Рішення

від 01.10.2012 по справі 2-3147/11

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2/0550/129/2012 р.

(№ 2-3147/2011 р.)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 жовтня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Лутай А.М.

при секретарі -Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє від імені і в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, до Міського відділу освіти Харцизької міської ради про стягнення моральної шкоди, третя особа: ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2012 року звернулась до суду з позовом до Відділу освіти Харцизької міської ради про стягнення моральної шкоди, в якому вказує, що її син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учнем ОШ № 2 Відділу освіти Харцизької міської ради. Він страждає багатьма захворюваннями, тому вона боялася за стан здоров'я сина і з початку навчального 2009 року принесла учителю фізкультури ОСОБА_4 довідку про перебування його у лікарні на диспансерному обліку, оскільки він страждає захворюваннями: ювенальним хронічним артритом, артритом лівого колінного суглобу, фіброзною дісплазією правової б/берцової кістки, сколіозом 1 ступеня, деформацією грудної клітини, хронічним гастродуаденитом, хронічною кардіопатією, тощо. В зв'язку з цими захворюваннями він на заняттях фізкультури потребує спеціальної групи. Вона також просила вчителя не давати сину фізичні навантаження, так як це негативно впливає на стан його здоров'я. Вчитель їй це пообіцяла, але відповіла, що спеціальної групи в школі не створено, тому її син буде ходити на урок фізкультури з усім класом, а вона не буде давати йому тяжкі завдання і фізичні навантаження. 15.12.2009 року о 15.30 годині на занятті фізкультури вчитель ОСОБА_4, якій було відомо про стан здоров'я її сина, задала завдання зробити фізичну вправу «березка»- нахил ніг за голову, хоча її сину це робити було категорично заборонено. Вчитель послабила контроль за проведенням цієї вправи, що призвело до травми, і її син отримав закритий компресійний перелом 4, 5, 6 грудних хребців. Коли син прийшов додому, він став скаржитись на болі у спині, і розповів, що трапилося на уроці фізкультури. При цьому була присутня її подруга ОСОБА_6. Згодом болі в спині у сина збільшились, і на третій день після випадку вони пішли до лікарні. Її сину зробили рентген і направили у Донецьку обласну травматологічну лікарню, де був зроблений ще один рентген і поставлений діагноз, після чого його відразу положили на лікування у стаціонарне відділення. В Донецькій обласній лікарні він знаходився з 23.12.2009 р. по 18.01.2010р., після чого був виписаний на амбулаторне лікування. Йому були надані рекомендації: охранітельний режим, носіння спинорозгибача, вживання кальцію і полівітамінів, протягом 5-6 місяців неможна було сидіти. Після виписки з лікарні син міг тільки лежати, він не міг більше навчатися з усіма учнями, у нього було індивідуальне навчання, до теперішнього часу він носить корсет і почуває себе не дуже гарно. Вона зверталась декілька раз в Харцизький МВ з приводу заподіяння її сину ушкодження здоров'ю, проводилась перевірка. Постановою про порушення кримінальної справи від 1 липня 2011 року встановлено, що в діях вчителя фізкультури ОСОБА_4 формально маються ознаки злочину, передбаченого ст.137 ч.1 КК України, тобто неналежне виконання обов'язків по охороні життя та здоров'я дітей, але по справі потрібно проводити інженерно-технічну експертизу, яку так і не провели. Вона зверталась до відповідача, від якого отримала відповідь про те, що учитель фізкультури ОСОБА_4 під час уроку послабила контроль за проведенням вправи, що призвело до травми її сину, і за що їй оголошено догану. Вважає, що діями відповідача їй заподіяна моральна шкода в розмірі 20000,00 грн., оскільки вся її сім'я отримала втрати немайнового характеру внаслідок фізичних страждань, заподіяних її сину. До теперішнього часу син випробує сильний біль, її сім'ї необхідні додаткові зусилля для організації життя сина, він продовжує лікування, практично не може себе обслуговувати і потребує сторонньої допомоги, тривалий час, поки син знаходився у лікарні в м.Донецьку, їй приходилося витрачати кошти на дорогу, на харчування, грошей не було, приходилося займати їх у сторонніх людей. Впродовж всього часу, який син страждає, порушений нормальний спосіб життя. Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з усіма змінами «Про судову практику в справа про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

У зв'язку з вищезазначеним просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., а також усі витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник -адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні додатково пояснила, що оскільки її син спочатку не відчував сильних болів, то вона його лікувала самостійно мазями, а після того як болі посилилися вона разом із сином звернулася до лікаря. В обласну лікарню вона відвезла сина лише 23.12.2009р. через погані погоді умови.

Представник відповідача Відділу освіти Харцизької міської ради Калько Т.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні через необґрунтованість та пояснила, що згідно ст.1167 Цивільного Кодексу України та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995р. загальними підставами цивільно правової відповідальності в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Додані до справи матеріали не доказують наявності зв'язку події, яка сталася 15 грудня 2009 року на уроці фізкультури з учнем 5 «Б»класу ОСОБА_2 та отриманим ним закритим компресійним переломом 4, 5 і 6 грудних хребців, оскільки до лікарні він звернувся лише 18 грудня 2009 р. Лікуватися у стаціонарному відділенні Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні з приводу закритого компресійного перелому 4, 5 і 6 грудних хребців ОСОБА_2 почав тільки 23.12.2009 р. Крім того, відповідно до змісту довідки № 1163 від 10.11.2009 р. у ОСОБА_2 вже у листопаді 2009р. був сколіоз першого ступеню, деформація грудної клітки та інші хвороби, тому при умові отримання ним 15 грудня 2009 року вищевказаного закритого компресійного перелому, він би не зміг у цей же день після закінчення уроків кататися на кризі (про що свідчить доданий до цього заперечення протокол опитування учнів 5-Б класу від 14.01.2010 р.) та терпіти вісім днів поспіль з 15.12.2009р. по 23.12.2009р. основні симптоми травми: сильний біль у спині, оніміння верхніх та нижніх кінцівок, слабкість, тощо. Вказані факти ставлять під сумнів факт травмування ОСОБА_2 на уроці фізкультури 15 грудня 2009 року та виникнення у зв'язку з цим шкоди. ОСОБА_2 під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивних майданчиках не попередив вчителя про своє травмування під час уроку, якщо таке мало місто, та про те, що у зв'язку з цим у нього погане самопочуття. В матеріалах справи відсутні докази причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) вчительки фізкультури ОСОБА_4, так як фактично ніяких протиправних дій вона не вчинила. Причиною події, яка відбулася 15 грудня 2009 року з ОСОБА_2, стали дії його однокласника ОСОБА_9, який всупереч змісту п.3.12 Інструкції з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивних майданчиках № 1/5 від 29.02.2008р. під час виконання фізичної справи «складка»нахилив ноги ОСОБА_2 до підлоги. Ці дії ОСОБА_9 здійснив з своєї ініціативи, без відома та дозволу вчителя. З вказаною інструкцією обидва учня ознайомлені 03.09.2009 р. шляхом первинного інструктажу усіх учнів в класі. Додатковим доказом відсутності протиправних дій вчителя фізкультури ОСОБА_4 є постанова про відмову у порушенні кримінальної справи відносно неї. Сума заявленої моральної шкоди не адекватна, при визначенні її розміру не враховані умови ч.3 ст.23 Цивільного Кодексу України. Відповідно до рекомендацій відносно розрахунку моральної шкоди, розроблених Міністерством юстиції України, для висунення таких вимог діють принципи справедливості і розумності. Щоб доказати адекватність пред'явленого розміру моральної шкоди позивач повинен пред'явити документи, тобто докази фізичних та моральних страждань. Фактично такі докази в справі відсутні. Якщо б такі докази мали місце, то вони повинні мати причинно-слідчий зв'язок між діями відповідача та нанесеною моральною шкодою, а заявлена сума відповідати ступеню перенесених моральних та фізичних страждань. Крім того, позивач ОСОБА_1 є представником свого сина ОСОБА_10, і повинна просити стягнути моральну шкоду не на її користь, а на користь свого сина. При умові, якщо буде доведено, що датою травми сина позивачки є 15 рудня 2009 року, а місце травми спортивний зал ЗОШ № 2, то позов про стягнення моральної шкоди повинен бути пред'явлений до батьків ОСОБА_11. З вищевикладених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Третя особа ОСОБА_4 . в судовому засіданні пояснила, що 15 грудня 2009 року, на 6 уроці, с 14-35 до 15-20 годин, згідно розкладу 5-Б класу , вона провела урок фізкультури за темою «Гімнастика». Урок був початий по дзвінку. Після загальної розминки, отримавши інструктаж по техніці виконання вправи на гнучкість, на викладених в одну лінію матах, учні виконували вправи на гнучкість, кожний на своєму маті. Під час виконання вправи вона стояла в центрі залу, всі учні були в її полі зору. Під час виконання вправи «складка», лежачі на спині, у учня ОСОБА_9 вправа не виходила, внаслідок чого він перекотився набік і опинився поряд з ОСОБА_2. За її командою, повернутися на своє місце, ОСОБА_9 притиснув ноги ОСОБА_2 до мату, а потім зайняв своє місце. Вона одразу підійшла до ОСОБА_2 і спросила його про самопочуття, на що ОСОБА_2 відповів їй, що з ним все нормально. Потім він підскочив і хотів вдарити ОСОБА_9. Вона сказала, що не треба цього робити і дозволила ОСОБА_2 сісти на лавку. Після цього вона построїла клас і сказала, що ОСОБА_9 своїми діями міг травмувати ОСОБА_2, та нагадала учням загальні вимоги інструкції по безпеці під час проведення занять у спортивному залі. ОСОБА_9 вона написала зауваження у щоденник і урок був продовжений. За п'ять хвилин до кінця уроку клас був построєний, були підведені підсумки уроку і клас організовано пішов із зала. В завершальній частині уроку ОСОБА_2 працював разом із класом. Після уроку вона спросила ОСОБА_2 про самопочуття, на що він відповів їй, що почуває себе нормально. Лише через кілька днів їй стало відомо, що ОСОБА_2 отримав травму. У звьязку з цими подіями в школу приїзжали кореспонденти телевізійної передачі «Кретична точка», яким вона давала інтерв'ю де дійсно зазначила, що 15.12.2009р. учні виконували вправу «берізка». Так вона сказала тому, що дуже хвилювалася, а на справді учні в той день виконували вправу «складка» Винною у тому, що сталося вона себе не вважає, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позову через необґрунтованість.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається в Харцизькій ЗОШ №2 Міського відділу освіти Харцизької міської ради.

Згідно довідки №1163 від 10.11.2009р., виданої дитячої поліклінікою ЦМЛ м.Харцизька, ОСОБА_2 перебуває на «Д»-обліку з діагнозом «ювенальний хронічний артрит, артрит лівого колінного суглобу, фіброзна дісплазія правової б/берцової кістки, сколіоз 1 ступеня, деформація грудної клітини, хронічний гастродуаденит, хронічна кардіопатія», у зв'язку з чим потребує занять фізкультурою в спеціальній групі з 10.11.2009 року до кінця навчального року.

15 грудня 2009 року приблизно о 15-00 годині на уроці фізкультури в ОШ № 2 Міського відділу освіти Харцизької міської ради під час виконування фізичної вправи в спортивному залі школи, розташованому за адресою: м.Харцизьк, вул.Краснознаменська, 87, з сином позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, стався нещасний випадок, що підтверджується Актом №12 про нещасний випадок, що стався з учнем, затверджений директором школи ОСОБА_12 20.01.2010р. З Акту про нещасний випадок від 20 січня 2010 року вбачається, що причиною нещасного випадку є невиконання окремими учнями інструкції з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивному майданчику (Інструкція № 1/5 від 29.02.2008р.), а саме ОСОБА_9, який, під час виконання ОСОБА_2 вправи «складка», за власною ініціативою нахилив ноги ОСОБА_2 до підлоги. Згідно п.17 вказаного акту особою, яка допустила порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, визнана вчитель фізкультури ЗОШ № 2 ОСОБА_4, яка порушила п.4.6.5. Положення про організацію роботи з охорони праці, тобто недостатнє здійснення контролю за виконанням вихованцями правил (інструкції) з безпеки). Внаслідок нещасного випадку, ОСОБА_2 отримав травму -компресійний перелом.

Відповідно до виписного епікризу з історії хвороби №68494 Обласної клінічної травматологічної лікарні ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої травматології та ортопедії з 23.12.2009р. по 18.01.2010р. з діагнозом: закритий компресійний перелом 4,5,6 грудних хребців. В задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування за місцем проживання. Рекомендовано охоронітельний режим, носіння спинорозгибача, протягом 5-6 місяців не сидіти, приймати препарати кальцію та полівітаміни.

За підсумками службового розслідування нещасного випадку з учнем ЗОШ №2 ОСОБА_2, наказом начальника відділу освіти Харцизької міської ради №26 від 20.01.2010р. вчитель фізичної культури Харцизької ЗОШ №2 ОСОБА_4 за допущені порушення п.4.6.5. наказу Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001р. №563 «Положення про охорону праці», була притягнута до дисциплінарної відповідальності і їй оголошено догану. Зазначений наказ вчителем не оскаржений.

Крім того, судом встановлено, що за скаргою позивача ОСОБА_1 Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області були проведені чисельні перевірки в ході яких було встановлено, що 15.12.2009р. приблизно о 14-30 годині малолітній ОСОБА_2 прийшов на урок фізкультури, який проводила ОСОБА_4, та після загальної розминки приступив до виконання вправи «берізка». В цей момент ОСОБА_4 відволіклася і малолітній ОСОБА_9, який знаходився поряд, штовхнув рукою ОСОБА_2, через що останній втратив рівновагу і його спина зігнулася в дугоподібне положення. Після чого ОСОБА_2 відчув різкий біль в спині, але розігнувшись встав на ноги і сів на лавку, де просидів до кінця уроку, після чого пішов додому. Через деякий час ОСОБА_2 став відчувати болі в спині і 18.12.2009р. спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_1 звернувся до лікаря. Після огляду лікарями ОСОБА_2 був направлений та госпіталізований в Обласну Травматологічну лікарню м.Донецька де йому був встановлений діагноз: закритий компресійний перелом. Відповідно до висновків судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. В діях вчителя фізкультури ЗОШ №2 ОСОБА_4 маються формальні ознаки злочину передбаченого ст.137 ч.1 КК України ( неналежне виконання обов'язків по охороні життя та здоров'я дітей).

Постановою оперуповноваженого ОКМДД Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_13 від 01 липня 2011 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст.137 КК України, оскільки неможливо в 10-ти денний термін провести інженерно-технічну експертизу по охороні праці.

З медичної довідки №549 від 09.08.2011 року, виданої дитячої поліклінікою ЦМЛ м.Харцизька, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на «Д»-обліку і потребує індивідуального навчання на дому на 2011 навчальний рік.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона працює вчителем іноземної мови в ЗОШ №2 та є класним керівником у класі де навчається ОСОБА_2. Зі слів учнів їй відомо, що 15.09.2009р. на уроці фізкультури учні виконували вправу «складка»з положення лежачі на спині. Учень ОСОБА_9 зі справою не впорався, піднявся з мату і, не реагуючи на зауваження вчителя, підскочив до ОСОБА_2, який лежав на маті в положенні «складка»і опустив його ноги к мату. Вчитель дала команду ОСОБА_9 зайняти своє місце і поцікавилася самопочуттям ОСОБА_2, на що ОСОБА_2 відповів, що почувається нормально. Останню частину уроку ОСОБА_2 просидів на лавці, а наприкінці уроку вчитель знов підійшла до ОСОБА_2 поцікавитися його самопочуттям. Також, зі слів учнів їй відомо, що ОСОБА_2 після закінчення уроків без будь-яких труднощів вийшов зі школи і по дорозі до дому двічі прокотився по кризі. Лише 18.12.2009 року їй подзвонила ОСОБА_1 і повідомила про те, що трапилося з ОСОБА_2 і, що вона відвела його до лікарні. Вона також дзвонила 21.12.2009р. і казала, що хоче відвезти ОСОБА_2 в лікарню м.Донецьк, а 23.12.2009р. ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_2 положили у лікарню.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона працює директором ЗОШ №2 м.Харцизька. Ввечері 18.12.2009р. їй подзвонив класний керівник ОСОБА_14 та повідомила, що ОСОБА_2 на уроці фізкультури отримав травму. Зі слів вчителя фізкультури ОСОБА_4 та учнів, їй стало відомо, що 15.12.2009р. на уроці фізкультури діти виконували вправу «складка», яка за станом здоров'я дозволена ОСОБА_2. Під час виконання цієї вправи ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_2 і пригнув його ноги до полу. На прикінці уроку ОСОБА_2 сказав вчителю, що почувається нормально. Також свідок зазначив, що у разі отримання дитиною травми його транспортують додому або в лікарню. 15.12.2009р. такого не було, оскільки ОСОБА_2 пішов додому в нормально стані. 25.12.2009р. до неї прийшла мама ОСОБА_2 -ОСОБА_1, яка сказала, що того дня у неї були подруги з м.Донецьк і вона не могла їх покинути, а тому звернулася до лікаря лише 18.12.2009р.У зв'язку з цим випадком, в школі було проведено службове розслідування, про яке було повідомлено в міський та обласний відділ освіти. За підсумками розслідування вчитель фізкультури ОСОБА_4 була притягнена до дисциплінарної відповідальності.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_16 навчається в ЗОШ №2 в одному класі з ОСОБА_2. Зі слів сина їй відомо, що на уроці фізкультури, який проводила ОСОБА_4, під час виконання вправи «берізка», ОСОБА_9 підбіг до ОСОБА_2, штовхнув ОСОБА_2 в спину, через що ноги ОСОБА_2 запрокинулися за голову. Вчителька підійшла до ОСОБА_2 і поцікавилася його самопочуттям. ОСОБА_10 скривився та сів на лавку. Коли ОСОБА_2 хворів, вони неодноразово приходили його навідати. При цьому ОСОБА_2 був у корсеті і постійно стояв.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 її сусідка. В грудні 2009 року вона помітила, що ОСОБА_2 не виходить на вулицю. Від ОСОБА_1 вона дізналася про те, що трапилося, що ОСОБА_2 поклали в лікарню в м.Донецьк. Сам Іван розповідав їй, що хлопчик стрибнув йому на спину від чого він відчув сильний біль. Після травми до ОСОБА_18 додому протягом двох років ходила вчителька.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 її подруга. Того дня вона була у ОСОБА_1 в гостях. Ввечері прийшов зі школи ОСОБА_18 і сказав, що отримав дві гарні оцінки по фізкультурі за виконання вправи «берізка». Ваня пояснив, що це за вправа. Він також сказав, що під час виконання цієї вправи до нього підбіг хлопчик з його класу та вдарив його по спині. Наступного дня вона подзвонила ОСОБА_1 і та сказала їй, що вони підуть у лікарню. Пізніше вона дізналася, що ОСОБА_18 поклали у лікарню в м.Донецьк. Коли вона відвідувала ОСОБА_18, він лежав прикутий до ліжка. Після виписки ОСОБА_18 неможна було довгий час сидіти, він постійно ходив у корсеті.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що вона працює лікарем-ортопедом в дитячій поліклініці м.Харцизька. ОСОБА_2 перебуває у неї на обліку с приводу сколіозу, фіброзної дісплазії, через що мати хлопчика постійно брала довідки в школу для занять фізкультурою в спеціальній групі. Через день після того, що трапилася, ОСОБА_1 разом із сином звернулися до неї із скаргами на болі. Після досліджень ОСОБА_2 був поставлений діагноз : компресійний перелом, і він був направлений в обласну травматологічну лікарню для уточнення діагнозу де і був госпіталізований. При тих захворюваннях, які мав ОСОБА_2, різке згинання могло привести до компресійного перелому. Після отримання компресійного перелому ОСОБА_2 міг не відчувати одразу сильних болів і нормально пересуватися, але ці болі з часом посилюються. Це стало причиною того, що мати не звернулася до лікарні одразу, а через кілька днів.

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених цією статтею, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.16 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору . Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

На підставі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст..212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Проаналізувавши усі зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи норми діючого законодавства, суд вважає встановленим, що син позивача -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав травму -закритий компресійний перелом 4,5,6 грудних хребців, саме 15.12.2009 року під час уроку фізкультури в ЗОШ №2 м.Харцизька, який проводила вчитель фізичної культури ОСОБА_4. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався внаслідок порушення вчителем фізкультури ОСОБА_4 п.4.6.5 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», тобто внаслідок недостатнього здійснення контролю з боку вчителя за виконанням вихованцями правил (інструкції) з безпеки, за що вчитель фізкультури ОСОБА_4 була притягнена до дисциплінарної відповідальності.

Доказів, які б спростовували ці факти, суду не були надані.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1, внаслідок нещасного випадку, який стався з її сином ОСОБА_2 з вини вчителя фізкультури ЗОШ №2 м.Харцизька ОСОБА_21, завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона та її сім'я зазнала та продовжує зазнавати внаслідок травмування сина, його фізичних страждань, був порушений нормальний спосіб її життя, життя сина та всієї родини, через що необхідно було додавати значних зусиль для його організації.

Враховуючи глибину душевних страждань позивача ОСОБА_1, вимоги розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на її користь 10000грн.

Оскільки, третя особа -вчитель фізкультури ЗОШ №2 ОСОБА_4, перебуває у трудових відносинах з відповідачем Міським відділом освіти Харцизької міської ради, то моральна шкода підлягає стягненню саме з відповідача.

Крім того, суд на підставі ст.88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,50грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15грн.

Щодо вимог позивача про стягнення на її користь понесених нею витрат на правову допомогу у розмірі 2000грн., суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до Постанови КМУ від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинні перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»№ 4282 від 22.12.2011р., мінімальна заробітна плата на час ухвалення рішення по справі складає 1118грн.

Відповідно до журналів судового засідання, загальний час участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 в судовому засіданні складає 5 години 29 хвилин, загальна сума витрат за надання правової допомоги не перевищує 2000грн. ( 1118грн.х 40% х 5 години 29 хвилин =2450,66грн.).

Керуючись ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 84, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Міського відділу освіти Харцизької міської ради (86700, Донецька область, м.Харцизьк, пров.Мануїльського, 2, п/р 35317023002554 в УДК Донецької області, код банку 834016, ЄДРПОУ 02142951) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка народилася в м.Макіївка Донецької області, ІНН НОМЕР_1, моральну шкоду у розмірі 10000грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2000грн., а всього -12023,50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Вступна і резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 01.10.2012 року. Повний текст рішення складений 05.10.2012 року.

Суддя: