Постанова

від 05.12.2012 по справі 5011-26/5503-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5011-26/5503-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівБожок В.С., Корсака В.А., Костенко Т.Ф. розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Промресурс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 у справігосподарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Промресурс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ловлен" простягнення 130 000, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаХорошавіна С.В. - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

В квітні 201 2 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Промресурс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ловлен", в якій просило визнати недійсним договір на надання послуг спеціальною технікою № 14/09-11 від 14.09.2011 та зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 130 000, 00 грн. Дана позовна заява мотивована невідповідністю умов спірного договору вимогам ст.ст. 10, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст.ст. 203, 215, 216, 230 Цивільного кодексу України та ст.ст. 308, 310 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2012 (суддя Пінчук В.І.) у справі № 5011-26/5503-2012 позов задоволено. Визнано договір про надання послуг спеціальною технікою № 14/09-11 від 14.09.2011 р., що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Ловлен" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Промресурс" недійсним. Зобов'язано відповідача повернути позивачу 130 000 грн. 00 коп. попередньої оплати. Стягнуто з відповідача судові витрати. Дане судове рішення мотивоване невиконанням відповідачем умов договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 (у складі головуючого Андрієнко В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.) вказане рішення суду у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Промресурс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції -залишити в силі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що спірний договір є недійсним, оскільки суперечить Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про автомобільний транспорт", Цивільному та Господарському кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Отже з наведеного випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Звертаючись із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір про надання послуг спеціальною технікою № 14/09-11 від 14.09.2011 та зобов'язати відповідача повернути кошти в сумі 130 000, 00 грн. на підставі ст. ст. 203, 215, 230 ЦК України, позивач посилається на те, що оспорюваний договір реально відповідачем не виконаний і містить несправедливі для позивача умови, що порушує його права та інтереси.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Промресурс" (замовник; позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ловлен" (виконавець; відповідач) укладено договір про надання послуг № 14/09-11 відповідно до пункту 1.1. якого, виконавець на умовах, погоджених сторонами в цьому договорі, надає замовнику послуги спеціальною технікою на об'єктах визначених замовником.

Відповідно до пункту 2.5 цього договору факт надання і обсяг наданих послуг фіксуються сторонами шляхом підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

Обставини надання відповідачем послуг на загальну суму 166 105, 00 грн., підтверджуються відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками (а. с. 17-23).

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач виконав свої зобов'язання з надання послуг спеціальною технікою за договором № 14/09-11 від 14.09.2011, що підтверджується матеріалами справи і будь-яких доказів на спростування цих обставин апеляційному суду надано не було.

Апеляційний господарський суд на підставі поданих доказів дійшов до висновку про те, що оспорюваний позивачем договір укладався з метою створення дійсних правових наслідків, що виникають при вчиненні такого роду правочинів, і обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними встановлено не було. В той же час, позивачем не було надано суду жодного доказу в підтвердження того, що мав місце обман з боку відповідача або ж фіктивність правовідносин між сторонами.

Встановивши зазначені обставини, апеляційний господарський суд правильно застосував до спірних правових відносин норми матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне:

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 85, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 у справі № 5011-26/5503-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко