КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3726/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
12 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0014792220.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 10 вересня 2012 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Альпекс СВ-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 10 липня 2012 року № 254/22-2/32577665, згідно висновків якого укладання договорів між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Альпекс СВ-Т» не мало на меті реального настання правових наслідків, що спричинило завищення обсягів задекларованого податкового кредиту на суму 22 451,80 грн.
На підставі даного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року № 0014792220, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість в розмірі 22 451,80 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 612,95 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві» і товариством з обмеженою відповідальністю «Альпекс СВ-Т» було укладено договір про виконання робіт від 01 липня 2011 року № 01/07-11/3, що підтверджується відповідними актами виконання робіт та податковими накладними.
Таким чином, у позивача наявні первинні документи, які оформленні відповідно до вимог пункту 1.2 статті 1 та пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, що встановлено судом першої інстанції та знаходить своє підтвердження у матеріалах справи.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.
У пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що на момент складання відповідних первинних документів та податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю «Альтекс СВ-Т» було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства та належним чином звітувало зі всіх податків перед податковими органами, будь-яких доказів, які б це спростовували, відповідачем не надано, що свідчить про наявність у товариства права на складання податкових накладних.
Отже, виходячи з вимог податкового законодавства, позивач мав право на оформлення податкового кредиту.
Доводи апелянта про те, що правочин, укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Альпекс-СВ-Т», є нікчемним внаслідок порушення вимог цивільного законодавства, а саме статей 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, що є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину, є необґрунтованим з огляду на відсутність доказів умислу сторін даного правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі.
Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з приписами ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При цьому фіктивний правочин визнається недійсним виключно судом. Більш того, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін такого правочину.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки акту № 254/22-2/32577665 від 10 липня 2012 року щодо документального підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Альпекс СВ-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень 2011 року є необґрунтованими та помилковими, тому, податкове повідомлення-рішення № 0014792220 від 25 липня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2013 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Маслій В.І.
Файдюк В.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2013 |
Оприлюднено | 21.06.2013 |
Номер документу | 31965492 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Чаку Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні