Рішення

від 17.12.2008 по справі 36/500

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/500

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/500

17.12.08

За позовом                  Регіонального відділення Фонду державного майна України

                           по м. Києву

До                         Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОБ-

                           Україна»

Про                            стягнення 4 282 грн. 55 коп.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача               Коваленко Ю.І. –по дов. №80 від 13.10.2008р.

Від відповідача          не з”явився

Обставини справи:

      На розгляд Господарського суду міста Києва  передані позовні вимоги        Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОБ –Україна»4 282 грн. 55 коп., із яких: 3 578 грн. 55 коп. заборгованість по орендній платі, 454 грн. 34 коп. –пеня за прострочку платежу, 249 грн. 66 коп. –індекс інфляції.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов  договору  №720 від 01 червня 2004 року.   не сплатив позивачу орендну плату в повному обсязі за період з січня 2008 року по червень 2008 року у зв'язку з чим виник борг в сумі 3 578 грн. 55 коп.

        Ухвалою Господарського суду міста Києва від  27.11.2008р. розгляд справи призначено на 17.12.2008р. о 15 год. 40 хв.

        Представник відповідача  в судове засідання 17.12.2008р. не з”явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.  Заяв та клопотань до суду не надходило.

         Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду  направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та Витязі з Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується  штампом про відправлення  на зворотній стороні  ухвал. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

       Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           01 червня  2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОБ –Україна»(далі відповідач) був укладений договір №720  оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

         Відповідно до п.1.1 Договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 50,5 кв.м.(кімната №210), розмішене за адресою: м. Київ, вул.. Попудренка, 54.

         Згідно  п. 3.3 Договору  відповідач зобов'язаний   здійснювати оплату орендних платежів самостійно до 10 числа слідуючого за звітним  з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином:  70% орендної плати перераховується орендарем (відповідачем) до державного бюджету, 30%- на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

         23 лютого 2007 року між сторонами по справі був підписаний додатковий договору №1 про внесення змін до договору оренди №720 від 01.06.2004р.

          Відповідно до п. 2  вищезазначеного додаткового договору №1 сторони погодили розмір орендної плати  за січень 2007 року в розмірі 1 296 грн. 30 коп.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору оренди   не здійснив  своєчасне та повне  перерахування орендних платежів по укладеному договору за період з січня 2008 року по червень 2008 р., чим порушив свої зобов'язання. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по спірному договору становить  3 578 грн. 55 коп.

         Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

          Це стосується відповідача який належними засобами доказування повинен був довести, що ним  умови договору в частині сплати  орендних платежів виконані належним чином.

          З огляду на викладене суд приходить до висновку, що  позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3 578 грн. 55 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.  229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин  не звільняється від відповідальності  через неможливість виконання зобов'язання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених цим кодексом та іншими законами.

          Оскільки відповідач припустився прострочки платежу по вищевказаному договору  з нього на підставі п.  3.5  договору підлягає стягненню пеня в сумі 454 грн. 34 коп., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку пені.

         Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

         З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 249 грн. 66 коп. –індекс інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України  державне мито в сумі   102 грн. 00 коп. та 118грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та  керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОБ  Україна»(м. Київ, вул. Попудренка, 54, код 25633982) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

(м. Київ, бул. Т. Шевченко, 50-Г, код 19030825) 3 578 грн. 55 коп. заборгованість по орендній платі, 249 грн. 66 коп. –індекс інфляції, 454 грн. 34 коп. пеня за прострочку платежу.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОБ  Україна»(м. Київ, вул. Попудренка, 54, код 25633982) в доход Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСОБ  Україна»(м. Київ, вул. Попудренка, 54, код 25633982) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя                                                                                              Трофименко Т.Ю.