Постанова

від 11.12.2008 по справі 4/195-н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/195-н

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 грудня 2008 р.                                                                                    № 4/195-н  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,

Є.Борденюк,В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне поданняПрокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської Ради

на рішеннявід 08.11.2002

господарського суду Хмельницької області

у справі№ 4/195-Н

за позовомВАТ "Катіон"

доВиконавчого комітету Хмельницької міської Ради

провизнання недійсним рішення та визнання права власності

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаСтепанов А.М. (дов. від 17.07.2008)

відповідачаДемчук Л.Г. (дов. від 16.01.2006)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2002 року ВАТ "Катіон" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення № 786 від 08.02.1996 Хмельницького міськвиконкому "Про прийняття у власність міської Ради дошкільного виховного закладу № 6 акціонерного товариства "Катіон" та визнання права власності на дошкільний виховний заклад. Майно передане у комунальну власність за рішенням правління товариства. Відповідно до пункту 8.3.4 Статуту позивача, спостережна рада як орган управління товариства зобов'язана погоджувати проведення операцій щодо розпорядження нерухомим майном, балансова вартість якого перевищує 10% статутного фонду. Балансова вартість відчужуваного майна складала більше 10% статутного фонду. А тому угода з відчуження майна суперечить ст.ст. 50, 63 Цивільного кодексу УРСР.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.11.2002 (суддя Л.Баула) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що до статутного фонду не увійшло майно, яке не підлягає до приватизації, а саме: котельна з димовою трубою, кошти на валютному рахунку, державний житловий фонд, що підтверджується актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Катіон" станом на 01.02.1994.

Отже, дошкільний виховний заклад був складовою майна, що увійшло до статутного фонду товариства і за його балансовою вартістю дошкільний виховний заклад складає понад 10 % статутного фонду товариства. За відсутності згоди спостережної ради товариства, на що посилається позивач, відчуження спірного майна  здійснене з перевищенням повноважень правління товариства та його голови, а також суперечить цілям діяльності товариства.

Прокурор  Хмельницької області звернувся до суду з касаційним поданням, посилаючись на неправильне застосування судом при ухваленні оспорюваного рішення норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку,  що  касаційне подання підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до статуту ВАТ "Катіон", зареєстрованого у березні 1994 року, редакція якого діяла на момент передачі майна у комунальну власність, на що посилається позивач, товариство засноване згідно з наказом Мінмашпрому України № 338 від 04.03.1994 шляхом перетворення державного підприємства – заводу "Катіон" у відкрите акціонерне товариство у відповідності до Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" (пункт 1.1. Статуту).

Засновником товариства є держава в особі Міністерства машинобуду-вання, військово-промислового комплексу та конверсії України (пункт 4.1 Статуту).

Акціонерами товариства є держава в особі органу, уповноваженому управляти державним майном (якщо 100% акцій товариства належить державі (пункт 4.1. Статуту).

Згода на передачу дошкільного виховного закладу до комунальної власності надана Мінмашпрому України та Фонду державного майна України, тобто як засновникам так і акціонерам товариства.

Зважаючи на те, що вищим органом управління товариства є загальні збори акціонерів, які вирішують питання виключної компетенції, а також можуть вирішувати будь-які інші питання діяльності товариства, посилання  господарського суду в оскаржуваному рішенні на відсутність згоди спостережної ради щодо відчуження майна як на підставу недійсності угоди є помилковим.

Крім того, угода юридичної особи, що суперечить її цілям та угода укладена особою з перевищенням повноважень є оспорюваними угодами, при оспоренні яких застосовується загальний строк позовної давності, на що при ухваленні оскарженого рішення судом не звернуто уваги.

Зважаючи на викладене, рішення у справі підлягає до скасування,                  у позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Прокурора Хмельницької області задовольнити.

Рішення господарського суду Хмельницької області  від 08.11.2002 у справі № 4/195-Н скасувати.

У позові відмовити.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді :                                                                                        Є. Борденюк

                                                                                                           В. Харченко