні дії та визнання права

та за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства "Проектно-вишукувальний інститут "Укрспецбудпроект"

доЗакритого акціонерного товариства "Красень"

провизнання договору недійсним

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Шевельов О.В. дов. б/н від 10.12.2008р.

                  Власова дов. №01/1-884 від 02.09.2008р.

- відповідача 1: Павлов А.Г. дов. б/н від 24.03.2008р.

- відповідача 2: Переяславська М.В. дов. №20.1.3.2/6-1818 від 19.03.2008р.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Красень", з урахуванням уточнених позовних вимог, звернувся з позовом про зобов'язання відповідача -1 виконати договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 25.12.06р. між позивачем та відповідачем-1; визнання за позивачем права власності на 1 010 349 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Красень”, що є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 25.12.06р. між позивачем та відповідачем-1; зобов'язання відповідача-2 провести перереєстрацію 1 010 349 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Красень” з Відкритого акціонерного товариства “Проектно-вишукувальний інститут “Укрспецбудпроект” на Закрите акціонерне товариство „Красень” на підставі пакету документів, отриманих Відокремленим підрозділом реєстратора Приватбанк Херсонською філією Приватбанку від Закритого акціонерного товариства „Красень” 15.01.08р.

Відповідач-1 проти позову заперечував та  подав зустрічний позов, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 25.12.06р. між позивачем та відповідачем-1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2008 року (суддя Дубінін І.Ю.) позов Закритого акціонерного товариства „Красень” щодо зобов'язання Відкритого акціонерного товариства “Проектно-вишукувальний інститут “Укрспецбудпроект” виконати договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.06р., щодо визнання за Закритим акціонерним товариством „Красень”  права власності на 1 010 349 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Красень” та щодо зобов'язання Закритого акціонерного товариства КБ “Приватбанк” провести перереєстрацію 1 010 349 простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства „Красень” з Відкритого акціонерного товариства “Проектно-вишукувальний інститут “Укрспецбудпроект” на Закрите акціонерне товариство „Красень”, задоволено. В задоволенні зустрічного позову  відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду                  від 20.08.2008р. (колегія суддів у складі: Павловського П.П.  - головуючий, суддів Чус О.В., Швець В.В.) вказане рішення суду скасовано.

У задоволенні первісного позову Закритого акціонерного товариства “Красень” відмовлено.

Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства “Проектно-вишукувальний інститут “Укрспецбудпроект” задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Проектно-вишукувальний інститут “Укрспецбудпроект” та Закритим акціонерним товариством “Красень”.

Не погоджуючись з прийнятою постановою закрите акціонерне товариство "Красень" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 повністю заперечує підстави скасування постанови та просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні з 27.11.2008р. по 11.12.2008р. оголошувалась перерва.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню  виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.12.2006 року між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов якого відповідач-1 зобов'язався продати позивачу пакет простих іменних акцій ЗАТ “Красень” в розмірі 1 010 349 штук, що існують в документарній формі. Проте, як вірно встановлено судами, на момент укладення договору акції ЗАТ “Красень”, що були предметом спірного договору купівлі-продажу, знаходилися в бездокументарній формі і були знерухомлені.

Спірний договір укладений між сторонами на виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.05.05 року у справі № 2-379/05, якою визначалось, що  позивач зобов'язується придбати  цінні папери -  1010349 штук простих іменних акцій  Закритого акціонерного товариства “Красень”, шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу.

Таким чином, виконуючи ухвалу  суду та укладаючи спірний договір, відповідно до умов якого позивач викупляв випущені ним же акції, сторони мали керуватися в своїх діях чинним законодавством та установчими документами товариства.

Відповідно до п. з) ч. 5 ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним, належить до компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Аналогічний припис міститься також в п. з) розділу 36 статуту позивача в редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору. У цьому ж розділі статуту визначено, що повноваження, передбачені пунктами “в”, “е”, “ж”, “з”, “й”, у перервах між скликаннями загальних зборів можуть вирішуватися наглядовою радою, з наступним затвердженням вищим органом товариства.

Судом встановлено, що відповідне рішення про придбання позивачем випущених ним же простих іменних акцій у відповідача-1 було прийняте наглядовою радою позивача 14.04.05р, втім, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували той факт, що зазначене рішення наглядової ради позивача  затверджено вищим органом товариства –загальними зборами, як того вимагає статут позивача.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позивачем порушено загальну вимогу, необхідну для чинності правочину, передбачену ч. 2 ст. 203 ЦК України, яка полягає в тому, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу.  

Керуючись ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, тобто предмет договору є істотною умовою договору купівлі-продажу. В частині 4 цієї ж статті зазначено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування та кількість продукції, а також вимоги до їх якості, які можуть бути погоджені сторонами у договірному порядку. У відповідності до ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.2006р. були цінні папери, а саме 1 010 349 простих іменних акцій ЗАТ “Красень”, в пункті 1.2 якого викладені відомості про цінні папери, що є предметом договору, серед яких, зокрема, і форма існування акцій –документарна. Пунктом 1.4. договору зазначено, що продавець (відповідач 1) гарантує, що він є власником наданих до продажу цінних паперів. Отже, відомості про цінні папери, викладені в пункті 1.2 спірного договору, в тому числі і щодо форми існування, є  вимогами до якості цінних паперів наданих до продажу, які сторони погодили у договірному порядку.

Проте, відповідач-1 на момент укладення договору не мав в наявності 1 010 349 простих іменних акцій позивача в документарній формі існування, обумовлених п. 1.2 оскаржуваного договору, а значить діяв всупереч ч. 1 ст. 656 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов  висновку про законність та обґрунтованість зустрічних позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу від 25.12.2006р. недійсним та, відповідно, визнав задоволення судом першої інстанції первісного позову щодо спонукання відповідача-1 до виконання недійсного договору, визнання права власності на підставі недійсного договору та зобов'язання провести перереєстрацію акцій, таким, що суперечить нормам матеріального права.

Тому, виходячи з того, що неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи і які визнані місцевим господарським судом встановленими, потягло за собою неправильне застосування норм матеріального права, скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваної судової постанови.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Красень" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2008р.  у справі №8/67-08  залишити без змін.

Головуючий                                                                                Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                 Владимиренко С.В.