Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а/2570/2759/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. № 2а/2570/2759/2012 Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Ріпкинського сільського споживчого товариства доДержавної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби про за участю представників сторін: від позивача від відповідачаскасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій Кручко К.І., довіреність від 27.01.2012 р. №1 Куліш Ю.А., довіреність від 01.03.2012 р. №2/9/10-015 ВСТАНОВИВ: До Чернігівського окружного адміністративного суду 03 вересня 2012 року надійшла позовна заява Ріпкинського сільського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012 року №0000302333 в частині застосування штрафної санкції в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки в сумі 12744,10 грн.; скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 23 серпня 2012 року №11/25/17/22/01777021 в сумі 5000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, встановлено один вид порушення - нероздрукування фіскальних звітних чеків, відповідальність за яке чітко встановлена чинним законодавством. Позивач пояснив, що продавцем кафетерію «Вербиченька» своєчасно не роздруковано фіскальний чек, оскільки відвідувачі затримались і остання операція продажу проведена о 23,51 год., але після завершення обслуговування покупців продавець здійснила друкування фіскального звітного чека, не звернувши уваги на те, що минула 24:00 година і роздрукування відбулось о 00:10 годині наступного дня. Із вказаним порушенням позивач погодився та сплатив штрафну санкцію в повному обсязі. Крім того, позивач зазначає, що доказів фактичного неоприбуткування готівки відповідачем не надано, адже вона в повній сумі проведена через РРО, зберігалась в місці проведення розрахунку і в повній сумі здана до центральної каси підприємства у встановлені Положенням про ведення касових операцій строки. Що стосується продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими, ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої вітчизняного виробництва, позивач зазначає, що продаж горілки «Пшенична» здійснено, коли він не знав і не міг знати про набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів. Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000302333 від 23 серпня 2012 року та рішення про застосування фінансових санкцій від 23 серпня 2012 року №11/25/17/22/01777021 підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що відповідачем в акті перевірки від 11.08.2012 р правомірно встановлені порушення Ріпкинського сільського споживчого товариства пункту 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265, абз.13 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР та винесені оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0000302333 від 23.08.2012 р. та рішення про застосування фінансових санкцій від 23 серпня 2012 року №11/25/17/22/01777021, які скасуванню не підлягають.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.10.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 08.10.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Ріпкинське ССТ (ідентифікаційний код-01777021) є юридичною особою, зареєстроване в установленому законом порядку Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 22.01.1999 року, включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Ріпкинському районі.

Судом встановлено, що працівниками податкової інспекції на підставі наказу № 153 від 09.08.2012 та направлень № 128 та 129 від 10.08.2012 проведено фактичну перевірку господарської одиниці кафетерію «Вербиченька», що розташований по вулиці Перемоги, 23. с. Вербичі Ріпкинського району Чернігівської області та належить Ріпкинському ССТ, за результатами якої складено акт від 11.08.2012 року №272/25/17/22/01777021.

З акта перевірки від 11.08.2012 року №272/25/17/22/01777021 слідує, що позивачем:

- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, не забезпечено щоденне друкування фіскального звітного чека та встановлено не оприбуткування готівки, а саме: звіт за 29.05.2011 р. роздруковано 30.05.2011 р,, чим порушено пункт 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40 1032; пункт 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (далі - Закон).;

- встановлено продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими, ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої вітчизняного виробництва, а саме: 05.08.2012 р. було реалізовано горілку «Пшенична» 0,5 л. за ціною 21,50 грн., чим порушено вимоги Постанови КМУ від 30.10.2008 року №957«Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 03.08.2011 року №819, та абз.13 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012 р. №0000302333 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 13085,10 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 23 серпня 2012 року №11/25/17/22/01777021 в сумі 5000,00 грн.

Пунктом 7.5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачано:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО:

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО:

- щоденне виконання записів про рух готівки і а суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо:

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій:

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З матеріалів справи та в ході судового засідання судом не встановлено, що РРО у перевіряємий період виходило з ладу, чи відключалась електроенергія у кафетерії «Вербиченька».

Пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що Ріпкинське сільське споживче товариство визнало допущення ним порушення вищевказаної норми Закону та сплатило штрафні санкції, застосовані до нього відповідачем, що підверджується копією платіжного доручення № 1647 від 29.08.2012.

Згідно пункту 2.2 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

У відповідності до п. 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

З пункту 2.6 розділу 2 Положення № 637 слідує, що уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки і оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, оприбуткуванню підлягають суми, внесені до каси в розрахунок реалізованого товару, наданих послуг, виконаних робіт тощо.

Судом встановлено, що позивачем дійсно не були виконані вищезазначені вимоги законодавства щодо своєчасного оприбуткування готівки.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ДПІ у Ріпкинському районі було правомірно застосовано штрафну санкцію, передбачену абзацем 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд не приймає до уваги посилання позивача у позовній заяві про застосування до нього декількох штрафних санкцій за одне правопорушення, оскільки несвоєчасне роздрукування фіскальних звітних чеків та несвоєчасне оприбуткування у касах готівки є різними правопорушеннями, за кожне з яких передбачена окрема відповідальність.

Щодо порушення позивачем вимог Постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» та абз.13 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р., судом встановлено, що Постанова КМУ від 03.08.2011 року №819 (про внесення змін до Постанови КМУ від 30.10.2008 року №957) була надрукована в газеті Урядовий кур'єр, 2011, 08, (05.08.2011) № 142 та Офіційний вісник України, 2011, № 59 (12.08.2011), що відповідно до Указу Президента №503/97 є офіційними друкованими виданнями.

Указом Президента України від 10.06.97 р. № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Таким чином, 05 серпня 2011 р. почали діяти нові розміри мінімальних цін на імпортні та вітчизняні алкогольні напої, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011-р. № 819). Цією постановою регулюється нижній граничний рівень цін на алкогольні напої, що реалізуються в Україні підприємствами оптової та роздрібної торгівлі, громадського харчування, підприємствами-виробниками незалежно від форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. .

Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

• акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, в якому зазначаються зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

• результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

• матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

У відповідності до абз. 13.ч. 2 ст. 17 Закон, ВР України, від 19.12.1995, № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ДПІ у Ріпкинському районі було правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену абз. 13.ч. 2 ст. 17 Закон, ВР України, від 19.12.1995, № 481/95, за продаж 05.08.2012 року в господарській одиниці позивача - кафетерії «Вербиченька» - пляшки горілки «Пшенична» 0,5 л. за ціною 21,50 грн., що є нижчою, ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої вітчизняного виробництва.

Згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, на думку суду, надано достатньо доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій до позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення 23.08.2012 року за №0000302333 та рішення про застосування фінансових санкцій від 23 серпня 2012 року №11/25/17/22/01777021, підстави для визнання нечинним зазначеного податкового повідомлення-рішення відсутні, тому позовні вимоги Ріпкинського сільського споживчого товариства задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статтей 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.О.Скалозуб