Постанова

від 02.10.2012 по справі 5009/2274/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012 р. справа №5009/2274/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників від позивача:Мартиненко К.І. за довіреністю б/н від 03.09.2012р. від відповідача :представник не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі№5009/2274/12 (суддя Носівець В.В.) за позовомПриватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область до Приватного підприємства «Альянс-2002», м. Запоріжжя провитребування із незаконного володіння ПП «Альянс-2002»автомобіля марки ЗАЗ ТF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301 В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, до відповідача, Приватного підприємства «Альянс-2002», м. Запоріжжя, про витребування із незаконного володіння ПП «Альянс-2002»автомобіля марки ЗАЗ ТF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/2274/12 відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач належними та допустимими доказами не довів суду, що автомобіль, витребування якого є предметом даного спору, знаходиться у відповідача у незаконному володінні, без належних на то підстав, оскільки належним чином оформлення розірвання договору оренди транспортного засобу б/н від 21.12.2010р. шляхом укладання додаткової угоди, обумовленої п.8.1. договору, сторони не здійснили.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. у справі №5009/2274/12 повернуто з Державного бюджету України ТОВ «Агропромислова компанія»надмірно сплачений судовий збір у сумі 568грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/2274/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, витребувати із незаконного володіння ПП «Альянс-2002»на користь ТОВ «Агропромислова компанія»автомобіль марки ЗАЗ ТF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що договір оренди транспортного засобу б/н від 21.12.2010р. є розірваним в односторонньому порядку через істотне порушення відповідачем умов договору в частині виконання зобов'язання з оплати орендних платежів, про що на адресу відповідача було надіслано листа від 20.12.2011р. Отже, на думку позивача, у даному випадку відсутня необхідність укладення між сторонам додаткової угоди до договору оренди щодо узгодження з відповідачем розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою позивача. За таких обставин, враховуючи, що договір оренди на даний час розірваний, то у відповідача відпала підстава володіти та користуватися автомобілем, який належить на праві власності позивачу. Тому позивач має право в судовому порядку витребувати у відповідача із незаконного володіння автомобіль в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. у справі №5009/2274/12 відновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала направлена сторонами своєчасно рекомендованим листом на адреси наявні в матеріалах справи, у тому числі адреси відповідача: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, оф. 510; 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.3, кв.106, про що заповнено штамп вихідної кореспонденції на зворотній стороні ухвали відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами).

Приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, судом апеляційної інстанції враховано, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У даному випадку судовою колегією було враховано, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. повернуто своєчасно подану апеляційну скаргу заявнику в порядку п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, після усунення встановлених недоліків відповідач 15.08.2012р. повторно надіслав до господарського суд Запорізької області апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, вказана апеляційна скарга подана з додержанням вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України, а в доданому клопотанні змістовно викладено причини з яких пропущено строк. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому незначний пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги, не може розглядатись як такий, що вчинений без поважних причин.

18 вересня 2012 року Приватне акціонерне товариство «Агропромислова компанія»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про заміну позивача - ТОВ «Агропромислова компанія»його правонаступником ПрАТ «Агропромислова компанія».

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В силу ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно п.1 статуту Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», затвердженого рішенням Установчих зборів акціонерів ПрАТ «Агропромислова компанія», оформленого протоколом від 23.08.2012р., ПрАТ «Агропромислова компанія»створено шляхом реорганізації, а саме перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агропромислова компанія»від 17.05.2012р. Перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. До ПрАТ «Агропромислова компанія»переходить усе майно, усі права та обов'язки ТОВ «Агропромислова компанія».

Відповідно до пунктів 5, 6 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України»від 22.01.1996р. N118, присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється: державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»; органами державної статистики - суб'єктам, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» і відомості про які не становлять державну таємницю; відповідними центральними органами виконавчої влади - суб'єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держкомстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку. Порядок передачі ідентифікаційних кодів для присвоєння їх суб'єктам затверджується Держкомстатом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА№601255 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ№467285 від 03.09.2012р. ідентифікаційним кодом ПрАТ «Агропромислова компанія»є 31914947.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку задовольнити клопотання ПрАТ «Агропромислова компанія»та здійснити заміну позивача - ТОВ «Агропромислова компанія»його правонаступником -ПрАТ «Агропромислова компанія».

Представник скаржника у судовому засіданні 26.09.2012р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в апеляційній скарзі та письмових поясненнях б/н від 20.09.2012р.

Представник відповідача у судове засідання 26.09.2012р. не з'явився, про причини неявки відповідач не повідомив та відзиву на апеляційну скаргу не надав.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», враховуючи, що про час та місце розгляду судом справи сторони були належним чином повідомлені, тобто з дотриманням порядку, визначеного ст.ст.87, 98 ГПК України, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, письмові пояснення до неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

21 грудня 2010 року між ТОВ «Агропромислова компанія»(орендодавець) та ПП «Альянс-2002»(орендар) був укладений договір оренди транспортного засобу, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати за плату орендарю у строкове користування, а орендар зобов'язався прийняти у строкове користування легковий автомобіль марки ЗАЗ ТF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301 та зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату у сумі 935,23грн. в місяць з урахуванням ПДВ в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця (пункти 1.1., 1.2., 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4., 5.1., 5.2. договору).

Передача автомобіля в оренду здійснюється за актом приймання-передачі (пункт 3.2. договору).

Термін оренди складає сім років та діє до 21.12.2017р. (пункт 4.1. договору).

У пункті 7.1. договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до пункту 8.1. договору, даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання.

Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору (пункт 8.2. договору).

Згідно пунктів 9.1., 9.2. договору автомобіль повинен бути повернений орендодавцеві не пізніше трьох днів після закінчення строку користування автомобілем, що орендується, як він визначений у п.4.1. цього договору , у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник у період експлуатації; повернення автомобіля орендодавцеві оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 11.1. договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Посилання суду на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (п.3.12. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р.).

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст.144, 173, 174 Господарського кодексу України.

З природи орендних правовідносин, визначеної положеннями ч.1 ст.283 ГК України та ч.1 ст.759 ЦК України, випливає, що внаслідок укладання договору оренди орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном, належним іншій особі.

Згідно положень ч.7 ст.180 ГК України та ч.1 ст.631 ЦК України час реалізації орендарем здобутого права відносно об'єкту оренди визначається строком дії відповідного договору, припинення якого відповідно до ч.2 ст.291 ГК України зумовлює зникнення правової підстави для реалізації орендарем права володіння та користування майном, і, як наслідок -виникнення передбаченого ч.1 ст.785 ЦК України обов'язку з повернення майна.

Частиною 3 ст.285 ГК України передбачено, що зобов'язання зі збереження орендованого майна, разом із іншими віднесено до основних обов'язків орендаря.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що укладений між сторонами договір є належною правовою підставою для врегулювання питань, пов'язаних із тимчасовим оплачуваним користуванням переданим в оренду майном, а також -збереження такого майна і його повернення у разі припинення орендних правовідносин.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт передачі відповідачу об'єкту оренди за даним договором підтверджується актом приймання-передачі від 21.12.2010р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Приймаючи до уваги систематичне невнесення відповідачем орендної плати за користування автомобілем, 20.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому, повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору від 21.12.2010р. та звернувся до відповідача з вимогою про повернення спірного автомобіля у строк до 26.12.2011р. Відповідачем лист від 20.12.2011р. був отриманий 29.12.2011р., про що свідчить відмітка уповноваженої особи ПП «Альянс-2002»(Резнікова) на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (№ 6906307522153), однак залишений без відповіді, спірний автомобіль відповідачем позивачу повернутий не був.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження оплати відповідачем орендної плати.

Відповідно до вимог ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що договір оренди транспортного засобу від 21.12.2010р. припинив свою дію, в зв'язку з відмовою від нього позивача (наймодавця).

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для ухилення від обов'язку з повернення власнику отриманого в оренду майна.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України та ст.599 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст.610 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем спірного майна позивачу, хоча сторони мали можливість надати відповідні докази.

Згідно з ч.1 ст. 317, ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

В підтвердження права власності на автомобіль марки ЗАЗ ТF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301 позивачем було надано належним чином засвідчені копії договору поставки №114112-D01566 від 07.12.2010р. із специфікацією (додаток №1), акту №hk60049405 прийому-передачі автомобіля від 10.12.2010р., платіжного доручення №6012873 від 08.12.2010р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач незаконно та безпідставно утримує у себе майно позивача, чим порушує право позивача на розпорядження майном.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги про витребування із незаконного володіння ПП «Альянс-2002»автомобіля марки ЗАЗ ТF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Поряд з цим, статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2012р. складає 1073 гривні.

За вимогами п.п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивачем заявлено вимоги про витребування із незаконного володіння ПП «Альянс-2002» на його користь автомобіля марки ЗАЗ TF69YO, номерний знак АР9028ВХ 2010р.в., номер шасі Y6DTF69YOB0256301. Як вбачається з довідки ТОВ «Агропромислова компанія»№1 від 01.06.2012р., наявної в матеріалах справи, остаточна балансова вартість автомобіля марки ЗАЗ TF69YO номерний знак АР9028ВХ 2010р.в., номер шасі Y6DTF69YOB0256301 станом на 01.06.2012р. складає 45006,48грн.

Враховуючи вимоги, викладені в позовній заяві, судовий збір за подачу позову становить 1609,50грн., тобто 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги та позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подачу позовної заяви у сумі 1609,50грн. та апеляційної скарги у сумі 804,75грн. покладаються на відповідача. Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір»надмірно сплачений платіжним дорученням №10269 від 14.06.2012р. судовий збір слід повернути позивачу з державного бюджету у сумі 31,50грн.

Оскільки, суд першої інстанції невірно визначив розмір судового збору, що підлягає поверненню на користь позивача, з метою недопущення повернення з державного бюджету суми більшої ніж підлягає поверненню, судова колегія дійшла висновку скасувати ухвалу від 17.07.2012р. у справі №5009/2274/12, винесеної господарським судом Запорізької області за результатами розгляду даної справи та на підставі рішення від 17.07.2012р. у цій справі.

Керуючись ст.ст.25, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Замінити позивача у справі №5009/2274/12 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ЄДРПОУ 31914947).

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/2274/12 -задовольнити .

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/2274/12 -скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька область до Приватного підприємства «Альянс-2002», м. Запоріжжя про витребування із незаконного володіння ПП «Альянс-2002»на користь ПрАТ «Агропромислова компанія»автомобіля марки ЗАЗ TF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301 -задовольнити.

Витребувати з Приватного підприємства «Альянс-2002»(юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, оф. 510, адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.3, кв.106, ЄДРПОУ 31920856) на користь Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ЄДРПОУ 31914947) автомобіль марки ЗАЗ TF69YO, номерний знак АР9028ВХ, 2010 року випуску, номер шасі Y6DTF69YOB0256301.

Стягнути з Приватного підприємства «Альянс-2002»(юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, оф. 510, адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.3, кв.106, ЄДРПОУ 31920856) на користь Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ЄДРПОУ 31914947) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1609,50грн.

Скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. у справі №5009/2274/12 про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ЄДРПОУ 31914947) надмірно сплачений судовий збір у сумі 31,50грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Альянс-2002»(юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, оф. 510, адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.3, кв.106, ЄДРПОУ 31920856) на користь Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, ЄДРПОУ 31914947) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 804,75грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази та винести відповідну ухвалу про повернення судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 2 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС