Вирок

від 31.07.2012 по справі 1-331/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 1-331/11 р.

Провадження № 1/1414/53/12 р.

В И Р О К

Іменем України

31.07.2012 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого -судді Непши О.І.,

при секретарі -Піроженко А.О.,

за участю прокурора - Умрихіна О.О.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Миколаєві, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 28 квітня 2004 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області по ст.185 ч.3, ч.2, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15 вересня 2006 року за постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2006 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 3 дні;

- 28 листопада 2011 року Врадіївським районним судом Миколаївської області по ст.186 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20 березня 2012 року Ленінським районним судом м.Миколаєва по ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

17 січня 2011 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2, попередньо взявши із собою трубний розкладний ключ, два поліетиленових мішки та рукавички, на маршрутному таксі прибув до зупинки «вулиця Янтарна», розташованої в Корабельному районі м.Миколаєва в районі об'їзної дороги, де направився в бік 8-ого км. перегону станції Прибузьке-Кульбакине Одеської залізниці.

Прийшовши на вказане місце, ОСОБА_2, діючи повторно, із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, таємно, на відрізку залізничного полотна від другого до третього пікету розвідним ключем викрутив 88 клемних гвинтів в зборі верхньої будови шляху вартістю 02 грн. 25 коп. за один гвинт, які склав у мішки.

З викраденим майном ОСОБА_2 з місця події зник, розпорядившись їм в подальшому на власний розсуд, чим спричинив Одеській залізниці матеріальну шкоду на загальну суму 198 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в інкримінованому злочині визнав себе винним повністю та показав, що одразу після Нового 2011 року у нього виникли проблеми з грошима. Він зустрів свого знайомого, якому поскаржився, що в нього немає грошей, а той натякнув, як їх можна заробити. Тоді ОСОБА_2 поїхав до Корабельного району на вул.Янтарну на ділянку залізної дороги біля старої заправки. Коли їхав з дому, то взяв із собою розвідний ключ, рукавички та пару мішків. На ділянці залізничного полотна в шаховому порядку (по діагоналі) він поскручував залізничні болти орієнтовною кількістю 80-90 штук. Вказані болти він здав на металобрухт, отримавши близько 170 грн., які витратив на продукти харчування. Після здачі металу він повернувся на місце, де під каменем біля залізної дороги залишив мішки.

Крім показань підсудного, його вина у вчиненому злочині підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду предметів від 18 квітня 2011 року, з якого слідує, що були оглянуті розвідний ключ, дві рукавички та поліетиленовий мішок (а.с.45);

- квитанцією про прийняття речових доказів на зберігання (а.с.47).

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 вчинив корисливий злочин середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності. Також суд зважає на те, що підсудний повністю визнав свою вину та покаявся у вчиненому злочині, посередньо характеризується за місцем проживання, спричинена злочином шкода хоча і не є значною, але залишилася невідшкодованою.

З урахуванням сукупності вказаних обставин суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті кримінального закону, та у відповідності до правил ч.4 ст.70 КК України, призначаючи остаточне покарання, застосувати принцип часткового складання покарань за даним вироком і останнім за часом вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 березня 2012 року.

Також відповідно до вимог ст.ст.22, 1166 ЦК України підлягає задоволенню позов Одеської залізниці, оскільки неправомірними діями підсудного юридичній особі заподіяні матеріальні збитки, які мають бути відшкодовані.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

В порядку ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 березня 2012 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки десять місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відповідно до вироку Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 березня 2012 року обраховувати з 05 березня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Одеської залізниці (р/р 26006000172 в Одеській філії АТ «Експрес Банк», МФО 328801, код ЄДРПОУ 04712341) в якості відшкодування матеріальної шкоди 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 00 коп.

Речові докази по справі: розвідний ключ, поліетиленовий мішок та дві білі рукавички, що зберігаються в камері схову лінійного відділу міліції на станції Миколаїв, -знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя О.І.Непша