37/117-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2008 р. № 37/117-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоШевчук С.Р. (доповідач)
СуддівВладимиренко С.В. Барицької Т.Л.
розглянувши касаційне подання Заступника прокурора Харківської області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2008р.
у справі №37/117-08 господарського суду Харківської області
за позовомПрокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Харківської обласної державної адміністрації
доВідкритого акціонерного товариства "ІБК "Авантаж"
Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Харківської обласної філії
провизнання недійсним протоколу земельного аукціону та договору купівлі-продажу земельної ділянки
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача 1: Ярещенко О.В. дов. №08-11/4077/2-07 від 10.12.2007р.
- позивача 2: не з'явились
- відповідача 1: Мерзлікіна В.О. дов. б/н від 17.06.2008р.
- відповідача 2: Дегтяр В.М. дов. №137-Д від 15.09.2008р.
- прокуратури: Івченко О.А. посв. №1914 від 10.12.2007р.
-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Харківської обласної державної адміністрації до відкритого акціонерного товариства „ІБК „Авантаж” та державного підприємства „Укрспецзем” з вимогою про визнання недійсним протоколу земельного аукціону від 29.02.2008 року в частині визнання ВАТ „ІБК „Авантаж” переможцем за лотом № 13 - земельна ділянка площею 0,8748 га, розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 158, та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,8748 га, розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 158, кадастровий номер 6310137500:10:002:0142, від 05.03.2008 р. № 6/08.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2008 року (суддя Доленчук Д.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року (судді: Бондаренко В.П., Камишева Л.М., Шепітько І.І.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись із вищезазначеними рішенням та постановою, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційним поданням, у якому просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Касаційне подання мотивоване неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, щодо визнання недійсними правочинів.
У відзиві на касаційне подання відповідач-1 повністю заперечує підстави скасування рішення та постанови та просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційне подання –без задоволення.
Позивачі та відповідач-2 не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційне подання, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Перевіривши доводи касаційного подання, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що рішенням 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання №19/07 від 21.02.2007 року "Про запровадження конкурентних засад набуття права на земельні ділянки у м. Харкові" було затверджено "Тимчасове положення про порядок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права їх оренди на конкурентних засадах".
Пунктом 2 рішення 11 сесії 5 скликання від 21.02.2007 року № 19/07 "Про запровадження конкурентних засад набуття права на земельні ділянки у місті Харкові" визначено організатором земельних торгів Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради.
26.04.2007 р. між Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та Харківською обласною філією ДП "Укрспецзем" укладено договір про організацію проведення земельних торгів.
На підставі рішення 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 246/07 від 21.11.2007 року "Про затвердження переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах", 29.02.2008 року проведено земельний аукціон, оператором якого була Харківська обласна філія ДП „Украспецзем”, організатором –Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Харківської міської ради, а замовником –Харківська міська рада.
Відповідно до витягу з протоколу земельного аукціону від 29.02.2008 р. за лотом № 13 (земельна ділянка для продажу права власності площею 0,8748 га, розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 158) переможцем аукціону визнано Відкрите акціонерне товариство "ІБК "Авантаж", з яким в подальшому Харківською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення №6/08 від 05.03.2008 р.
З огляду на зазначені обставини суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку про правомірність проведеного земельного аукціону та, відповідно, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення” від 29.12.76 №11 (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи і вирішення спору по суті не з'ясували до кінця дійсні права та обов'язки сторін, не перевірили правильність визначення особи, яка виступила організатором аукціону та не встановили чи були порушення при проведенні земельних торгів та чи порушені, при цьому, права держави і осіб в інтересах яких звертається прокурор, а тому ухвалені у справі судові рішення не містять повного юридичного аналізу обставин справи, а правові висновки, що містяться в них, не ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах.
Так, відповідно до п. 3 рішення 11 сесії 5 скликання від 21.02.2007 року №19/07 "Про запровадження конкурентних засад набуття права на земельні ділянки у місті Харкові" Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Харківської міської ради, як організатору земельних торгів, було доручено визначити на конкурсних засадах спеціалізовану організацію (суб'єкта господарювання) для проведення земельних торгів та укласти з нею відповідну угоду.
Втім, суди не дослідили відповідні докази та не встановили обставин визначення на конкурсних засадах спеціалізованої організації для проведення земельних торгів і, відповідно, не з'ясували, на якій підставі Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради уклав з Харківською обласною філією ДП "Укрспецзем" договір про організацію проведення земельних торгів.
Тоді як, встановлення вказаних обставин має істотне значення для вирішення справи, оскільки впливає на визначення законності та правильності проведеного 29.02.2008 року земельного аукціону.
Помилковим є і висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу є по суті вимогою похідного характеру від вимоги про визнання недійсним протоколу земельного аукціону, оскільки ґрунтується на ст.ст.203, 215, 216, 217 Цивільного кодексу України і суд при вирішенні даного питання повинен був перевірити чи дотримано загальні вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України при укладенні договору купівлі-продажу, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, згідно п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Крім того, згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарські суди повинні були встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року у справі №37/117-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Барицька Т.Л.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2008 |
Оприлюднено | 05.01.2009 |
Номер документу | 2626522 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Шевчук C.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні