Постанова

від 20.09.2012 по справі 5011-26/5503-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2012 № 5011-26/5503-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Хорошавіна С.В., довіреність б/н від 03.01.2012 року,

відповідача: Гребенник М.О., довіреність б/н від 13.04.2012 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Ловлен "

на рішення господарського суду м. Києва

від 07.06.2012 р.

у справі № 5011-26/5503-2012 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Промресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Ловлен "

про стягнення 130 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору на надання послуг спеціальною технікою № 14/09-11 від 14.09.2011 р. недійсним та про зобов'язання відповідача повернути кошти в сумі 130 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2012 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Позивач у своєму відзиві заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що рішення є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

14 вересня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про надання послуг № 14/09-11.

Згідно з п.1.1 предметом цього договору є зобов'язання Відповідача щодо надати Позивачу послуги спеціальною технікою на об'єктах визначених останнім (надалі послуги).

Відповідно до п. 2.1 договору перелік техніки, послуги якою можуть бути надані відповідно до умов цього договору, а також ціна послуг за участю кожної одиниці вказуються у додатку № 1, який підписується представниками обох сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.5 договору факт надання і обсяг наданих послуг фіксуються Сторонами шляхом підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.4 договору відомості обліку робочих годин є підставою для складання актів прийому-передачі наданих послуг.

Відповідач відповідно до умов даного договору зобов'язаний надати послуги, забезпечувати справжність техніки, забезпечувати виконання заходів безпеки та охорони праці.

Позивач в свою чергу зобов'язався забезпечити належне оформлення обліку відомостей робочих годин, забезпечити своєчасну оплату отриманих послуг.

Підставою визначення вартості послуг та терміну сплати отриманих послуг позивачем, зокрема проведення взаєморозрахунків є складенні та підписані сторонами акти прийому-передачі наданих послуг та рахунки фактури (пункт 4 договору про надання послуг).

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору Відповідачем було надано послуг Позивачу на загальну суму 166 105.00 гривень, що підтверджується актами здачі-прийняття послуг : Акт № ОУ-0000022 здачі-прийняття послуг від 26 вересня 2011 року на суму 20000.00; Акт № ОУ-0000027 здачі-прийняття послуг від 05 жовтня 2011 року на суму 20000.00; Акт № ОУ-здачі-прийняття послуг від 18 жовтня 2011 року на суму 20000.00; Акт № ОУ-здачі-прийняття послуг від 25 жовтня 201 1 року на суму 20000.00; Лкт № ОУ-здачі-прийняття послуг від 01 листопада 201 1 року на суму 20000.00; Акт № ОУ-здачі-прийняття послуг від 08 листопада 2011 року на суму 20000.00; Акт № ОУ-здачі-прийняття послуг від 18 листопада 2011 року на суму 10000.00; Лкт № ОУ-здачі-прийняття послуг від 05 грудня 2011 року на суму 36 105,00.

Позивач здійснив розрахунок, сплативши грошові кошти в розмірі 130 000,00 гривень. Дана обставина підтверджується банківськими виписками. Таким чином сторони за спірним договором приступили до виконання своїх обов'язків, позивачем були прийняті послуги, надані відповідачем.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд відзначає, що позивач з власної ініціативи уклав спірний договір, що підтверджується відповідними діями, а саме укладанням та підписанням спірного договору, підписанням актів наданих послуг та здійснення розрахунків у відповідності до актів. Таким чином у позивача відсутні підстави стверджувати про будь-який дисбаланс між правами та обов'язками, але суд першої інстанції належним чином не відреагував. Окрім того, Позивачем не зазначається в чому саме полягає даний дисбаланс між правами та обов'язками сторін.

Як Позивач так і Відповідач при підписанні спірного договору домовилися про предмет договору, свої права та обов'язки, щодо відповідальності, ціни, строку виконання робіт (надання послуг) та строку їх оплати, інших умов. Договір підписано обома сторонами, їх підписи скріплено печатками. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після підписання спірного договору сторонами були вчинені дії, спрямовані на його виконання, отже договір виконувався та був схвалений обома сторонами, що підтверджується відповідними актами здачі приймання наданих послуг, банківськими виписками про здійснення розрахунку та самим договором копії яких долучені відповідачем до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.І ч.З. ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Викладені обставини свідчать, що укладений сторонами договір про надання послуг спрямований на забезпечення Позивача зі сторони Відповідача послугами спеціальною технікою є таким, що має реальні правові наслідки.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України.)

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу визначається предмет договору про надання послуг, яким є зобов'язання однієї сторони (виконавця) за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, та зобов'язання замовника оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлюється можливість визначення у договорі умови про надання послуг за плату, однак не встановлюється обов'язковість такої умови.

Також статтею 905 ЦК України визначається, що за домовленістю сторін має бути визначений строк договору про надання послуг.

Стаття 906 ЦК України передбачає можливість визначення у договорі про надання послуг умов про розмір відповідальності виконавця, а стаття 907 умов про порядок розірвання такого договору, однак ці статті не встановлюють обов'язковість цих умов. Господарським кодексом України взагалі не визначаються особливості договору про надання послуг.

Проаналізувавши наявний в матеріалах справи спірний договір, суд дійшов до висновку про наявність в ньому всіх істотних умов, визначених законом, а відтак договір, який укладений з дотриманням усіх вимог передбачених законом, не може суперечити останньому.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умова договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Спірний договір про надання послуг відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, так як його зміст не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Сторони, які уклали вказаний договір мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі тощо.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Аналогічне положення міститься в ст. 207 ЦК України, за якою правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Посилання позивача на факт усної домовленості без укладання жодних додаткових угод до спірного договору щодо часу надання послуг, а саме в зимовий період сплата грошових коштів відбувалась як сплата авансу на підставі акту наданих послуг, є безпідставними, оскільки укладення договорів (а так само і додаткових угод) є наслідком волевиявлення сторони, а статтею 627 ЦК України встановлено принцип, за яким сторони є вільними в укладенні договору. У разі відступів сторони від умов договору інша сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Крім того позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що між сторонами мали місце домовленості інші ніж передбачені спірним договором. Окрім того, враховуючи те, що форма для спірного договору передбачена у відповідності до вимог чинного законодавства письмова, а відтак і будь-які додаткові угоди або ж зміни мають бути відображенні в письмовій формі.

Також позивачем не було надано жодного доказу в підтвердження його тверджень, що мав місце обман зі сторони Відповідача або ж фіктивність правовідносин між сторонами.

Колегією суддів береться до уваги те, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (п. 1 роз'яснення ВАСУ від 12.03.99 р. N 02-5/111).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним договору на надання послуг спеціальною технікою № 14/09-11 від 14.09.2011 р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути кошти в сумі 130 000, 00 грн. є похідними від вимоги про визнання недійсним договору, в позові в цій частині також слід відмовити.

Отже, рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2012 у справі № 5011-26/5503-2012 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Промресурс" підлягає скасуванню повністю. В позові належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2012 у справі № 5011-26/5503-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Промресурс" (51931, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетроської області, вул. Дзержинського, 62, код 32581527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ловлен" (03067, м. Київ, пров. Машинобудівний, 28, офіс 107, код 37553083 ) 2120,00 грн. судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.