Рішення

від 27.09.2012 по справі 14/65/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 вересня 2012 р. Справа 14/65/2012/5003

за позовом : публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 97)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкардсервіс" (21037, Вінницька обл., місто Вінниця, Ленінський район, вул. Шевченка, будинок 40/1 )

про стягнення 53475,85 грн.,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники сторін не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкардсервіс" заборгованості в сумі 53475грн. 85 коп. за договором банківського обслуговування від 21.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16 липня 2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №14/65/2012/5003 та призначено до розгляду на 31.07.2012 року.

31.07.2012р. ухвалою суду розгляд справи відкладено до 14.08.2012 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням останнім витребовуваних доказів.

Ухвалою суду від 14.08.2012р. розгляд справи відкладено до 27.09.2012р. та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів у зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду спору.

На визначену дату (27.09.2012 р.) в судове засідання представники сторін не з'явилися, не зважаючи на те, що були належним чином повідомленні ухвалою суду від 14.08.2012р., яка надсилалась останнім рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Про факт належного повідомлення сторін свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №2103621687272 від 03.09.2012р. та №2103621686683 від 31.08.2012р.

При цьому, від представника відповідача (головного бухгалтера ТОВ "Вінкардсервіс" Фаучек Ю.В.) до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю з'явитися в судове засідання призначене на 27.09.2012 р. за станом здоров'я.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання представника відповідача, дійшов до висновку про його відхилення в повному обсязі, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації .

Отже, відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання окрім головного бухгалтера ТОВ "Вінкардсервіс" іншого повноважного представника. При цьому суд зазначає, що відповідачеві було надано достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 14.08.2012р., оскільки отримав він її 28.08.2012 року, що стверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення №2103621686683 від 31.08.2012р.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача, а також позивача, оскільки останнім в обґрунтування заявлених позовних вимог, надано достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.03.2011р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінкардсервіс" підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг"( далі умов), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 21.03.2011 року (а.с. 7, 8, 11-19).

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26006055304703, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта ( системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено та врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно із п. 3.18.6.1. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" ( або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через сертифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"- електронно-цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису( печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки", банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, в розмірах якого банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

У п.1 "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки" зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Згідно розділу 1 правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку.

Розділом 3.18. умов - передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"- електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису ( печатки).

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно із п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.8. Умов проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні Клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні Клієнтом обов'язків, передбачених "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той же строк.

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг"( або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт -банк/ Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь -якій іншій формі) та / або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Згідно із п. 3.18.1.11. Умов встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов - клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

Згідно із п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Умов нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно п. 3.18.4.1.3. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку поверненні кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням" кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня ( п. 3.18.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно із п. 3.18.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування, передбачених умовами п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Відповідно до п. 3.18.5.4. умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п.3.18.5.8. Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань за кредитом, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за такою формую: 1000,00 грн.+5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6. ліміту.

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання за договором № б/н від 21.03.2011 року позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 43019 грн. 21 коп. (згідно заявки відповідача № б/н від 21.03.2011 року а.с. 7), що підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 20-32).

Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 21.03.2011 року не виконує належним чином, а саме починаючи з періоду 03.05.2012 року перестав сплачувати заборгованість по кредиту, що підтверджується випискою по рахунку останнього.

13.03.2012 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №20/7-366 з вимогою сплатити заборгованість за договором банківського обслуговування № б/н від 21.03.2011 року. Дана претензія була отримана головним бухгалтером відповідача 13.03.2012 року, про що свідчить підпис останнього на претензії.

Не проведення розрахунків згідно умов договору банківського обслуговування № б/н від 21.03.2011 року в строки обумовлені договором в добровільному порядку спонукало позивача звернутись з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по кредиту в розмірі 53475 грн. 85 коп., з яких:

43019 грн.21 коп.- сума заборгованості по простроченому кредиту;

6819 грн. 64 коп.- сума заборгованості за простроченими відсотками по кредиту;

216 грн.96 коп.- пеня;

269 грн. 08 коп.- заборгованості по комісії;

1000 грн. 00 коп.- штраф ( фіксована частина);

908 грн. 99 коп. - штраф ( процентна складова).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошевого зобов'язання, та повинен у встановлений термін та на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в частині стягнення 43019 грн. 21 коп. заборгованості по простроченому кредиту; 6819 грн. 64 грн. заборгованості по простроченим відсоткам; 269 грн. 08 коп. заборгованості з комісії.

Також, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 216 грн. 96 коп. пені; 3150,96 грн. штрафу, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно із п. 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.5.7. Умов строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно із п.3.18.5.8. Умов при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань за кредитом, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за такою формую: 1000,00 грн.+5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6. ліміту.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, штрафу є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені та штрафу не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до п.1 ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкардсервіс" (21037, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Шевченка, 40/1, код ЄДРПОУ 34587853) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ( вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 43019 грн. 21 коп. сорок три тисячі дев"ятнадцять гривень двадцять одну копійку) заборгованості по простроченому кредиту; 6819 грн. 64 коп. (шість тисяч вісімсот дев"ятнадцять гривень шістдесят чотири копійки) заборгованості за простроченими відсотками по кредиту; 216 грн. 96 коп. (двісті шістнадцять гривень дев'яносто шість копійок) пені; 269 грн. 08 коп. (двісті шістдесят дев"ять гривень вісім копійок) заборгованості по комісії; 3150,96 грн. (три тисячі сто п"ятдесят гривень дев"яносто шість копійок) штрафу, 10 695 грн. 17 коп. (десять тисяч шістсот дев"яносто п"ять гривень сімнадцять копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 02 жовтня 2012 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 97)

3 - відповідачу (21037, Вінницька обл., місто Вінниця, Ленінський район, вул. Шевченка, будинок 40/1 )