Рішення

від 11.12.2008 по справі 19/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2008 р.   Справа № 19/122   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання:  Гринюк О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за  позовом:       Відкритого акціонерного товариства “Крона”

                            76014, м. Івано-Франківськ, вул. Макуха, 2  

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІФ”

                             м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 221

про                       стягнення 26 600 грн. 34 коп.                                                                                                          

За участі представників сторін:

від позивача:     Бардзій Т.Р. - представник, (довіреність № б/н від 20.02.07.)

від відповідача: Броневич Г.М. - представник, (довіреність № 574-218/1108-Т від 18.11.08.);

          Суть спору: ВАТ “Крона” заявлено вимогу про стягнення з відповідача 26 600 грн.                 34 коп., з яких: 25 628 грн. 53 коп. - основний борг, 853 грн. 81 коп. - пеня.           

          Позивач 25.11.08. в судовому засіданні подав з аяву про уточнення позовних вимог                      (вх. № 12365 від 25.11.08.) та просить суд стягнути з відповідача 1892 грн. 87 коп. пені; основна заборгованість відповідачем сплачена 21.10.08.

          Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримує.  

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги визнає частково, стверджуючи, що сума простроченого боргу становить всього 628 грн. 53 коп., оскільки решта                              25 000 грн. - постійно діюча заборгованість, визначена сторонами в п. 4.4. договору поставки від 03.01.08.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив , що між сторонами спору 03.01.08.  укладено договір поставки № 4600019282, згідно з яким позивач (постачальник) зобов”язався поставляти товари, відповідно до поданих відповідачем (покупцем) замовлень, а покупець в свою чергу приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість (п.1.1.).

          Як свідчать обставини справи, ТзОВ “ВК ІФ” порушило зобов”язання, неоплативши за поставлену позивачем продукцію, в зв»язку з чим ВАТ “Крона”   заявлено намір про припинення договору поставки  /претензія вих. № 154 від 07.04.08./.

27.06.08. позивач повернув поставлений товар та підписав з відповідачем акт звірки про заборгованість в сумі 33 096 грн. 45 коп.

          01.07.08. та 05.08.08., ТзОВ “ВК ІФ” оплатило  постачальнику 7467 грн. 92 коп. заборгованості.  

Внаслідок неналежного виконання зобов»язання, станом на 05.08.08. у відповідача виникла заборгованість в решті суми - 25628 грн. 53 коп.,  в зв»язку з чим  позивачем надіслано претензію про повернення вищезазначеної заборгованості вих. № 297 від 08.09.08.  /отримана Федянин О.Р. 17.09.08., згідно з підписом останнього/.          

           Відповідно до ст. 526 ЦК  України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.           

Наявність боргу в розмірі 25 628 грн. 53 коп. станом на 05.08.08. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.                              

      Пунктом 6.6 протоколу розбіжностей до договору поставки № 4600019282 від 03.01.08. передбачено відповідальність у випадку несвоєчасної оплати за поставлену продукцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня,  від суми  простроченої плати за кожен день прострочення платежу.          

          Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в розмірі                                1847 грн. 12 коп., оскільки вищевказана сума  нарахована на 25 000 грн., яка визначена п. 4.4. договору поставки постійно діючою заборгованістю та не дає постачальнику підстав притягати покупця до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів.

          Подана позивачем копія претензії від 07.04.08. вих.№154 не може бути розцінена судом як пропозиція розірвання укладеної угоди, оскільки відсутні дані щодо отримання цього документа уповноваженою особою відповідача.          

          З огляду на викладене в стягненні пені в розмірі 1847 грн. 12 коп. слід відмовити.          

          Розрахунок пені в розмірі 45  грн. 75 коп. за період з 01.07.08. по 20.10.08. на прострочену заборгованість в сумі 628 грн. 53 коп. проведено судом та не заперечується відповідачем.

          Отже, до стягнення підлягає  пеня в розмірі 45 грн. 75 коп. Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України,        ст.ст. 525, 526, 549 ЦК України,  керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК ІФ”, м. Івано-Франківськ,               вул. Є. Коновальця, 221(код 33427739) на користь  Відкритого акціонерного товариства “Крона”, 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Макуха, 2 (код 25070361) –45  грн. 75 коп. пені,                  102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

            Суддя                                                                    Максимів Т.В.

          Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  15.12.08.

          Виготовлено в АС “Діловодство суду”

          помічник судді Кузишин У.Б.