Постанова

від 02.06.2009 по справі 30/105-08-1853

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/105-08-1853

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 червня 2009 р.                                                                                    № 30/105-08-1853  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ - ГРУПП"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2009 року  

у справігосподарського суду№ 30/105-08-1853Одеської області

за позовом

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ - ГРУПП"товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське"

державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Одеської області

провизнання договору дійсним та визнання права власності

за участю представників:

Генеральної прокуратури України Громадського С.О.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 травня                 2008 року (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ - ГРУПП" (далі –ТОВ  "ЕЛІТ - ГРУПП") до товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське" (далі –ТОВ "Одеське") задоволено в повному обсязі; визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ  "ЕЛІТ - ГРУПП" та ТОВ "Одеське" 22 травня 2007 року, визнано за позивачем право власності на 49/100 частин тваринницького комплексу, які складаються з будівель: адміністративного корпусу площею 468,7 кв. м –літ. ”А, а”; навісу площею 85,8 кв. м –літ. ”а1”; доїльно-молочного цеху площею 947,1 кв. м –літ. ”В”; перехідної галереї площею 95,4 кв. м –літ. ”в”; корівника № 1 площею 2637,8 кв. м –літ. ”Г”; перехідної галереї площею 159 кв. м –літ. ”г”; корівника № 2 площею 2637,8 кв. м –літ. ”Д”; перехідної галереї площею 159 кв. м –літ. ”д”, які розташовані на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області , 4-й км Кубанської дороги, буд.1; з відповідача на користь позивача стягнуто 168 грн. судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від                     18 вересня 2008 року апеляційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області задоволено частково, рішення місцевого господарського суду скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Одеське".

Постановою Вищого господарського суду України вказану постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, з тих підстав, що в порушення вимог ст. 101 ГПК України по суті справа судом апеляційної інстанції не розглядалася, визначивши характер спірних правовідносин і направивши справу позовного провадження на новий розгляд в межах справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції вийшов за межі повноважень наданих йому законом, при цьому порушив порядок залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

При новому апеляційному розгляді справи постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2009 року апеляційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ДПІ задоволено, рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

        Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду від             3 лютого 2009 року ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення господарського суду Одеської області від         29 травня 2008 року залишити в силі.

         Вимоги касаційної скарги заявник обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції ст.ст. 1, 31, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343-XII).

         Відповідно до розпорядження заступника голови судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України від                1 червня 2009 року змінено склад колегії суддів та призначено для розгляду справи колегію суддів у складі: судді Панової І.Ю. –головуючого, суддів Заріцької А.О., Хандуріна М.І.

        Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуаль- ного права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З позовної заяви вбачається, що 5 травня 2008 року ТОВ "ЕЛІТ-ГРУПП", посилаючись на ст. 220 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом у даній справі про визнання дійсним договору-купівлі продажу від 22 травня 2007 року, укладеного між ним та банкрутом ТОВ "Одеське" з тих підстав, що останнє відмовляється від нотаріального посвідчення договору.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції послався на встановлені обставини справи і  визнав договір дійсним.

У апеляційному поданні заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ДПІ просив рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2008 року скасувати і у позові відмовити посилаючись на п. 8.6.1 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 22 травня 2007 року все рухоме та нерухоме майно і майнові права ТОВ "Одеське”, згідно витягу реєстратора Інформаційного центру Міністерства юстиції м. Одеси про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна  від 9 липня 2004 року № 2636-2767, знаходились у податковій заставі з 8 липня 2004 року, запис про реєстрацію застави дійсний до 8 липня 2009 року, відповідно до листа ОДПІ податковий борг у ТОВ „Одеське” становить 373 871,06 грн.

Свої вимоги заступник прокурора обґрунтовував також тим, що в порушення приписів ст. 27 ГПК України суд розглянув справу у відсутності ДПІ, що є підставою для скасування рішення суду за ст. 104 ГПК України, та що всупереч ст. 43 ГПК України судом належно не перевірено всіх обставин справи.

При новому апеляційному розгляді справи Одеський апеляційний господарський суд, виконав вимоги ст. 101 ГПК України і прийняв нове рішення про відмову у позові, в обґрунтування якого вказав, що місцевим господарським судом, при визнанні договору купівлі-продажу дійсним, не було враховано, що спірний договір укладено під час дії ліквідаційної процедури ТОВ “Одеське”, як відсутнього боржника, за приписами ст. 52 Закону № 2343-XII.

В ході ліквідаційної процедури було виявлено майно банкрута, у зв'язку з чим, 18 грудня 2007 року ухвалою господарського суду Одеської області було припинено ліквідаційну процедуру ТОВ “Одеське” та введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір підписано з боку відповідача його ліквідатором, без погодження з комітетом кредиторів. Укладено договір 22 травня 2007 року, тобто під час знаходження у провадженні господарського суду справи про банкрутство відповідача на стадії розпорядження майном та призначення розпорядника майном боржника.

Після введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна керівник або орган управління боржника укладає угоди щодо розпорядження нерухомим майном виключно за погодженням з розпорядником майна. Вказане обмеження повноважень керівника або органу управління боржника визначено п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі наведеного вище суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що нерухоме майно за вказаним договором могло бути реалізоване тільки після переходу до загальної процедури провадження у справі про банкрутство, формування комітету кредиторів та введення процедури ліквідації, а також після належним чином здійсненої процедури розпорядження майном ТОВ “Одеське”.

Частинами 1 і 2 ст. 30 Закону № 2343-XII встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Таким чином судами встановлено, що при підписанні спірного договору було порушено порядок його укладення з боку ТОВ “Одеське”, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 22 травня 2007 року між ТОВ "ЕЛІТ-  ГРУПП" та відповідачем, дійсним.

Оскільки постанова Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2009 року прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України підстав для її скасування не вбачає.

         Доводи касаційної скарги не ґрунтуються на законі і висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ - ГРУПП" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2009 року у справі № 30/105-08-1853 залишити без змін.

Головуючий                                                                              І. Панова                                   

Судді                                                                                                А. Заріцька

                М. Хандурін