Постанова

від 09.12.2008 по справі 6/13-08-330

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/13-08-330

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 грудня 2008 р.                                                                                    № 6/13-08-330  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно- судноремонтний завод"

на постанову від 09.09.08 Одеський апеляційного господарського суду

у справі№ 6/13-08/330 господарського суду Одеської області

за позовомДунайського транспортного прокурора в інтересах держави  в особі Міністерства освіти і науки України та Державного професійно-технічного учбового закладу "Ізмаїльське вище професійне училище"

до-Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради-ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно- судноремонтний завод"

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Міністерство транспорту та зв'язку України

провизнання права власності

від Генеральної Прокуратури України: Івченко О.А. ст. прокурор відділу, посв. від 27.11.07 №194

У справі взяли участь представники сторін:

позивачів:

Міністерства освіти і науки України: Варламов М.В.. довір. від 24.10.07 №9/5-98

Державного професійно-технічного учбового закладу "Ізмаїльське вище професійне училище" : Варламов М.В. довір. від 24.10.07 №9/5-98

відповідачів:

Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради:м не з'явились

-ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно - судноремонтний завод": Селіванов С.А., довір. у справі

3-ої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2008 року провадження у справі в частині позовних вимог прокурора про зобов'язання Виконкому ухвалити рішення про реєстрацію права власності за державою в особі Міністерства освіти України на спірний об'єкт нерухомості припинено на підставі п. 1-1 частини 1 статті  80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.08 (суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.08 (колегія суддів у складі: Шевченко В.В., Бєляновського В.В., Мацюри П.Ф.) позовні вимоги задоволено. Визнано право власності за державною  в особі Міністерства освіти та науки України на обёєкт нерухомого майна –гуртожиток, розташований за адресою: вул. Корабельна, З в м. Ізмаїлі Одеської області і знаходиться на балансі Державного професійно-технічного учбового закладу "Ізмаїльське вище професійне училище".

Судові акти мотивовані тим, що з моменту введення гуртожитку в експлуатацію, об'єкт нерухомого майна - гуртожиток є державною власністю та не підлягає приватизації,  а Міністерство освіти  України є центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки і уповноважене здійснювати управління об'єктами державної влади, що відносяться до галузі освіти.

В поданій касаційній скарзі ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно- судноремонтний завод"  просить скасувати прийняті судові акти, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судами неправильно оцінені надані у справі докази, а саме, що прокурором невірно визначено орган виконавчої влади, уповноважений представляти інтереси держави  у спірних правовідносинах –Міністерство освіти та науки України, адже у даному випадку таким органом є Міністерство транспорту та зв'язку України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Попередніми судовими інстанціями встановлено наступне.

Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради депутатів трудящих №357 від 24.06.1965 року Ізмаїльському Судноремонтному заводу РДП було відведено земельну ділянку по вул. Корабельній в районі Фортеці загальною площею 3692 кв.м під будівництво гуртожитку на 96 чоловік.

Постановою Одеського Обкому КП України і виконкому обласної ради депутатів трудящих № 9/10-3/445 від 14.06.1966 року «Про відкриття в м.Ізмаїл технічного училища»Дунайське Державне пароплавство було зобов'язано закінчити до 1 вересня 1966 року будівництво і пристосування будівлі гуртожитку для організації в ньому учбово-виробничих приміщень технічного училища та з метою розширення учбової бази технічного училища, здійснити добудову до корпусу учбових класів, що будується, загальною площею  400 кв.м».

Наказом по управлінню Радянського Дунайського пароплавства №398 від 17.06.1966 року "Про відкриття профтехнічного училища Одеського обласного управління профтехосвіти в місті Ізмаїлі на базі Ізмаїльського СРЗ»було зобов'язано виконуючого обов'язки директора Ізмаїльського СРЗ закінчити до 1-го вересня 1966 року добудову з пристосуванням будівлі гуртожитку, що будується, для організації в ньому учбово-виробничого приміщення технічного училища та до 01.05.1967 року прибудувати до будівлі гуртожитку 2 секції по 11 метрів кожна відповідно до проекту, виданого ПКБ СДП і узгодженим з Облуправлінням профтехосвіти.

Попередні судові інстанції встановили, що з витягу із акту від 29.09.1966 року державного приймання в експлуатацію 2-х поверхової будівлі гуртожитку на 96 чоловік в місті Ізмаїлі (Фортеця) Одеської області Ізмаїльського району по вул. Корабельна, затвердженого рішенням Ізмаїльської міської Ради депутатів трудящих від 30.09.1966 року - замовником будівництва гуртожитку була Дирекція профтехучилища № 6, а підрядником - будівельна група Ізмаїльського суднобудівельного заводу.

Рішенням виконкому Ізмаїльської міської Ради депутатів трудящих                    № 562 від 30.09.1966 року було затверджено вищевказаний акт держкомісії про прийняття в експлуатацію 2-х поверхової будівлі гуртожитку.

Актом від 26.08.1967 року було прийнято в експлуатацію дві секції прибудови до ДПТУ-6. Цей акт затверджено рішенням Ізмаїльської міської Ради депутатів трудящих від 01.09.1967 року № 509.

Розпорядженням Ізмаїльського міського Голови від 26.01.2004 року                  № 27р про присвоєння адресного номера гуртожитку Вищого професійного училища  № 9 було привласнено адресний номер - вул.Корабельна, 3.

З моменту будівництва та прийняття в експлуатацію гуртожитку, спірне нерухоме майно належало до об'єктів державної власності та знаходилось на балансі Державного професійно-технічного учбового закладу «Ізмаїльське вище професійне училище», як правонаступника профтехучилища № 6, яке було замовником будівництва спірного гуртожитку.

Судами встановлено правонаступництво  Державного     професійно-технічного  учбового закладу «Ізмаїльське вище професійне училище»:

- відповідно до Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР № 206 від 04.03.1966 року «Про заходи по розширенню навчання і влаштування на роботу в народне господарство молоді, що закінчує загальноосвітні школи в 1966 році і Постанови Одеського обкому КПУ і облвиконкому № 9/10-3/445 від 14.06.1966 року в м.Ізмаїлі було відкрито міське професійно-технічне училище № 6.

-01.09.1975 р. Ізмаїльське ДПТУ № 6 було перетворено в Ізмаїльське технічне училище № 9 згідно Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР № 344 від 24.07.1972 року, наказу Держкомітету Ради Міністрів УРСР по профтехосвіті № 23 від 10 .03 1975 року і наказу Одеського облуправління профтехосвіти № 76 від 20.04.1975 року «Про перетворення міських професійно-технічних училищ в технічні училища».

-у липні 1991 року училище було реорганізоване у вище професійно-технічне училище № 9, на підставі наказу Міністерства народної освіти України № 138 від 13.06.1991 року про реорганізацію СПТУ № 9 Одеської області у вище професійне училище та наказу обласного управління народної освіти від 01.07.1991 року.

-наказом Міністерства освіти і науки України № 630 від 01.11.2005 року про перейменування професійно-технічних учбових закладів, згідно якого Вище професійне училище № 9 м.Ізмаїл перейменовано в Державний професійно-технічний учбовий заклад «Ізмаїльське вище професійне училище».

Державний професійно-технічний учбовий заклад «Ізмаїльське вище професійне училище»є об'єктом освіти, що фінансується з Державного бюджету, тобто відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»відноситься до об'єктів, що не підлягають приватизації (зміні права власності).

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи заслуговують на увагу доводи скаржника про те. що  судами не з'ясовані джерела фінансування спірного об'єкту.

Без дослідження цього питання висновок суду про те, що спірний об'єкт  є державною власністю  є передчасним.

В порушення вимог  ст. 43 ГПК України суди не повно встановили  обставини та докази у справі, що мають  вирішальне значення для розгляду справи.

Судами не надано правову оцінку наказу по Управлінню Советського Дунайського пароплавства  №398 від 17.06.1966р. (а.с.35)  щодо зобов'язання  заводу добудувати  будівлю гуртожитку та забезпечити фінансування будівництва в повній сумі (а.с.36).

Судами достайменно не  встановлено за рахунок яких коштів централізованих або власних коштів заводу побудований гуртожиток. А відтак, судами  не  встановлено хто має право розпоряджатися цим майном (РВ ФДМУ по Одеській області, Міністерство освіти і науки України чи Міністерство транспорту та зв'язку України).

В порушення вимог ст. 34 ГПК України  в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вимог позивача.

При новому розгляді справи господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин спору та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно- судноремонтний завод" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.07.08 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.08 у справі №6/13-08-330 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                          В.Овечкін

Судді                                                                                   Є.Чернов

                                                                                            В.Цвігун