Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а/0570/10891/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10891/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год.45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Мезенцева В.М.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 72907,00грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 72907,00грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати податку на прибуток, податку на додану вартість. ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби неодноразово здійснювалися заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: виставлена податкова вимога №14 від 05.01.2012 року, винесене рішення про опис майна у податкову заставу від 16.02.2012року та акт опису майна №6 від 16.02.2012року. На підставі п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України просить дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в ньому, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 72907,00грн., яка складається з заборгованості з податку на прибуток в сумі 35801,16 грн., з податку на додану вартість в сумі 37106,00 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію щодо подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст. 61 ПКУ).

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» (ідентифікаційний код 34957496; 83114, Донецька область, м. Донецьк, пр. Панфілова, буд.6, кв.17) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків відповідач знаходиться на обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 06.11.2007 року за №7547.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток в сумі 35801,16 грн., з податку на додану вартість в сумі 37106,00 грн., що підтверджуються податковими повідомленнями-рішеннями, роздруківкою зворотнього боку облікової картки платника податку (відповідача).

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, одне з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно підпункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, виникає у разі: - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Податковим керуючим ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби здійснено опис майна товариства (відповідача), який оформлений актом № 6 від 16.02.2012 року.

ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби Донецької області Державної податкової служби у відповідності до вимог п. 89.8. ст. 89 Податкового кодексу України зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення боргу на адресу відповідача була спрямована податкова вимога за №14 від 05.01.2012 року, яка отримана підприємством 26.01.2012 р.(а.с.7).

Відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Слід відмітити, що п. 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби зверталась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» про стягнення заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість в розмірі 72907,00грн. Постановою суду від 10.07.2012року по справі №2а/0570/6100/2011 позовні вимоги ДПІ у Київському районі м. Донецька Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» про стягнення заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість в розмірі 72907,00грн. задоволені в повному обсязі.

Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм випливає, що Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень:

1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках;

2. опис та вилучення майна;

3. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках;

4. прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог і підтвердження права на звернення до суду із даним позовом не надав доказів щодо направлення до банківських установ платіжних вимог про стягнення податкової заборгованості з його розрахункових рахунків і відсутності на них грошових коштів, достатніх для погашення податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість в розмірі 72907,00грн. Таким чином, позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках відповідача, як то передбачено п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Оскільки позивач не виконав всі приписи ПК України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, то, з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду відсутні правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інсайдер» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 72907,00 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20.09.2012 року. Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 24.09.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мозговая Н. А.