Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а-16606/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16606/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чортківської районної громадської організації «Екологічно-гуманітарне об'єднання Зелений Світ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2012 року у справі за позовом Чортківської районної громадської організації Зелений Світ»до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправним та скасування пунктів наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправними пунктів 3.1 -3.8, 3.10 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 26 травня 2011 року № 196 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Державному агентстві лісових ресурсів України»та їх скасування з підстав не відповідності Конституції України , міжнародним правовим актам, Законам України як таких, що порушують право на доступ до публічної інформації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 26 травня 2011 року № 196 (далі - Наказ № 196) затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Державному агентстві лісових ресурсів України.

Зазначеним наказом, в частині, що оскаржується, до відомостей, що становлять службову інформацію у Держлісагенстві України віднесено наступне (розділ ІІІ, Лісовпорядні роботи):

- п. 3.1. топографічні карти, цифрові карти масштабів 1:10 000 і 1:25 000 в умовній системі координат 1963 року та топографічні карти, цифрові карти масштабів 1:10 000-1:50 000 (незалежно від форми та виду носія інформації) на територію України, створені в державній системі координат УСК-2000 або в системі координат СК -42. Комплекти аерознімків (аеронегативів), репродукції та негативи накидного монтажу незалежно від масштабу, форми та виду носія інформації (окрім матеріалів аерофотозйомки, які віднесені до державної таємниці);

- п. 3.2. зведені пояснювальні записки до проектів організації і розвитку лісового господарства Рескомлісу АР Крим, обласних управлінь лісового та мисливського господарства;

- п. 3.3. схеми лісів по обласним управлінням лісового та мисливського господарства;

- п. 3.4. довідка про впровадження пропозицій лісовпорядкування у виробництво за результатами безперервного лісовпорядкування по обласним управлінням лісового та мисливського господарства;

- п. 3.5. документація державного лісового кадастру на рівні обласних управлінь лісового та мисливського господарства, області, держави;

- п. 3.6. схеми насаджень лісогосподарських підприємств, складених на основі топографічних карт М 1:100 000 і крупніше з елементами рельєфу;

- п. 3.7. планшети з горизонталями;

- п. 3.8. геодезичні журнали;

- п. 3.10. планово - картографічні матеріали на лісові підприємства, природно-заповідний фонд України - відповідно до вимог СТГМ-90.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову про скасування спірних пунктів оскаржуваного наказу відповідача про віднесення інформації до службової, позивач посилається на ту обставину, що даний нормативно-правовий акт суперечить ст. 34 Конституції України, ст.ст. 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст. 13, 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про державну таємницю»та ст. 2 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікованої Законом України від 06.07.1999 року № 832-XIV , що призвело до обмеження права доступу до окремих категорій інформації, що за законом є відкритою.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що документи зазначені в Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Державному агентстві лісових ресурсів України у п. 3.1-3.8, 3.10 є такими, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи…, із здійсненням контрольних, наглядових функцій агентства, із процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; також є документами, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, якій присвоюється гриф «для службового користування». Виходячи з цього, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наказ відповідача у оскаржуваній частині відповідає вимогам ст. 9 Закону «Про доступ до публічної інформації» , а тому скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з наведеною правовою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовий статус Державного агентства лісових ресурсів України визначає однойменне Положення, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі -Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що, обґрунтовуючи незаконний характер оскаржуваних пунктів наказу відповідача, Чортківська районна громадська організація «Екологічно-гуманітарне об'єднання Зелений Світ»посилається на ту обставину, що інформація п.п. 3.1-3.8, п. 3.10 Наказу № 196 не може належати до службової з обмеженим доступом у зв'язку з тим, що зазначені відомості відносяться до інформації про стан довкілля, доступ до якої не підлягає обмеженню.

Спростовуючи наведене твердження позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Частиною 2 ст.1 цього Закону встановлено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Пунктом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є службова інформація.

Частина друга статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»встановлює, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1)виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Стаття 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»визначає, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Наведені правові норми свідчать, що Закон України «Про доступ до публічної інформації»не визначає вичерпного переліку службової інформації; в свою чергу перелік відомостей, що становлять службову інформацію, складається відповідними органами державної влади.

Згідно з пп. 10 п. 5 Положення Державне агентство лісових ресурсів України забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням в апараті Держлісагентства України, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 26 травня 2011 року № 196 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Державному агентстві лісових ресурсів України»прийнято відповідачем в межах повноважень, наданих законодавством.

Перевіряючи доводи скаржника щодо порушення оскаржуваними пунктами наказу відповідача конституційного права на отримання інформації про довкілля, колегія суддів виходить з такого.

Згідно частини 2 статті 50 Конституції України , кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація не може бути засекречена.

Законом України від 06.07.1999 року № 832-XIV було ратифіковано Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі - Коніенція). Згідно з визначенням, наведеним в статті 2 Конвенції "Екологічна інформація" означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про:

а) стан таких складових навколишнього середовища, як повітря і атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об'єкти, біологічне різноманіття та його компоненти, включаючи генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими;

б) фактори, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені вище в підпункті а), і аналізі затрат і результатів та інший економічний аналіз і припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища;

с) стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, фактори, діяльність або заходи, зазначені вище в підпункті б).

Аналогічні положення відображено і в ч. 1 ст. 13 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про: стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми); стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля; інші відомості та/або дані.

Проаналізувавши наведені положення законодавчих актів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що перелік відомостей, наведений в оскаржуваних п. 3.1-3.8 та п. 3.10 Наказу № 196 не відноситься до інформації про стан довкілля, зважаючи на те, що топографічні карти, зведені пояснювальні записки до проектів лісоорганізації розвитку лісового господарства, схеми лісів по обласних управліннях лісового та мисливського господарства, планшети з горизонталями, геодезичні журнали, схеми насаджень лісогосподарських підприємств, планово - картографічні матеріали на лісові підприємства, довідка про впровадження пропозицій лісовпорядкування у виробництво за результатами безперервного лісовпорядкування по обласним управлінням лісового та мисливського господарства не є носіями інформації про стан довкілля.

Відповідачем зазначено, що документація державного лісового кадастру для лісництва та лісогосподарського підприємства, що раніше мала гриф «Для службового користування», на даний час перебуває в стані вільного доступу, що повністю узгоджується з вимогами ст. 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої основними джерелами інформації про стан навколишнього природного середовища є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

Таким чином, колегія суддів, провівши аналіз встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, приходить до висновку, що пп.3.1-3.8 та п. 3.10 Наказу № 196 повністю узгоджуються з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому не можуть бути скасовані.

Посилання апелянта на ст. 8 Закону України «Про державну таємницю», згідно з якою не відноситься до державної таємниці інформація про стан довкілля, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки оскаржувані пункти Наказу № 196 не містять відомостей державної таємниці, а є службовою інформацією, до якої не включено відомості про стан довкілля.

Судом першої інстанції встановлено, що топографічні карти, зазначені в п.3.1 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Держлісагентстві України, затвердженому наказом Держлісагентства України №196 від 26.05.2011 року, схеми лісів по обласних управліннях лісового та мисливського господарства(п.3.3 Переліку), схеми насаджень лісогосподарських підприємств, складених на основі топографічних карт М 1:100 000 і крупніше з елементами рельєфу (п. 3.6), планшети з горизонталями (п. 3.7) і геодезичні журнали (п.3.8), отримуються з грифом обмеження доступу «ДСК»відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998р. № 1893 .

З матеріалів справи вбачається, що документи, зазначені в оскаржуваних пп. 3.2, 3.4 та 3.5, містять зведену інформацію щодо ресурсного потенціалу для великих регіонів, що має комерційну конфіденційність.

Зважаючи на це, шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Не оприлюднення таких відомостей запобігає можливим злочинам та сприяє недопущенню зловживань в цій сфері.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обмеження доступу до такої інформації спірним Наказом відповідача повністю відповідає вимогам ст.ст. 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому в суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Чортківської районної громадської організації «Екологічно-гуманітарне об'єднання Зелений Світ»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.