Рішення

від 10.12.2008 по справі 19/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/163

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.12.08 р.                                                                                                       Справа № 19/163                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Мішиній М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Татаренко С.В., директор

від відповідача: Костоглодов В.В., директор

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс”, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Бескид”, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором позики від 17.03.08р. у розмірі 32 000,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 14 880,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс”, м. Маріуполь Донецької області  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бескид”, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором позики від 17.03.08р. у розмірі 32 000,00грн. та штрафних санкцій у розмірі         14 880,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на договір позики б/н від 17.03.08р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фенікс”,                  м. Маріуполь Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бескид”,    м. Маріуполь Донецької області, відповідно до якого відповідачем були отримані грошові кошти у сумі 32000,00 грн. зі строком повернення не пізніше 17.06.2008 р.; невиконання відповідачем умов повернення позики, чим порушено п. 1.1 договору позики, та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 32 000,00 грн. позики 14 880,00 грн.  штрафних санкцій.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бескид”, м. Маріуполь Донецької області, надав суду письмові пояснення від 11.11.08р., у яких зазначає, що не має можливості на цей час виконати зобов'язання за договором позики від 17.03.08р., у зв'язку із тим, що підприємства та організації з якими працює відповідач стали неплатоспроможними, та зобов'язується погасити борг до 01.03.09р.

Заявою  від 28.11.2008 р. відповідач просив надати відстрочку виконання судового рішення строком на один рік. Повідомив, що зазнає значних фінансових труднощів, в зв”язку з неоплатою виконаних робіт замовниками ТОВ “Бескид”.

Розгляд справи  відкладався.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом,

                                       В с т а н о в л е н о.

17.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фенікс”,                       м. Маріуполь Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бескид”,        м. Маріуполь Донецької області укладено договір позики б/н, згідно п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику позику в сумі 32000,00грн., а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути зазначену суму в строк до 17.06.08р.

Відповідно до п. 1.2 договору, повернення суми позики за бажанням  позичальника може здійснюватись протягом 3-х місяців різновеликими частинами, але останній строк повернення позики повинен бути здійснений не пізніше 17.06.08р.

Порядок надання позики передбачений пунктом 2 договору, відповідно до якого, позикодавець зобов'язується надати позику протягом 10 днів з моменту підписання договору (п.2.1 договору).

Сторони узгодили, що позика надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника (п. 2.2 договору).

Крім того, у випадку прострочки повернення позики позичальник сплачує  позикодавцю штраф у розмірі 25% від суми залишку за кожен день прострочення (п. 2.3 договору).

За порушення умов договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та пеню в розмірі 0,5 % від суми за кожен день повернення позики (п. 4 договору).

Факт виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується платіжним дорученням № 47/17 від 17.03.08р., банківською випискою  за 17.03.08р., які долучені до матеріалів справи.

Строк повернення позики настав, але станом на 17.06.2008 р. позика відповідачем повернута не була.

07.07.08р. позивач звернувся до відповідача з Претензією про погашення заборгованості за договором від 17.03.2008 р. та повідомив про нарахування пені, відповідно до п. 4 договору, у сумі 3 040,00 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю “Бескид” було запропоновано у строк до 31.07.08р. погасити заборгованість та оплатити пеню.

Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наданий до справи договір б/н від 17.03.2008 р. є договором позики.

До договору позики слід застосовувати приписи глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного Кодексу України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів повернення позики у сумі 32 000,00 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача позики в сумі                          32 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики від 17.03.08 р. призвело до порушення п. п. 1.1, 1.2 договору, у зв`язку з чим  позивач вимагає до стягнення 14 880,00 грн. пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення за період з 18.06.2008 р. по 19.08.2008 р.

Основні засади господарювання в Україні та регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб”єктами господарювання, визначаються Господарським Кодексом України.

Неустойка, штраф, пеня за цим Кодексом визнаються штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання ( п.1 ст. 230 Господарського Кодексу України).

Відповідно п. 6 ст. 231 Господарського Кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України.

Законом щодо окремих видів зобов”язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається ( п. 1 ст. 231 Господарського Кодексу України).

Санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором у разі, якщо розмір штрафних санкцій  не визначено законом ( п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань  врегульовані  Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання».

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня ( ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання»).

Відповідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Враховуючи вищезазначене, розмір пені, що вимагається позивачем до стягнення, є перевищеним, стягненню підлягає пеня в сумі 1951,48 грн. У залишку вимог  позивачу відмовляється.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення виконання судового рішення строком на 1 рік. Клопотання про розстрочення відповідач вмотивовує наявністю у відповідача великої дебіторської заборгованості підприємств та організацій,  на замовлення яких ТОВ “Бескид” вже виконані роботи. Наполягає, що з серпня 2008 року надходження грошових коштів припинилися.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Виходячи із наведених обставин справи, документів наданих відповідачем, приймаючи матеріальні інтереси сторін, суд задовольняє клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду  частково, строком на 10 місяців.

Судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

                                             В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс”    м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бескид” м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором позики від 17.03.08р. у розмірі 32 000,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 14 880,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бескид” (87536, м. Маріуполь Донецької області, б-р 50 років Жовтня, 18/28, р/с 26001301360098 в Орджнікідзевському відділенні Промінвестбанку м. Маріуполя, МФО 334389, ОКПО 23035082) 32 000,00 грн.  позики, 1951,48 грн. пені, 339,52 грн. витрат по сплаті державного мита, 84,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення на 10 місяців.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Текст рішення оголошений в судовому засіданні 10.12.2008 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.