Постанова

від 11.09.2012 по справі 0870/7449/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

0870/7449/12                ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2012 року                                 Справа №  0870/7449/12   (13 год. 20 хв.)                                    м. Запоріжжя                                                                                     Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Прудивуса О.В., при секретарі судового засідання Лисяк Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою:          Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області  Державної податкової служби до:          товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаршрут» про:          стягнення податкового боргу,           01.08.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаршрут» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача податкову заборгованість з податку на прибуток у сумі 1359,32 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять гривень 32 коп.) на р/р 31114009700009, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Шевченківського району, код отримувача 34676911, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Станом на 18.07.2012 відповідач має податковий борг з податку на прибуток перед бюджетом у сумі 1359,32 грн. Податковий борг відповідача виник на підставі наступного. 27.04.2009 позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що відображено позивачем у акті перевірки від 27.04.2009 № 909/1502/32875464 від 27.04.2009. На підставі зазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 № 0057111502/0, яким відповідачеві нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 850,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, але лист повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що позивачем було складено Акт від 21.07.2009 № 1806. 13.01.2010 позивачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності. Перевіркою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що відображено позивачем у акті перевірки від 13.01.2010 № 14/1501/322875464. На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2010 № 0000711501/0, яким відповідачеві нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача, але повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». 02.07.2010 податкове повідомлення-рішення розміщене на дошці податкових оголошень. З урахуванням переплати, яка нараховувалась за відповідачем податкова заборгованість складає 1359,32 грн. Позивачем на адресу відповідача направлені перша податкова вимога № 1/698 від 05.08.2009 та друга податкова вимога від 19.10.2009  № 2/902.  Позивачем складено акти про неможливість вручення податкових вимог від 05.08.2009 № 698 та від 19.10.2009 № 2/902. Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2012 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. 11.09.2012 судом було отримано клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та підтримку позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання двічі не прибув, а також не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову. У судове засідання 11.09.2012 особи, які беруть участь у справі, не прибули. За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами. Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,                                                          ВСТАНОВИВ:           Відповідно до довідки про стан заборгованості станом на 18.07.2012 (а.с. 4), наданої позивачем, за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в розмірі 1359,32 грн. Зазначена заборгованість виникла в результаті винесення позивачем податкового  повідомлення рішення від 16.06.2009 № 0057111502/0 (а.с. 19)  та податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 № 0000711501/0 (а.с. 13). Податкове повідомлення рішення від 16.06.2009 № 0057111502/0 було прийнято позивачем на підставі наступного. 27.04.2009 позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності відповідачем, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) та п. 16.4 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР (далі – Закон № 334/94-ВР), а саме, не подані у строки, визначені законодавством, податкові декларації на прибуток підприємств за 11 місяців 2007 року, за перше півріччя 2008 року, за 9 місяців 2008 року, за 11 місяців 2008 року, за 2008 рік. Зазначені порушення викладені позивачем у акті перевірки № 909/1502/32875464 від 27.04.2009 (далі – перший Акт перевірки, а.с. 22). На підставі першого Акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2009 № 0057111502/0 (далі – перше податкове повідомлення-рішення, а.с. 19), яким відповідачеві визначено податкове зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 850 грн.           16.06.2009 перше податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, але конверт, який містив рекомендоване поштове відправлення 21.07.2009 повернуто позивачеві з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», про що позивачем складено Акт № 1806 від 21.07.2009 (а.с. 21). Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, діючого на час направлення першого податкового повідомлення-рішення, встановлений порядок направлення податкових повідомлень-рішень. Так відповідно до норм зазначеної статті податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.           Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.           У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових  оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.           Окрім того, Порядком направлення органами державної податкової служби України      податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788 (далі – Порядок № 253), чинним на момент направлення першого податкового повідомлення-рішення встановлено, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з  незнаходженням посадових осіб, їх відмовою  прийняти  податкове  повідомлення, незнаходженням  фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника  податків,  то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної  та  вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена   керівником  податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового  повідомлення. Зазначений акт долучається до справи  платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або  відповідальна особа, визначена керівником  податкового органу для виконання  таких функцій, розміщує  податкове  повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.           Так, судом досліджено копію Акту № 1806 від 21.07.2009 щодо неможливості вручення податкового повідомлення-рішення № 0057111502/0 від 16.06.2009 (а.с. 21), наявну у матеріалах справи, і не виявлено у ній жодних позначок чи посилань на дату розміщення першого податкового повідомлення-рішення  на дошці податкових оголошень (повідомлень). Таким чином, в акті про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків всупереч діючому на час його складання законодавству не зафіксована дата розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень).           Окрім того, у корінці першого повідомлення-рішення (а.с. 19), форма якого встановлена Порядком № 253, у графі, призначеній для зазначення дати його вручення,   зазначеної в повідомленні про вручення, або дати розміщення  його на дошці податкових оголошень, така інформація відсутня.             На пропозицію суду надати докази на підтвердження своїх позовних вимог, позивач жодних доказів, які б свідчили про розміщення першого податкового повідомлення-рішення  на дошці податкових оголошень не надав.           Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що Податкові повідомлення або податкові  вимоги,  розміщені  з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.           Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком початку процедури апеляційного узгодження.           Відповідно до норм Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.           З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання, визначене позивачем відповідачеві першим податковим повідомленням-рішенням у розмірі 850 грн. є неузгодженим, і відповідно не набуло статусу податкового боргу, а відтак - у задоволенні позовних вимог щодо стягнення податкового боргу у сумі 850 грн., визначеного першим податковим повідомленням-рішенням слід відмовити. 13.01.2010 позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності відповідачем, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ та п. 16.4 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, а саме, не подані у строки, визначені законодавством, податкові декларації на прибуток підприємств за перший квартал 2009 року, за перше півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року. Зазначені порушення викладені позивачем у акті перевірки № 14/1501/32875464 від 13.01.2010 (далі – другий Акт перевірки, а.с. 16). На підставі другого Акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2010 № 0000711501/0 (далі – друге податкове повідомлення-рішення, а.с. 13), яким відповідачеві визначено податкове зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 510 грн.           Друге податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, але конверт, який містив рекомендоване поштове відправлення повернуто позивачеві з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». 02.04.2010 друге податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці об'яв , про що позивачем складено Акт № 305 від 02.04.2010 (а.с. 15). Окрім того розміщення другого податкового повідомлення-рішення на дошці об'яв підтверджується відповідною позначкою на корінці другого податкового повідомлення-рішення (а.с. 13).           Відповідно до норм Закону № 2181-ІІІ та Порядку № 253 дата розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем його вручення. Так, виходячи з норм пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ зобов'язання визначене відповідачеві другим податковим повідомленням-рішенням є узгодженим. Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у разі визначення податкового  зобов'язання  контролюючим органом за підставами, зазначеними у  підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий  платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідач не надав суду жадних доказів оскарження другого податкового повідомлення-рішення. Законом № 2181-ІІІ встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. З огляду на викладене, податкове зобов'язання у сумі 510 грн., визначене відповідачеві позивачем другим податковим повідомленням-рішенням є податковим боргом, і станом на сьогодні відповідачем не погашено. Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини. При цьому п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 05.08.2009 № 1/698 (а.с. 8) та друга податкова вимога від 19.10.2009 (а.с. 11). Відповідач від отримання податкових вимог відмовився, про що позивачем складено Акти про неможливість вручення податкових вимог № 698 від 05.08.2009 (а.с. 10) та № 902 від 19.10.2009 (а.с. 12). Перша та друга податкові вимоги були розміщення на дошці податкових оголошень 05.08.2009 та 19.10.2009, про що на корінцях податкових вимог зроблено відповідні позначки. З огляду та викладене, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу відповідача у сумі 510 грн., визначеного другим податковим повідомленням-рішенням підлягають задоволенню. Відповідно до зворотнього боку облікової картки відповідача (а.с. 5-7) на момент виникнення заборгованості у нього існувала переплата у розмірі 0,68 грн., таким чином розмір боргу відповідача складає 509,32 грн. Відповідно до з частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.           Відповідач на пропозицію суду не надав суду заперечень проти позову, та жодних доказів на спростування тверджень позивача. Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в зазначеній вище частині. Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд      ПОСТАНОВИВ:   Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області  Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаршрут» задовольнити частково.    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаршрут» (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 4, к. 104, ідентифікаційний код 32875464) податковий борг у сумі 509,32 грн. (п'ятсот дев'ять гривень 32 коп. ) на р/р 31114009700009, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Шевченківського району, код отримувача 34676911, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.       В задоволенні решти позовних вимог – відмовити. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                                Суддя                                                     О.В. Прудивус