Постанова

від 16.12.2008 по справі 30/105-08-1853

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/105-08-1853

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 грудня 2008 р.                                                                                    № 32-7-30/105-08-1853  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О. (доповідач у справі),Хандуріна М.І.

розглянувши касаційні скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ  ГРУПП" та товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року

у справігосподарського суду № 30/105-08-1853Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ  ГРУПП"

до

третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "Одеське"Комінтернівська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області

про

визнання договору дійсним та визнання права власності

за участю представників:

арбітражного керуючого Демченка Г.Г.,

генеральної прокуратури України Громадського С.О.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 травня 2008 року (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ  ГРУПП" (далі –ТОВ  "ЕЛІТ  ГРУПП") до товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське" (далі –ТОВ "Одеське") задоволено в повному обсязі.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ  "ЕЛІТ  ГРУПП" та ТОВ "Одеське" 22 травня 2007 року, визнано за позивачем право власності на 49/100 частин тваринницького комплексу, які складаються з будівель: адміністративного корпусу площею 468,7 кв. м –літ. ”А, а”; навісу площею 85,8 кв. м –літ. ”а1”; доїльно-молочного цеху площею 947,1 кв. м –літ. ”В”; перехідної галереї площею 95,4 кв. м –літ. ”в”; корівника № 1 площею 2637,8 кв. м –літ. ”Г”; перехідної галереї площею 159 кв. м – літ. ”г”;              корівника № 2 площею 2637,8 кв. м –літ. ”Д”; перехідної галереї площею 159 кв. м –літ. ”д”, які розташовані на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області , 4-й км Кубанської дороги, буд.1.

З відповідача на користь позивача стягнуто 168 грн. судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року (колегія суддів у складі: Таценко Н.Б. - головуючий, Сидоренко М.В., Мишкіна М.А.) апеляційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області задоволено частково, рішення місцевого господарського суду скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Одеське".

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2008 року залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги заявник обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції ч. 7 ст. 179, ст. 185 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст.ст. 1, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343-XII).

ТОВ "Одеське" також звернулось з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду змінити: апеляційне подання задовольнити у повному обсязі; п. 2 постанови щодо скасування рішення суду першої інстанції залишити без змін, а позовні вимоги ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП" без задоволення; п. 3 постанови стосовно передачі справи до господарського суду Одеської області для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Одеське" скасувати.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 103 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Так, відповідач звертає увагу на те, що апеляційний суд немає повноважень і у нього не було підстав за Законом № 2343-XII для передачі справи на розгляд до суду першої інстанції в межах справи про банкрутство.

У своєму відзиві на касаційні скарги заступник прокурора Одеської області щодо доводів скаржників заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційні скарги ТОВ "Одеське" та ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП" залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції –без змін.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 15 грудня 2008 року розгляд касаційної скарги у справі № 30/105-08-1853 доручено колегії суддів у складі: Панова І.Ю. –головуючий, Заріцька А.О., Хандурін М.І.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги та відзив прокуратури Одеської області на них, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційних скарг з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, згідно протоколу проведення прилюдних торгів від 19 березня               2007 року по продажу 49/100 тваринницького комплексу, який знаходиться за адресою: 4-й км Кубанської дороги територія Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, переможцем торгів стало ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП” (а.с. 33).

22 травня 2007 року між ТОВ "Одеське" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шейк-Сейкіна О.М., діючого на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 16 червня 2006 року № 2/6-06-98 (чинною на момент укладання угоди), та ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП” було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (далі –договір).

Судами встановлено, що позивачем зобов'язання по оплаті за даним договором виконано і відповідачем прийнято, однак ТОВ "Одеське" відмовляється від нотаріального посвідчення договору.

При цьому, встановлено, що згідно п. 5 договору право власності на майно переходить до покупця після державної реєстрації договору, подати на державну реєстрації покупець має право з моменту нотаріального посвідчення договору, незалежно від факту оплати.

Також, судами із постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20 травня 2008 року у справі № 32-3-24-2/6-06-298 (а.с. 115) встановлено, що 12 січня 2006 року ініціюючий кредитор Комінтернівська об'єднана державна податкова інспекція в Одеській області (далі –ОДПІ) звернулася із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Одеське” за ст. 52 Закону № 2343-XII із зазначенням про знаходження всього рухомого і нерухомого майна, майнових прав боржника у податковій заставі.

7 лютого 2006 року господарським судом прийнята постанова про визнання ТОВ „Одеське” банкрутом.

Ухвалою господарського суду від 18 грудня 2007 року припинено процедуру ліквідації ТОВ „Одеське”, передбачену ст. 52 згаданого Закону, суд перейшов до загальних судових процедур у справі про банкрутство та ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначивши розпорядником майна ТОВ „Одеське” арбітражного керуючого Шейк-Сейкіна О.М.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 16 вересня 2008 року у справі про банкрутство ТОВ "Одеське" № 32-3-24-2/6-06-298 залишено без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 19 березня 2008 року, якою усунено арбітражного керуючого Шейк-Сейкіна О.М. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ "Одеське" та припинено його повноваження; призначено розпорядником майна ТОВ "Одеське" арбітражного керуючого Демченка Г.Г.

З позовної заяви вбачається, що 5 травня 2008 року ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП", посилаючись на ст. 220 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом у даній справі про визнання дійсним договору-купівлі продажу від 22 травня 2007 року, укладеного між ним та банкрутом з тих підстав, що ТОВ "Одеське" відмовляється від нотаріального посвідчення договору.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції послався на встановлені обставини справи і  визнав договір дійсним.

Однак, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської ОДПІ Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням від 27 червня 2008 року з посиланням на ст. 121 Конституції України, ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (далі –Закон № 1789-XII), Положення про Державну податкову адміністрацію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року № 778, ст. 29 ГПК України, в якому просив рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2008 року скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „ЕЛІТ-ГРУПП” відмовити, залучити до участі у справі Комінтернівську ОДПІ Одеської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з метою забезпечення позову накласти арешт на спірне нерухоме майно, посилаючись на п. 8.6.1 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181-III), оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 22 травня 2007 року все рухоме, нерухоме майно та майнові права ТОВ "Одеське”, згідно витягу реєстратора Інформаційного центру Міністерства юстиції м. Одеси про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна  від 9 липня 2004 року № 2636-2767, знаходились у податковій заставі з 8 липня 2004 року, запис про реєстрацію застави дійсний до 8 липня 2009 року, відповідно до листа ОДПІ податковий борг у ТОВ „Одеське” становить 373 871,06 грн.

Свої вимоги заступник прокурора обґрунтовував також тим, що в порушення приписів ст. 27 ГПК України суд розглянув справу у відсутності ОДПІ, що є підставою для скасування рішення суду за ст. 104 ГПК України, та що всупереч ст. 43 ГПК України судом належно не перевірено всіх наявних матеріалів справи.

У доповненнях до апеляційної скарги заступник прокурора  з посиланням на порушення ст. 52, ч.ч. 1, 2 ст. 30, Закону № 2343-XII додатково заявив вимоги про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (далі –рада), на земельній ділянці якої розташоване спірне майно.

Розглянувши  відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційне подання проркурора та дійшовши висновку про те, що спірні правовідносини підлягають правовій оцінці відповідно до норм Закону № 2343-XII, суд апеляційної інстанції вважав необхідним рішення господарського суду Одеської області скасувати і справу направити до господарського суду для розгляду її в межах справи № 32-3-24-2/6-06-298 про банкрутство.

При цьому, постанова апеляційного суду обґрунтована доводами про те, що проведення прилюдних торгів і укладення договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 22 травня 2007 року було здійснено при виконанні Шейк-Сейкіним О.М. повноважень ліквідатора згідно ухвали господарського суду від 16 червня 2006 року у справі № 32-3-24-2/6-06-298 про банкрутство ТОВ "Одеське”. До того ж, прокурор, оскаржуючи до апеляційного суду рішення суду першої інстанції, вважав порушеними права держави в особі Комінтерновської ДПІ Одеської області, яка є ініціюючим кредитором у справі № 32-3-24-2/6-06-298 про банкрутство ТОВ "Одеське”, і майно, що було відчужене ліквідатором, перебувало у податковій заставі.

Аналізуючи наведене вище колегія суддів Вищого господарського суду не може повністю погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки визначивши характер спірних правовідносин і направши справу позовного провадження на новий розгляд в межах справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції вийшов за межі повноважень наданих йому законом, прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

         Відповідно до ст. 103 ГПК України, яка визначає повноваження  апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції  за  результатами  розгляду  апеляційної скарги (подання) має право:

          1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

         2) скасувати  рішення  повністю  або частково і прийняти нове рішення;

         3) скасувати  рішення  повністю  або  частково  і   припинити провадження  у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

         4) змінити рішення.

Статтею 104 ГПК України  визначені підстави для скасування або зміни  рішення судом апеляційної інстанції.

      Як вбачається з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, справа фактично апеляційним судом по суті не переглядалася, а зміст постанови  не відповідає вимогам п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 105 ГПК України і зводиться до переліку обставин встановлених судом першої інстанції та матеріалів справи. Не наведені передбачені законом підстави для скасування рішення без прийняття нового рішення, припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду.

          Скасувавши рішення суду першої інстанції з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції у межах іншої справи (№ 32-3-24-2/6-06-298) апеляційний господарський суд не послався на закон, яким визначено такий порядок  передачі і розгляду  справи, і не прийняв рішення щодо позовної заяви у даній справі (№ 30/105-08-1853).

Крім іншого, колегія суддів Вищого господарського суду України зауважує, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ч. 1 ст. 27 ГПК України, ухвалою від 22 липня 2008 року залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комінтерновську ОДПІ Одеської області, не врахувавши, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу  до прийняття рішення господарським судом (а.с. 89, 90).  

У касаційних скаргах стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального, а і процесуального права, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.  

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, враховуючи предмет даного позову та вихід суду апеляційної інстанції за межі своїх повноважень, передбачених ст. 103 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року має бути скасована, а справа - передана на новий апеляційний розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Під час розгляду справи Одеському апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всіх передбачених законом засобів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого розглянути апеляційне подання і вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ  ГРУПП" та товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року у справі № 30/105-08-1853 скасувати.

Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду  на новий апеляційний розгляд.

Головуючий                                                                            І. Панова       

Судді                                                                                                А. Заріцька

             М. Хандурін