Ухвала

від 04.10.2012 по справі 0907/9325/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я. Д.

суддів Бойчука І.В., Шалаути Г.І.

секретаря Городецької У.С.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника ПАТ «УкрСиббанк» - Ребрика А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним споживчих кредитних договорів - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 серпня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення з ОСОБА_1 535275,86 грн. боргу за кредитним договором №11241494000 від 25.10.2007 року, та солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 814544,53 грн. боргу за кредитним договором №11143468000 від 24.04.2007 року.

Із зустрічним позовом про визнання недійсними вищенаведених споживчих договорів в серпні 2012 року звернувся ОСОБА_1

Ухвалою судді від 07.08.2012 року позови ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17.08.2012 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 535275 грн.86 коп. заборгованості по кредитному договору №11241494000 від 25.10.2007 року.

---

Справа №0907/9325/2012 Головуючий у 1 інстанції - Хоростіль Р.В.

Провадження №22ц/0990/1873/2012

Категорія - 27 Суддя - доповідач - Горблянський Я.Д.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 814544,53 грн. боргу за кредитним договором №11143468000 від 24.04.2007 року та 3219 грн. судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення є незаконним, оскільки ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом не вірно застосовано ст.257 ЦПК України щодо строку позовної давності стосовно зустрічного позову, та визначено її перебіг датою укладення спірних договорів, так як перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась чи могла довідатись про порушення свого права. Зазначає, що довідався про порушення свого права з моменту ознайомлення з матеріалами справи після звернення ПАТ «УкрСиббанк» до суду.

Крім того вказує на ряд порушень щодо процедури укладення оспорюваних споживчих договорів, зокрема про невиконання переддоговірної роботи з позичальником, замовчування інформації щодо валютних ризиків, які покладені на споживача, та одностороннє підвищення банком відсоткової ставки.

Також вважає, що зміст кредитного договору суперечить чинному законодавству так як в договорі встановлене монопольне право визначеної банком компанії страхувати заставне майно, а також умова договору щодо можливості банку розголошувати персональні дані про позичальника, що суперечить ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

Тому просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові банку відмовити, а його позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено що 24.04.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11143468000, згідно якого той отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 110000 доларів США строком по 23.04.2014 року зі сплатою 14% річних

В забезпечення виконання зобов'язання позичальником за даним кредитним договором 24.04.2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1/11143468000 згідно з яким поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за даним кредитним договором.

Також 25.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1241494000 про надання споживчого кредиту, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 37000 доларів США на термін до 24.10.2014 р., за користування яким зобов'язався сплати 13,9% річних.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно п.4.1 укладених між сторонами кредитних договорів, у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема термінів повернення кредитів, процентів та комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Крім того п.4.3. договорів передбачена відповідальність позичальника за неналежне виконання умов договору у вигляді неустойки в розмірі 500 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в разі порушення умов кредитного договору банк має право вимагати дострокове повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки, достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків і штрафних санкцій.

Оскільки відповідачами умови кредитних договорів належним чином не виконувалися, отримані кошти та відсотки відповідно до графіку погашення кредиту не сплачувалися, то станом на 05.06.2012 року виникла заборгованість кредитному договорі №11143468000 від 24.04.2007 року - 405329,41 грн., по сплаті відсотків - 340836,09 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 67879,03 грн. та штраф 500 грн., а всього 814544,53 грн.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором №0011241494000 від 25.10.2007 року заборгованість становить 535275,86 грн. з яких 256995,24 грн. заборгованість за кредитом, 233322,26 грн. - проценти, 44458,36 грн. пені та 500 грн. штрафу.

Інших розрахунків щодо заборгованості ні апелянт, ні його представник, апеляційному суду не надали, а надані банком розрахунки не спростували.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначені положення закріплені і в п.1.1 та п.1.3 Договору поруки №1/1143468000, укладеного 24.04.2007 року між банком та поручителем ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з невиконанням обов'язків по погашенню кредитної заборгованості та процентів по кредиту відповідачами направлялися вимоги про погашення простроченої заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що з відповідачів на користь банку слід стягнути заборгованість по кредитному договору.

Відповідно до пункту 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість заявлених вимог щодо визнання кредитних договорів недійсними у зв'язку з невідповідністю їх умов вимогам чинного законодавства. Як правильно встановив суд першої інстанції між сторонами був укладений кредитний договір в письмовій формі, підписаний та скріплений печаткою, між сторонами погоджено всі істотні умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, передбачених ч.1 ст.628 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами умови договору виконувалися, боржник кредит погашав, а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав, визначених ст.ст.215-216 ЦК України для визнання правочину недійсним.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги і щодо підставності визнання договорів недійсними через невиконання переддоговірної роботи з позичальником, оскільки як вбачається з п.7.13 кредитних договорів перед укладенням договору ОСОБА_1 отримав від банку інформаційний лист згідно вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».

При наведених обставинах суд прийшов до правильного висновку, що кредитні договори не суперечать закону.

Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

І.В. Бойчук

Г.І. Шалаута