Рішення

від 26.09.2012 по справі 2322-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2012Справа №5002-22/2322-2012

за позовом фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бель Арте»

про стягнення 204 999, 90 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк»

до фізичної особи-підприємця Мельник Микола Зіновійовича

про стягнення 481 545, 75 грн та спонукання до виконання певних дій.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача (за первісним позовом) - Гудименко О.М., довіреність № 1672 від 20.07.12, представник, паспорт АН 216419 виданий 29.01.2004;

від відповідача (за первісним позовом)- не з'явився,

від третьої особи (за первісним позовом)- не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Мельник Микола Зіновійович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» про стягнення суми основного боргу в розмірі 105 466, 00 грн. та штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань: 3% річних у сумі 2 505, 18 грн., неустойки у сумі 4 100, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного між сторонами договору №Н-7/16 від 22.07.2011 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» утворилась заборгованість.

23 серпня 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» до фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича надійшла зустрічна позовна заява про стягнення штрафних санкцій у вигляді неустойки у розмірі 481 545,75 грн та зобов'язання передати у власність товариства продукцію, оформив передачу робіт і продукції письмовими актами прийому-передачі, відповідно до вимог договору №Н-7/16 від 22.07.2011.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2012 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» до фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича про стягнення 481 545,75 грн та спонукання до виконання певних дій прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В свою чергу позивач за зустрічним позовом мотивує свої зустрічні позовні вимоги тим, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору №Н-7/16 від 22.07.2011, у зв'язку з чим фізичній особі-підприємцю Мельник Миколі Зіновійовичу були нараховані штрафні санкції у вигляді неустойки.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2012 року суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бель Арте».

06 вересня 2012 року позивачем за первісним позовом були надані заперечення на зустрічну позовну заяву, відповідно до яких зазначив, що свої зобов'язання за договором № Н-7/16 від 22.07.2011 фізична особа-підприємець Мельник М.З. виконав у повному обсязі та передав, встановив та зібрав продукцію на загальну суму 520 590,00 грн. Що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт та видатковими накладними, від підпису яких, відповідач за первісним позовом з невідомих причин відмовився.

Крім того, позивач за первісним позовом, зауважив, щодо строку останньої поставки та встановлення продукції згідно товарно-транспортної накладної від 01.09.2011 на загальну суму 42 978,97 грн, а саме затримки на два календарних дні, що це було зумовлено форс- мажорними обставинами, які передбачені пунктом 7.3. договору.

Також, 17 вересня 2012 року представником позивача за первісним позовом надано пояснення, відповідно до яких, позивач звертає увагу, що зазначена в пункті договору 7.2. неустойка не визначена сторонами як пеня, а визначена саме як неустойка - штрафна санкція, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України.

17 вересня 2012 року у судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом надано заперечення на позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що з позовними вимогами фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича не згодні та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню.

Так, відповідач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що надані позивачем за первісним позовом акти виконаних робіт від 05.08.2011, 16.08.2011, 23.08.2011, 01.09.2011 мають позначку про те, що нібито Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» відмовилося від підписання вказаних актів. При цьому на позначці про відмову, немає даних про посадових осіб, які відмовилися від підпису з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк», немає даних в якому місці і коли відбулась ця відмова від підписання актів виконаних робіт, і хто з відповідальних співробітників фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича уповноважений до підписання акту відмови від підпису.

Відповідач за первісним позовом та третя особа явку представників у судові засідання не забезпечили. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.

Розглянув матеріали справи, дослідивши надані представником позивача докази, заслухав пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2011 року між фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича (виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» (замовник) укладений договір №Н-7/16.

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується виготовити на своєму обладнанні з використанням своїх матеріалів, доставити, зібрати (встановити) і передати у власність замовнику продукцію, згідно специфікацій (додатки № № 1 - 9 до договору), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію.

Сторони обумовили, що загальна вартість продукції за договором становить 520590,00 грн, в тому числі ПДВ 86765,00 грн.

Оплата за продукцію в рамках цього договору проводиться замовником в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку:

- передоплата за продукцію в розмірі 415 124,00 грн, в тому числі ПДВ 69187,33 грн., перераховується замовником протягом 5-ти банківських днів після підписання договору;

- остаточна оплата за продукцію в розмірі 105466,00 грн, в тому числі ПДВ 17577,67 грн, проводиться замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки (установки) продукції замовнику і підписання акту прийому-здачі робіт і видатковою накладною (пункт 2.1. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору, термін виготовлення продукції становить 21 календарний день з моменту перерахування замовником передоплати відповідно до пункту 2.2.1 договору.

Пунктом 3.2. договору виконавець зобов'язується розпочати постачання і зборку (установку) продукції на об'єкті замовника через 14 календарних днів після перерахування замовником передоплати відповідно до пункту 2.2.1 договору. Повна поставка і збірка (установка) продукції на об'єкті замовника повинна бути закінчена через 28 календарних днів після перерахування замовником передоплати відповідно до пункту 2.2.1 договору.

Виготовлення і постачання продукції оформляється актом приймання-здачі робіт та видатковими накладними, які підписуються обома сторонами (пункт 4.1. договору).

Специфікації за номерами - 102, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208 були підписані та скріплені печаткою ТОВ «Проджект парк», з боку ФОП Мельника М.З. не підписані, але були прийняті до фактичного виконання, отже, в контексті положень частини 2 статті 644 ЦК України сторони дійшли згоди щодо такої істотної умови, як предмет договору.

На виконання вимог договору №Н-7/16 фізичною особою-підприємцем Мельник Миколою Зіновійовичем було поставлено продукцію на загальну суму 520 590,00 грн, про що свідчать товарно-транспортні накладні:

- товарно-транспортна накладна від 05.08.2012 на загальну суму 31 392,97 грн;

- товарно-транспортна накладна від 16.08.2012 на загальну суму 188 985,08 грн;

- товарно-транспортна накладна від 23.08.2012 на загальну суму 257 232,98 грн;

- товарно-транспортна накладна від 01.09.2012 на загальну суму 42 978,97 грн.

Крім того, зазначений факт підтверджується актами прийому-здачі від 05.08.2011; 16.08.2011; 23.08.2011, 01.09.2011 та видатковими накладними №Н-000028/1 від 05.08.2011; №Н-000030/1 від 16.08.2011; №Н-000032/1 від 23.08.2011; №Н-000033/1 від 01.09.2011.

Проте, відповідач за первісним позовом відмовився від підписання зазначених документів, та жодним чином не обґрунтував свою відмову.

Аналіз змісту взаємних прав та обов'язків сторін за договором дозволяє дійти висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Суд вважає за необхідне застосувати вказане положення за аналогією закону, згідно статті 8 ЦК України.

В матеріалах справи міститься лист третьої особи вих. №9 від 05.09.2012, в якому зазначається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бель Арте» відповідно до договорів №1 від 24.02.2011 та №2/341 від 02.06.2011 надавало послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» послуги з розробки дизайн проектів приміщень комплексу «Сосновий гай», крім того, в зазначеному листі вказується, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Бель Арте» Хорищенко П.А., був присутній при поставці продукції 05.08.2011; 16.08.2011; 23.08.2011 та 01.09.2011.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зобов'язання за договором №Н-7/16 від 22.07.2011 з боку фізичної особи-підприємця Мельник М.З. були фактично виконані.

Відповідачем за первісним позовом було перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича: платіжним дорученням № 3196 від 26.07.2011 суму у розмірі 215 124,00 гривень; платіжним дорученням від 01.08.2011 суму у розмірі 200 000,00 гривень.

Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» перед фізичною особою-підприємцем Мельник М.З. становить 105 466,00 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору №Н-7/16 від 22.07.2011 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків, а тому вимоги фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» суми основної заборгованості у розмірі 105 466,00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення неустойки у розмірі 96501,39 грн; 3% річних у розмірі 2505,18 грн і 527,33 грн витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.

Згідно із пунктом 7.2. договору за несвоєчасне перерахування платежу, передбаченого пунктом 2.2.2. договору замовник виплачує виконавцю неустойку в розмірі 0,5% від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення.

Таким чином, позивач за первісним позовом розрахував суму неустойки та вважає, що відповідач за первісним позовом повинен сплатити неустойку, яка складає за період з 06.09.2011 по 06.03.2012 - 96 501,39 гривень.

Так, суд не погоджується з твердженнями позивача за первісним позовом щодо того, що зазначена в пункті договору 7.2. неустойка не визначена сторонами як пеня, а визначена саме як неустойка - штрафна санкція.

Відповідно до статті 549 Цивільного господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені, з яким суд погодитись не може внаслідок невірного розрахунку позивачем.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, за шість місяців, що, в свою чергу, відповідає приписам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С - сума заборгованості за період,

2УСД - подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Таким чином, загальна сума пені, повинна складати 8196,01 грн, у зв'язку з чим в задоволенні частини вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 88 305,38 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту несплати відповідачем за первісним позовом вартості продукції у розмірі 105 466,00 грн, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних та витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, звертає увагу, що за розрахунками суду 3% річних складають 2669,88 грн, однак у зв'язку з тим, що позивач за первісним позовом просить стягнути 3% річних у сумі 2505,18 грн, то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зауважує наступне.

Відповідно до прохальної частини зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати передати у власність товариства продукцію, оформив передачу робіт і продукції письмовими актами прийому-передачі, відповідно до вимог договору №Н-7/16 від 22.07.2011.

Як вже зазначалось раніше, судом встановлений факт поставки продукції фізичною особою-підприємцем Мельник М.З. Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» на суму 520 590,00 грн, у зв'язку з чим, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки у розмірі 481 545,75 грн.

Зазначену вимогу товариство мотивує тим, що пунктом 3.2. договору сторони обумовили, що повна поставка і збірка (установка) продукції на об'єкті замовника повинна бути закінчена через 28 календарних днів після перерахування замовником передоплати.

Так, 07.09.2012 на адресу фізичної особи-підприємця Мельник М.З. відправлено претензію вих. №211, в якій повідомлялось, що станом на 05.09.2011 прострочення виконання зобов'язань за договором № Н-7/16 від 22.07.2011 склало 13 календарних днів, що відповідало на той момент можливому штрафу в розмірі 38547,21 грн.

23.03.2012 на адресу фізичної особи-підприємця Мельник М.З. було відправлено повторну претензію вих. №200, в якій сума штрафних санкцій склала 219422,58 грн та на яку відповідач за зустрічним позовом ніяким чином не відреагував.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» вважає, що фізична особа-підприємець Мельник М.З. станом на 10.07.2012 не виконав покладені на себе зобов'язання по передачі продукції, що є підставою для застосування штрафних санкцій до відповідача за зустрічним позовом, згідно з пунктом 7.1. договору № Н-7/16 від 22.07.2012. Сума неустойки склала 481 545,75 грн.

Але, суд не погоджується з розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за зустрічним позовом 01 вересня 2011 року виконав свої зобов'язання за договором № Н-7/16 від 22.07.2012, що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами прийому-здачі, видатковими накладними та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бель Арте» вих. №9 від 05.09.2012 (а.с. 9-13, 66-75).

Крім того, як вже зазначалось, пунктом 3.2. договору передбачено, що повна поставка і збірка (установка) продукції на об'єкті замовника повинна бути закінчена через 28 календарних днів після перерахування замовником передоплати.

Але, як вбачається з матеріалів справи, передоплата у повному обсязі була перерахована лише 01.08.2011 платіжним дорученням №3324 (а.с. 65).

За таких обставин, перебіг строку виконання зобов'язання ФОП Мельника М.З. почався з 02.08.2011 та закінчився 29.08.2011.

Остання товарно-транспортна накладна на загальну суму 42 978,97 грн. датована 01.09.2012 .

Таким чином, прострочення виконання зобов'язання складає 3 дні.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок неустойки.

Розрахунок неустойки здійснюється судом за наступною формулою:

Неустойка = Сх0,5хД:100, де:

С - сума договору,

Д - кількість днів прострочення.

Таким чином, загальна сума неустойки, повинна складати 7808,85 грн, у зв'язку з чим в задоволенні частини вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 512 781,15 грн слід відмовити.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» заявлено вимоги, як майнового так і немайнового характеру.

Пунктами 1, 2 абзацу 2 частини 2 статті 4 Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, враховуючи те, що позивачем заявлений позов майнового характеру ціна позову якого складає 481545,75 грн та не майнового характеру, таким чином, сума судового збору, яка повинна бути сплачена позивачем при поданні такого позову складає 9630,92 грн - за подання позову майнового характеру та 1073,00 грн. - за подання позову немайнового характеру.

Оскільки при подачі позову позивачем сплачена сума судового збору у розмірі 9630,93 грн, то недоплачений судовий збір в розмірі 1073,00 грн підлягає покладенню на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проджект парк».

Згідно з статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідачів за первісним та зустрічним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» на користь фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича заборгованість у розмірі 105466,00 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» на користь фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича неустойку у розмірі 8196,01 грн; 3% річних у розмірі 2505,18 грн та 527,33 грн витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» на користь фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича 2333,89 грн судового збору.

5.В задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю Мельник Миколі Зіновійовичу в частині стягнення пені з у розмірі 88 305,38 грн - відмовити.

6.Зустрічний позов задовольнити частково.

7.Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» неустойку у розмірі 7808,85 грн.

8.Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» 156,18 грн судового збору.

9.В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» в частині стягнення неустойки у розмірі 512 781,15 грн - відмовити.

10.В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Зіновійовича передати у власність товариства продукцію, оформив передачу робіт і продукції письмовими актами прийому-передачі, відповідно до вимог договору №Н-7/16 від 22.07.2011 - відмовити.

11.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект парк» на користь Державного бюджету України 1073,00 грн судового збору.

12.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.А. Калініченко