Постанова

від 10.09.2012 по справі 2а-3726/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року 2а-3726/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лапія С.М.,

при секретарі -Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Візаві»звернулось до суду з позовом до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 № 0014792220.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки висновки Акту перевірки № 254/22-2/32577665 від 10.07.2012 не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Посадовими особами Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Візаві»щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Альпекс СВ-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень 2011 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 10.07.2012 № 254/22-2/32577665, згідно висновків якого ТОВ «Візаві»завищено обсяги задекларованого податкового кредиту на суму 22 451,80 грн. за перевіряємий період, чим порушено вимоги ст. 186 Податкового Кодексу України.

На підставі висновків Акту перевірки Бориспільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 № 0014792220, яким ТОВ «Візаві»донараховано податку на додану вартість в розмірі 22 451,80 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 612,95 грн.

Між ТОВ «Візаві»як замовником і ТОВ «Альтекс СВ-Т», як виконавцем, 01.07.2011 року було укладено Договір про виконання робіт № 01/07-11/3, згідно умов якого виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з контролю вхідної якості дисперсіонних, желеподібних клеїв та клеїв-розплавів - товарів, які постійно імпортуються Товариством та в подальшому реалізуються покупцям-споживачам.

За результатами виконання робіт виконавцем -ТОВ «Альтекс СВ-Т» складено, а замовником ТОВ «Візаві»- підписано акти виконаних робіт наступними датами:

- 30.09.2011 року на суму 89 707,74 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 14 951,29 грн.;

- 30.09.2011 року на суму 45003,06 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 7 500,51грн.

На підставі актів виконаних робіт виконавцем виписано відповідні податкові накладні:

- № 34 від 30.09.2011 року на суму 89 707,74 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 14 951,29 грн.;

- № 35 від 10.03.2011 року 45 003,06 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 7 500,51 грн.

Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Візаві» податкового законодавства, які виявились у тому, що постачальником ТОВ «Альпекс-СВ-Т»надавались акти виконаних робіт та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету) України.

Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно з частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а т -му також не створює інших наслідків, крім тих. що пов'язані із його недійсністю. Отже, зазначені договори відповідно до п.п. 1. 2 ст. 215, п.п. І. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з їх недійсністю.

В зв'язку з вище викладеним у ТОВ «Візаві» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Альпекс-СВ-Т»у відповідності ст. 198.6 Податкового кодексу України, оскільки не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушення .у вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Враховуючи викладене, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Візаві»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його контрагента, умови ведення ним господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в якій серед іншого зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Повноваження податкових інспекцій та порядок їх діяльності регламентується Законом України «Про державну податкову службу в України».

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Проте, до переліку їх функцій відповідно до Закону України «Про державну службу в України»не входить право робити висновки про нікчемність правочинів.

Однак, як вбачається зі змісту Акту перевірки податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Візаві»та ТОВ «Альпекс СВ-Т»виходячи аналізу податкової звітності ТОВ «Альпекс СВ-Т», деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість по постачальниках і Акту від 11.01.2012 № 57/23-2/35921848, складеному співробітниками ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва стосовно відпрацювання ТОВ «ЕКОТЕХСИСТЕМА».

Водночас, жодного правового обґрунтування нікчемності правочинів з надання ТОВ «Альпекс СВ-Т»послуг ТОВ «Візаві»Акт перевірки не містить.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг -дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З викладеного слідує, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п. п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №969 від 21.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

На момент складання відповідних первинних документів та податкових накладних TOB «Альтекс СВ-Т»було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства та належним чином звітувало зі всіх податків перед податковими органами, будь-яких доказів, які б це спростовували, відповідачем не надано, що свідчить про наявність у товариства права на складання податкових накладних.

Таким чином, на виконання вимог пунктів 1.2 статті 1, 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, згідно яких первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, у Товариства є в наявності всі належним чином підписані сторонами (ТОВ «Візаві»та ТОВ «Альтекс-СВ-Т») первинні документи: договір, акти виконаних робіт, що підтверджують факти проведення господарських операцій між ними. Податкові накладні, виписані ТОВ «Альтекс СВ-Т» на користь ТОВ «Візаві»оформлені належним чином, суми ПДВ в яких відповідають договірній (контрактній вартості) та задекларованому Товариством розміру податкового кредиту.

ТОВ «Візаві»формувало податковий кредит у вересні-жовтні 2011 року на підставі наданих контрагентом -ТОВ «Альпекс-СВ-Т»податкових накладних, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПК України і Порядку заповнення податкової накладної, правильність оформлення первинних документів та податкових накладних, повнота сплати податку Товариством та його контрагентом ТОВ «Альтекс-СВ-Т»Актом перевірки не спростовуються.

Щодо наведених Бориспільською ОДПІ обставин стосовно аналізу податкової звітності «Альпекс СВ-Т», суд зазначає наступне.

Згідно висновків, викладених на сторінці 6 Акту перевірки, правочини, вчинені позивачем і ТОВ «Альпекс-СВ-Т», є нікчемними з підстав не підтвердження господарських операцій між ТОВ «Альпекс-СВ-Т»і ТОВ «ЕКОТЕХСИСТЕМА», які не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Цей висновок є неправомірним, оскільки наслідком волевиявлення учасників (уповноважених осіб підприємства) правочину став укладений 01.07.2011 між TOB «Візаві»як Замовником, та TOB «Альпекс-СВ-Т»як Виконавцем, Договір на виконання робіт по контролю якості № 01/07-11/3, в якому відображено всі істотні умови договору по яких було досягнуто згоди сторін.

Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з приписами ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При цьому фіктивний правочин визнається недійсним виключно судом. Більш того, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін такого правочину.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

При досліджені факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг, який декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Отже, висновки Акту № 254/22-2/32577665 від 10.07.2012 щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Альпекс СВ-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень 2011 року є необґрунтованими та помилковими, тому, податкове повідомлення-рішення №0014792220 від 25.07.2012 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 280,65 грн. (платіжне доручення №348 від 30.07.2012), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 25.07.2012 № 0014792220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Проліски, вул. П. Морозова, 1, кв. 12, код ЄДРПОУ 31746624) судові витрати у сумі 280 (двісті вісімдесят) грн. 65 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 вересня 2012 р.