Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2а-11153/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11153/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Літвіної Н.М.,

суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Фаворит Інвест», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ «Фаворит Інвест»(код ЄДРПОУ 35200139) при взаємовідносинах з ТОВ «Автопартнерс»(код ЄДРПОУ 37001806) за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт №256-22-2-35200139 від 15 червня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 46.1 ст. 46, п. 54.1 ст. 54, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, та зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 496 949, 00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452302 від 04 липня 2011 року, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 496 949, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29 вересня 2010 року між ТОВ «Автопартнерс»та ТОВ «Фаворит Інвест»укладено договір б/н, відповідно до якого ТОВ «Автопартнерс»взяло на себе зобовязання поставити на адресу позивача товар, вказаний у заявці, що є додатком до вказаного договору.

Предметом вказаного договору були Ф-юніти - електронні ваучери поповнення рахунків в Інтернет мережі.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Автопартнерс»виписано податкову накладну №2 від 01 січня 2011 року на загальну суму 2 981 696, 60 грн., у тому числі податок на додану вартість 496 949, 43 грн.

Крім того, ТОВ «Фаворит Інвест»надано суду платіжне доручення №1842 від 15 лютого 2011 року, згідно з яким останнім на користь ТОВ «Автопартнерс»перераховано кошти у сумі 2 981 696, 60 грн.

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30 травня 1997 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи податкова накладна №2 від 01 січня 2011 року, виписана ТОВ «Автопартнерс»в якості підпису уповноваженої особи містить підпис ОСОБА_1.

Між тим, як вбачається з пояснень директора ТОВ «Автопартнерс»- ОСОБА_1., наданих ним старшому оперуповноваженому головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Мінко І.В., ОСОБА_1. ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автопартнерс»не має, жодних договорів не підписував, податкову звітність не підписував та не здавав, податкові накладні не виписував та не підписував, заяви щодо виготовлення печатки не подавав, свідоцтво платника не отримував, підприємство зареєстрував на прохання малознайомої особи за грошову винагороду, займатись веденням фінансово-господарської діяльності на меті не мав.

Вказане підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києві від 18 березня 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу невідповідності наданої позивачем податкової накладної 32 від 01 січня 2011 року вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30 травня 1997 року до податкових накладних, що свідчить про непідтвердження первинними документами правомірності віднесення ТОВ «Фаворит Інвест»до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Автопартнерс».

Крім того, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Автопартнерс»основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів тощо для здійснення основного виду діяльності. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Автопартнерс»складає 1 особа.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, ТОВ «Автопартнерс»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового зобовязання: головні книги, журнали ордери та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті»№361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», №64 «Розрахунки по податкам і платежам», №643 «Податкові зобов'язання», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №70 «Доходи від реалізації», податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні тощо.

Враховуючи на факт відсутності (недекларування) об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2011 року та безпідставність виписки податкових накладних контрагентом ТОВ «Автопартнерс»на адресу ТОВ «Фаворит Інвест», а тому Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва зроблено правомірний висновок про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «Автопартнерс»за січень 2011 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведена правомірність віднесення 496 949, 00 грн. до складу податкового кредиту.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.