Ухвала

від 27.03.2013 по справі 2а-4057/11/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 березня 2013 року м. Київ К/9991/57224/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника відповідача 1 Шестакова М.А.,

представника прокуратури Чубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012 року

у справі № 2а-4057/11/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»(далі -позивач, ТОВ «Механічний завод «Таврида Електрик»)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (Державної податкової служби (далі - відповідач 1, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС)

та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі (далі - відповідач 2, ГУ ДКС України у м. Севастополі)

за участю Прокуратури міста Севастополя

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Механічний завод «Таврида Електрик»звернулось у грудні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС, ГУ ДКС України у м. Севастополі про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1 714 190,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012 року, позов задоволено повністю.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції вмотивований тим, що при здійсненні розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, враховується як сплачений, так і нарахований податок на додану вартість. При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредити та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредитку, та не передбачає у якості підстави для відмови у бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість відсутність матеріалів зустрічних перевірок контрагентів платника.

У касаційній скарзі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

До початку розгляду касаційної скарги позивачем подано заяву про відмову від позову з посиланням на те, що сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у загальному розмірі 1 714 190,00 гривень на користь позивача на даний момент повністю відшкодована з Державного бюджету України (надійшла до Вищого адміністративного суду України 15.10.2012 року, реєстраційний номер К/9991/57224/12-Д2).

Відповідно до ст. 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін, згідно частини 2 цієї статті, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу .

Враховуючи підстави, якими позивач обґрунтовує відмову від позову, остання не суперечить закону, так само, як і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а тому може бути прийнята судом.

Суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом (пункт 2 частини 1 сттатті 157 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Згідно зі ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу .

При цьому частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Враховуючи вищенаведені обставини, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій необхідно визнати такими, що втратили законну силу, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 112 , 157 , 219 , 228 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод «Таврида Електрик»від позову, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.03.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012 року визнати такими, що втратили законну силу, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько

Суддя І.О. Бухтіярова