Постанова

від 10.12.2008 по справі 8/105

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/105

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 грудня 2008 р.                                                                                    № 8/105  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С.- головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиВАТ "Сведбанк"   

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.08

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомВАТ "Сведбанк"   

доТОВ "Адванс"ПП "Робур Трейд"   

простягнення 248157, 65 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Атаманенко О.П. (дов. від 22.12.07 № 262),

відповідачів: не з'явились,

                                             ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 19.06.2008 господарського суду м. Києва позов задоволено. З відповідачів на користь ВАТ "Сведбанк" стягнуто по 124078, 83 грн. основного боргу, по 1240, 79 грн. державного мита та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 09.09.08 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.   

          Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ВАТ "Сведбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, змінити резолютивну частину рішення, зазначивши в ній, що заборгованість стягується з відповідачів солідарно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору № 150604-11/Ф про факторингове обслуговування від 15.06.2004, укладеного між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ВАТ "Сведбанк") та ТОВ  "Адванс" останнє взяло на себе зобов'язання уступити банку право вимоги від дебіторів товариства, вказаних у переліку дебіторів, грошових коштів (в т.ч. усі види неустойок), право на отримання яких належить ТОВ "Адванс" на підставі документів, які підтверджують таке право вимоги у відповідності з контрактом, а  банк -  придбати вказані права вимог грошових коштів від дебіторів товариства та передати за плату грошові кошти від дебіторів товариства, у порядку та у випадках, передбачених даним договором.

Протягом терміну дії даного договору конкретна грошова вимога до дебітора ТОВ "Адванс" вважається придбаною АКБ "ТАС-Комерцбанк" (яке відступлене товариством) з моменту підписання реєстру переданих документів за угодою.

Також, сторонами договору № 150604-11/Ф про факторингове обслуговування було укладено додаткові угоди (реєстри переданих документів по угодам) до цього договору:   № 4/117 від 29.05.2007, № 4/120 від 05.06.2007, № 4/124 від 13.06.2007; № 4/126 від 15.06.2007, за умовами яких ТОВ "Адванс" передало фактору право вимоги грошових коштів, передбачених відповідними пунктами контрактів (включаючи всі види неустойок та збитків) на умовах договору про факторингове обслуговування № 150604-11/Ф від 15.04.2006р. по угодам з дебіторами, зокрема, з ПП "Робур Трейд" (код ОКПО 34185953) на загальну суму 296825,64 грн.

Судами з'ясовано, що 28.03.2006 між ТОВ "Адванс" та ПП "Робур-Трейд" було укладено договір поставки товару № 28/03-1, за умовами якого товариство взяло на себе зобов'язання протягом строку дії даного договору передавати у власність ПП "Робур Трейд", а останнє -  приймати та оплачувати товар у кількості, асортименті і в строки вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно видаткових накладних № А-00000455 від 25.05.2007, № А-00000464 від 04.06.2007, № А-00000465 від 05.06.2007, № А-00000479 від 12.06.2007, № А-00000480 від 12.06.2007, № А-00000484 від 12.06.2007 ТОВ "Адванс" передано ПП "Робур-Трейд" товар на суму 296825,64 грн.

Відповідно до п. 4.1 вказаного вище договору поставки оплата отриманого товару провадиться покупцем в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «постачальника»протягом 90 календарних днів з моменту фактичної передачі товару, що підтверджується видатковими та податковими накладними, тобто, ПП "Робур-Трейд" за товар поставлений за період з 25.05.2007 по 15.06.2007 повинне було розрахуватись у період з 23.08.2007 по 13.09.2007. Однак, у визначений договором поставки товару №28/03-1 від 28.03.2006р. строк ПП "Робур-Трейд" товар не оплатило.

Крім того, судами встановлено, що між АКБ "ТАС-Комерцбанк", ТОВ "Адванс" та ПП "Робур-Трейд" було складено та підписано акт звірки розрахунків за період з 23.05.2007 по 14.07.2007, в якому вказано, що заборгованість ПП "Робур-Трейд" станом на 14.09.2007 становить 279721, 50 грн.

АКБ "ТАС-Комерцбанк" зверталося до ТОВ "Адванс" з претензією № 758/1 від 30.11.2007 з вимогою погасити заборгованість, яка залишилась без відповіді.

Вказані обставини стали підставою для звернення АКБ "ТАС-Комерцбанк" за позовом у даній справі. За посиланням позивача, станом на день подання позову заборгованість ПП "Робур-Трейд" перед АКБ  "ТАС-Комерцбанк" становила 248157,65 грн., яку він просив стягнути солідарно з відповідачів.

          Приймаючи оскаржуване судове рішення, Київський апеляційний господарський суд послався на те, що повідомлення ПП "Робур Трейд" про те, що позивач набув права кредитора за договором поставки не може бути належним доказом у справі, оскільки з його змісту вбачається, що відповідачі домовились про можливість передачі майбутніх вимог, тобто, таке повідомлення підписувалось ще до моменту відступлення ТОВ "Адванс" конкретної грошової вимоги до ПП "Робур Трейд", до виникнення права вимоги конкретної грошової суми до останнього, що суперечить вимогам ст. 1082 ЦК України.    

          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду апеляційної інстанцій помилковим.

Так, судами встановлено, що умовами договору факторингу передбачено, що на підставі ст.ст. 553-559 ЦК України, ТОВ "Адванс" виступає поручителем перед позивачем щодо виконання дебіторами зобов'язань по сплаті за угодами грошових коштів, право вимоги яких відступлено ним АКБ  "ТАС-Комерцбанк" у відповідності до умов даного договору. ТОВ "Адванс" несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання дебітором обов'язків, які передбачені контрактом та кожною конкретною угодою. Моментом, з якого відповідач набуває статус поручителя по відношенню до виконання обов'язків конкретним дебітором по конкретній угоді є моментом підписання сторонами реєстру переданих документів по угоді, і відповідно, переходу до позивача права власності на право вимоги грошових коштів від дебітора по конкретній угоді.

При цьому місцевим господарським судом правомірно враховано положення ст. 553 ЦК України, згідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, (ст. 543 ЦК України).

З огляду на вказане місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що ТОВ "Адванс" виступає поручителем перед АКБ "ТАС-Комерцбанк" за ПП "Робур-Трейд" та враховуючи встановлений судами факт не погашення останнім заборгованості перед АКБ "ТАС-Комерцбанк".

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанцій зроблено помилковий висновок про те, що інформаційне повідомлення, яким ТОВ "Адванс" повідомило ПП "Робур Трейд" про необхідність здійснювати розрахунки за отриману з 01.06.06 продукцію з АКБ "ТАС-Комерцбанк" суперечить ст. 1082 ЦК України з тих підстав, що таке повідомлення було підписане до моменту виникнення права вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.      

В інформаційному повідомленні названо фактора -  АКБ "ТАС-Комерцбанк" та зазначено, що ТОВ "Адванс" визнає останнього кредитором по всім поставкам за контрактом № 28/03-1 та зобов'язується здійснювати всі платежі за реквізитами, що зазначені в повідомленні.

Відповідно до ч.І ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, повідомлення ПП "Робур Трейд" про те, що право грошової вимоги за договором поставки, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), відступається на користь банку, не суперечить вимогам ст.ст. 1078, 1082  ЦК України.

При цьому, виходячи з хронології подій, які стались у зв'язку з укладенням та виконанням договору факторингу (28.03.2006 між ТОВ "Адванс" та ПП "Робур-Трейд" укладено договір поставки товару № 28/03-1; 29.05.2007 сторонами договору № 150604-11/Ф про факторингове обслуговування підписано реєстр переданих документів по угоді до цього договору № 4/117; 12.09.07 позивач повідомив ПП "Робур Трейд" про наявність заборгованості; 14.09.07 підписано 3-торонній акт звірки розрахунків, 30.11.07 між ТОВ "Адванс" (поручитель)  та ПП "Робур Трейд" в порушення умов договору факторингу укладено угоду про зарахування однорідних вимог), необґрунтованим вбачається висновок суду апеляційної інстанції про те, що ПП "Робур Трейд" було повідомлено про відступлення права вимоги лише після направлення йому 27.12.08 претензії.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судове рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                         ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну скаргу задовольнити частково .

Постанову від 09.09.08 Київського апеляційного господарського суду у справі № 8/105 скасувати.

Рішення від 19.06.08 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                                Коробенко Г.П.