Рішення

від 03.12.2008 по справі 52/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  52/231

03.12.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Прогрес-3» про стягнення 46 874,91 грн. за участю представників позивача –Цурки Н.О., довіреність № Д07/2008/11/12/-19 від 12.11.2008 р., відповідача –Маленької Н.І., довіреність № 03П від 03.12.2008 року, Шкарупія В.Г., голова правління,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні  2008 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 28 407,73 грн. боргу, 17 094,01 грн. інфляційних нарахувань, 3 386,94 грн. 3% річних, а загалом 46 874,91 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310678 від 01.04.2001 року.

       Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду  на 03.12.2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2008 року надав докази сплати основного боргу в сумі 28 125,85 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 01.04.2001 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 310678 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу, а відповідач - користуватися та оплатити  спожиту теплову енергію у гарячій воді.

Згідно п. 2.2.1 договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення  та вентиляцію - в період опалювального  сезону, гарячого водопостачання – протягом року, в кількості та обсягах   відповідно до  додатка № 1 до цього договору.

          Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2001 року (п. 8.1. договору).   

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

    Доказів припинення дії договору суду не надано.

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.                                                      

          П.п.1, 2, 3 додатку № 4 до договору  передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається здійснюються виключно у грошовій  формі.

   Абонент (відповідач)  щомісяця з 12 по 15 число  самостійно  отримує  у Районному  відділі  теплозбуту  № 1 за адресою Жилянська, 63 табуляграму фактичного споживання  теплової енергії  за попередній  період, акт зірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки  абонент повертає в РВТ) та  платіжну вимогу-доручення, куди включені  вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням  остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового  періоду.

Сплату  за  вказаними  в п. 2 цього додатку  документами  абонент (відповідач)  виконує не пізніше  25  числа поточного  місяця.

П. 3.2 цього додатку до договору встановлено, що абонентам, що не мають приладів обліку:

-щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних   навантажень   з   урахуванням  середньомісячної   розрахункової температури теплоносія від теплових  джерел  енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

-кількість фактично спожитої  теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної  фактичної температури теплоносія від   теплових  джерел  енергопостачальної організації та кількості годин  (діб) роботи тепловикористовуючого  обладнання абонента в розрахунковому  періоді.

   Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення 28 407,73 грн. боргу, 17 094,01 грн. інфляційних нарахувань, 3 386,94 грн. 3% річних, а загалом 46 874,91 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310678 від 01.04.2001 року.

   Відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 28 407,73 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується платіжним дорученням № 88 від 03.12.2008 року та виписками з рахунку у банку за 10.11.2008 року, 11.11.2008 року, за 23.10.2008 року, за 30.10.2008 року.  

   Отже, заборгованість з оплати спожитої теплової енергії станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем за зазначеним договором у спірний період відсутня.

        Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

        Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 28 407,73 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки теплової енергії за договором, а відповідач виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої енергії з простроченням строку виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 17 094,01 грн. інфляційних сум, 3 386,94 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     

Отже, вимоги позивача про стягнення 17 094,01 грн. інфляційних сум, 3 386,94 грн.  3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають закону, і тому підлягають задоволенню.    

       Державне мито у сумі 468,75 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82–85 ГПК України, суд

                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Прогрес-3»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 13, корп. 1, код 22905813, р/р 26000021123951 у Залізничній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227) 17 094 (сімнадцять тисяч дев'яносто чотири) грн. 01 коп. інфляційної складової боргу, 3 386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 94 коп. 3% річних,  468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 75 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

    Припинити провадження у справі в частині стягнення 28 407,73 грн. основного боргу.

    Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С. Чебикіна