Рішення

від 23.12.2008 по справі 6/442-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/442-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.08р.

Справа № 6/442-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д", с. Степове, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 89 324,71 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача: Малова А.С., довіреність б/н від 02.12.2008р.

Від відповідача: Забродіна О.В., довіреність № 01-12/08 від 01.12.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д", с. Степове, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 68 000,00 грн. у вигляді передоплати отриманої відповідачем.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9 938,30 грн. штрафу, що становить 8% від вартості непоставленої продукції на загальну суму 124 228,80грн. відповідно до вимог п.п.56,67 „Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 14 655,80 грн. понесених збитків та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань та 690,41 грн. -3% річних.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 040,25 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи надав, у судове засідання з'явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до умов вищеназваного договору та Специфікації до нього позивач повинен був сплатити відповідачеві передоплату у сумі 86 960,16 грн., що становить 70% від загальної суми договору, а позивач 19.05.2008р. перерахував відповідачеві грошові кошти частково у сумі 70 000,00 грн., на які відповідач не міг поставити позивачеві обумовлену договором продукцію, тобто момент поставки продукції не настав. Крім цього, відповідач 10.10.2008р., тобто до звернення позивача до суду з позовною заявою, частково у сумі 2 000,00 грн. повернув позивачеві передоплату.

02.12.2008р. на підставі клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області накладено арешт на грошові кошти відповідача на суму 35 000,00 грн. та на майно на суму 35 000,00 грн. Заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою суду від 25.11.2008р., скасовано.

04.12.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.12.2008р.

16.12.2008р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продукції  № 18-08 та підписано Специфікацію № 1 до нього, у відповідності з умовами якого позивач 19.05.2008р. у якості передоплати перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 70 000,00 грн., на які відповідач згідно Специфікації № 1 зобов'язався на протязі 20 календарних днів після отримання передоплати, тобто до 10.06.2008р. поставити позивачеві товар загальною вартістю 124 228,80 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання для огляду та не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного договору та Специфікації до нього до 10.06.2008р. не поставив позивачеві продукцію на загальну суму 124 228,80 грн. позивач 20.06.2008р. звернувся до відповідача з претензією про повернення передоплати у сумі 70 000,00 грн., у відповідь на що, відповідач 10.07.2008р. за № 50 визнав факт невиконання ним умов вищеназваного договору разом зі Специфікацією №1 до нього і взяв на себе зобов'язання найближчим часом повернути позивачеві отриману ним передоплату у сумі 70 000,00 грн., але вдруге, в порушення взятих на себе зобов'язань, 10.10.2008р. частково повернув позивачеві передоплату у сумі 2 000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 68 000,00 грн. основного боргу.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 9 938,30 грн. штрафу, що становить 8% від вартості непоставленої продукції  на загальну суму 124 228,80 грн. відповідно до вимог п.п.56,67 „Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 14 655,80 грн. понесених збитків та на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань та 690,41 грн. -3% річних.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 040,25 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару (продукції), не передав товар (продукцію) у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару (продукції) або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх позовних заперечень, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 68 000,00 грн., отриманої відповідачем у вигляді передоплати, повністю підтверджується умовами вищеназваного договору, матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, та визнається у повному обсязі відповідачем у відзиві на позов, в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 24.11.2008р., а отже таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідно до вимог ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець-відповідач, який одержав суму попередньої оплати продукції, не передав продукцію у встановлений строк, покупець-позивач має право вимагати передання оплаченої продукції або повернення суми попередньої оплати, про що у позовній заяві і просить позивач.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 9 938,30 грн. штрафу, що становить 8% від вартості непоставленої продукції на загальну суму 124 228,80 грн. відповідно до вимог п.п.56,67 „Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, так як п.9.1 умов вищеназваного договору сторони передбачили інші умови відповідальності сторін у відповідності з чинним законодавством України.  

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань 690,41 грн. -3% річних,  слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, так як не протирічать матеріалам справи та вимогам ст.625 ЦК України і своєю відповіддю на претензію від 10.07.2008р. відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем у сумі 70 000,00 грн. у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 14 655,80 грн. понесених збитків у вигляді 8 696,00 грн. штрафу сплаченого позивачем та 5 959,80 грн. пені слід визнати необґрунтованими і такими, які не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивач не надав письмових доказів укладання договорів саме на підставі оспорюваного договору.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 040,25 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими та підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.  

Заперечення відповідача, що відповідно до умов вищеназваного договору та Специфікації № 1 до нього, позивач повинен був сплатити відповідачеві  передоплату у сумі 86 960,16 грн., а 19.05.2008р. перерахував відповідачеві грошові кошти частково у сумі 70 000,00 грн., тобто момент поставки продукції не настав з вини позивача, слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать матеріалам справи, так як відповідач двічі: спочатку 19.05.2008р., коли отримав передоплату у сумі 70 000,00 грн., а вдруге: 10.07.2008р. своїм листом за № 50 погодився з сумою передоплати перерахованої позивачем та сповістив позивача про неможливість відповідачем  поставки  позивачеві  продукції взагалі на будь яку суму і сам у добровільному порядку взяв на себе зобов'язання найближчим часом повернути передоплату у сумі 70 000,00 грн., але на четвертий місяць повернув тільки 2 000,00 грн., тобто  протязі 5 місяців  не повернув позивачеві залишок отриманої ним передоплату у сумі 68 000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625,693 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІНЕКС" (49107, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 177, оф.28, код ЄДРПОУ 19096037, п/р 26007013000250 в ДФ ВАТ "Інпромбанк", МФО 306986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПЕН-Д" (52050, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. Центральна, б.1, код ЄДРПОУ 25514131, п/р 26009000420001 ТОВ КБ "Надра" ДРУ в м. Дніпропетровську, МФО 306016) 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) - основного боргу, 9 938,30 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 30 коп.) - штрафу, 690,41 грн. (шістсот дев`яносто гривень 41 коп.) -3% річних, 786,28 грн. (сімсот вісімдесят шість гривень 28 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 19.12.2008 р.