Ухвала

від 13.08.2012 по справі 2а-4057/11/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4057/11/2770

13.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик"- Макєєнко Тетяна Миколаївна, довіреність б/н від 16.01.11

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Токарева Любов Володимирівна, довіреність № 9/9/10-025 від 12.03.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Рогів Надія Михайлівна, довіреність № 3/10-025 від 12.01.12

представник відповідача - Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

прокурор, Гукасян Христина Артушівна, посвідчення №698- , від 19.05.11

розглянувши матеріали справи № 2а-4057/11/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А.) від 27.03.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" (вул. Вакуленчука, 22, м. Севастополь,99053)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь,99014)

Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі (вул. Балаклавська, 9, м. Севастополь,99011)

за участю Прокуратури м.Севастополя на стороні Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Павліченко, 1, м.Севастополь, 99000)

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 27.03.12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 1 714 190 грн. 00 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 882 грн. 00 коп.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 27.03.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 27.03.12 без змін.

Представники Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби у судовому засідання просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підставах.

Прокурор у судовому засідання підтримав апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби та просив її задовольнити.

Представник Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що представник Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального процесуального права, а саме п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4, 200.6-200.12, п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України №2755- IV від 02.12.2010 року, п. 3 ч. 3 ст. 2, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

09.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополь з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 714 190 грн. 00 коп. (т.1 а.с.3-6)

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя як платник податків і зборів та є платником податку на додану вартість. (а.с.154)

21.03.2011 року позивач подав заяву до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі декларації за лютий 2011 року у загальному розмірі 774 582 грн. 00 коп. (т.1 а.с.11)

20.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»звернулось до податкового органу із заявою про відшкодування податку на додану вартість на підставі податкової декларації з цього податку за березень 2011 року у розмірі 293 169 грн. 00 коп.

Відповідно до заяви позивача про відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року, яка отримана Державної податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя 20 травня 2011 року, сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню позивачу, складає 478 576 грн. 00 коп. (т.1 а.с.58)

20 червня 2011 року позивачем, з врахуванням уточнюючої декларації, заявлено до відшкодування сума податку на додану вартість за травень 2011 року у загальному розмірі 264 213 грн. 00 коп. (т. 1 а.с.57)

Таким чином, усього на підставі зазначених декларацій Товариством з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»було заявлено до відшкодування податок на додану вартість за період з лютого по травень 2011 року у загальному розмірі 1 810 875 грн. 00 коп.

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя проведено виїзні позапланові перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий, березень, квітень та травень 2011 року.

За результатам перевірки відповідачем складено:

- довідка від 10 травня 2011 року № 1871/23-211/25147690/141, відповідно до якої позивачу підтверджено у декларації за лютий 2011 року бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626 818 грн. 11 коп., сума у розмірі 147 763 грн. 89 коп. залишена без підтвердження; (т.1 а.с. 12-26)

- акт перевірки від 19 липня 2011 року № 3146/10/25-241/25147690/14, що проведена після отримання матеріалів зустрічних перевірок щодо взаємовідносин з ТОВ «Елегін»у лютому 2011 року, у якому встановлено порушення підприємством пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року на суму 60 272 грн. 00 коп.; (т.1 а.с.27-31)

- довідка від 27 травня 2011 року № 2279/23-211/25147690/160, якою підтверджено відображене Товариством з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»у декларації за березень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 246 401 грн. 00 коп.; податок на додану вартість, що заявлено до відшкодування у зазначеної декларації, у розмірі 46 768 грн. 00 коп., залишено без підтвердження; (т.1. а.с. 36-53)

- довідка від 30 червня 2011 року № 2809/23-211/25147690/191, відповідно до висновків якої позивачу підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 478 911 грн. 00 коп.; (т. 1. .а.с.59-90)

- акт від 29 липня 2011 року № 3355/23-211/25147690/16, яким підтверджено відображене Товариством з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 224 881 грн. 00 коп., суму податку на додану вартість у розмірі 39 332 грн. 00 коп., яку заявлено позивачем до відшкодування за травень 2011 року, залишено без підтвердження. (т.1. а.с. 99-113)

Таким чином, усього податковим органом підтверджено позивачу до відшкодування суму податку на додану вартість за період з лютого 2011 року по травень 2011 року включено у розмірі 1 577 011 грн. 11 коп. Суму податку на додану вартість у загальному розмірі 233 863 грн. 89 грн. залишено без підтвердження.

У всіх зазначених випадках підставою для не підтвердження сум податку на додану вартість до відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»з'явилось неотримання податковим органом матеріалів зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі вказаних довідок та актів перевірок прийняти податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування у загальному розмірі 95 095 грн. 00 коп.

На решту непідтвердженої суми бюджетного відшкодування податкові рішення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за результатами проведених перевірок відповідачем не приймались.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя на дату звернення позивача до суду відшкодовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»податок на додану вартість у загальному розмірі 1 590 грн. 00 коп., а саме: по декларації за березень 2011 року -1 255 грн. 00 коп., по декларації за квітень 2011 року -335 грн. 00 коп.

Отже, не відшкодованою залишається сума податку на додану вартість по деклараціям за лютий, березень, квітень та травень 2011 року у загальному розмірі 1 714 190 грн. 00 коп.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом «а»пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до підпунктів 200.6 - 200.11 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодування з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до зазначених норм законодавства від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Аналізуючи наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при здійсненні розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, враховується як сплачений, так і нарахований податок на додану вартість. При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту, та не передбачає у якості підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість відсутність матеріалів зустрічних перевірок контрагентів платника.

Слід зазначити що у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. З урахуванням принципу персональної відповідальності, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом України у постанові від 31 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Фірма «ВІК»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28 квітня 2011 року у справі № К-45001/09.

Судова колегія враховує, що факт реального здійснення господарських операцій, за наслідками виконання яких у позивача виникло від'ємне значення податку, не заперечується відповідачем та підтверджується наданими у ході перевірки та під час розгляду справи первинними документами, а саме: реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, видатковими накладними, реєстрами платіжних доручень та банківськими виписками, вантажними митними деклараціями.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя більшу частину заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 577 011 грн. 11 коп. підтверджено, але не відшкодовано у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: належні доказі, які підтверджують безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідомо придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, протиправний характер укладеного договору, непов'язаність придбаних товарів із господарською діяльністю позивача, факту узгодженості дій позивача з таким постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів того, що, залишаючи не підтвердженими та не відшкодовуючи суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2011 року, він діяв у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сума заборгованості бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 714 190 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик».

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 27.03.12 по справі № 2а-4057/11/2770 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко