Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а-8776/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2012 р. о 12:22 Справа №2а-8776/12/0170/4

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участю:

представників позивача - Кройтер В.Л., Мартьянов О.В.;

представника відповідача 1 - Мандзик Н.В.;

відповідача 2 - Ларін О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кооперативу "Якір" до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Міністерства екології та природних ресурсів України, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича

про визнання протиправними дій

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим звернувся Кооператив "Якір" до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - відповідач 1) про визнання протиправними дій старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича про нарахування збитку, заподіяного порушенням Кодексу України "Про надра" в сумі 280319 грн.

Позов мотивовано тим, що акт перевірки складено з порушенням норми чинного законодавства, без зазначення його дати, часу перевірки, дати ознайомлення позивача з актом; хибністю висновків відповідача щодо порушення Водного кодексу України, Кодексу України «Про Надра» стосовно відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалами суду від 10.08.2012 року відкрито провадження у справі, залучено в якості відповідача старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича (далі - відповідач 2), після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.08.2012 року у зв'язку з самовідводом судді Окружного адміністративного суду АР Крим Яковлєва С.В. справу № 2а-8776/12/0170/4 прийнято до розгляду суддею Цигановою Г.Ю.

У судовому засіданні 24.09.2012 року позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича про нарахування збитку, заподіяного порушенням Кодексу України "Про надра" в сумі 280319,00 грн.; визнати протиправним та скасувати припис №77 від 24.02.2012 року про усунення порушення природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства позивачем, виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіним О.Л.

Ухвалою суду від 01.10.1012 року позивачеві поновлено строк звернення до адміністративного суду, причини пропуску строку визнано поважними.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити вимоги у повному обсязі. Пояснили, що позивачем здійснювалося видобування підземних вод не для промислових, а для господарсько-побутових потреб, тому він не був зобов'язаний отримувати дозвіл на користування надрами. До того ж, вважають хибними доводи відповідача щодо використання підземних вод для цілей зрошення та обводнення та зауважив, що відповідач не вірно вказує на курортні цілі видобування позивачем підземних вод. Зазначив, що акт перевірки та припис складено з порушенням норм чинного законодавства.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, на підставі письмових заперечень, зауважив, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення - експлуатація артезіанської свердловини за відсутністю дозволу на користування надрами, в наслідок чого позивачеві виставлено претензію на суму 280319,00 грн.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що ним на підставі наказу, направлення, та згоди на проведення позапланового заходу відповідно до норм чинного законодавства було проведено позапланову перевірку позивача, складено акт із зазначенням виявленого порушення, здійснено розрахунок розмірів відшкодування заподіяних збитків та з метою усунення порушень природоохоронного законодавства видано припис.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Кооператив «Якір» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 23451099, зареєстрованою 22.05.1987 року, перереєстрованою Сімферопольською районною державною адміністрацією 04.08.2009 року (а.с.13).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №234684, виданої 01.09.2012 року позивач є некомерційною організацією, що обслуговує домашні господарства, за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, за КВЕД здійснює управління нерухомим майном; здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.14).

Відповідно до п.1.3. Розд. 1. Статуту Кооператив організовано з метою задоволення потреб членів кооперативу та їх сімей в організації та проведенні культурного відпочинку, спортивного та аматорського рибальства, забезпечення членів кооперативу базою - причалом для плавзасобів на березі Чорного моря у с.м.т. Миколаївка (а.с.16).

У ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.07.1991 року №1264-ХII (далі - Закон №1264-ХII) встановлена компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, до якої, зокрема, належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки .

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст.34 Закону) .

Постановою Ради міністрів АРК №359 від 09.08.2005 року затверджено Положення про Республіканський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища, в п.1 якого зазначено, що цей комітет є республіканським органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, заповідної справи, екологічної та радіологічної (в межах своєї компетенції) безпеки на території АРК.

У п. 3 цієї Постанови визначені основні завдання Рескомприроди АРК , до яких відносяться забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання , охорона природних ресурсів (земля, поверхові та підземні води, атмосферне повітря, ліса, рослинний та тваринний мир), здійснення комплексного управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Закону України "Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності" N877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон N877-V).

У ст.1 Закону N877-V зазначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.4 Закону N877-V плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю (ч.1 ст.6 Закону N877-V).

Згідно з ч.2,3 ст.6 Закону N877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Згідно зі ст.7 Закону N877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити дату складення акта;тип заходу (плановий або позаплановий);вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення «Про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища», затвердженого постановою Ради Міністрів АР Крим від 09.08.2005 року №359 та згідно наказу Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 21.02.2012 року №101 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Ларіним Олександром Леонідовичем була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача.

За результатами перевірки було складено акт без дати та без номера, в якому зафіксовано порушення позивачем ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра»; ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 21.02.2012 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами (далі - Акт).

При вивчені матеріалів справи судом встановлено, що проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства, складання акту перевірки здійснено з порушенням відповідачами наведених вище вимог Закону N877-V.

Так судом встановлено, що підставою проведення позапланової перевірки позивача став наказ №110 від 21.02.202 року «Про проведення позапланової перевірки Кооперативу «Якір»», однією з правових підстав якого зазначено ст.9 Закону N877-V, яка взагалі не регулює правовідносини у сфері здійснення позапланового заходу органом державного нагляду (контролю), натомість цей наказ не містить жодної з обов'язкових підстав проведення позапланового заходу, передбачених ст. 6 Закону N877-V.

У направленні відповідача2 «на проведення позапланової перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства Кооперативу «Якір» №13-12/4-12 від 21.02.2012 року підставами для проведення такої перевірки взагалі зазначено та «згоду державної екологічної інспекції України «2/2 299 від 15.02.2012 року» та п.4.ст.5 Закону N877-V, який передбачає повідомлення суб'єктів господарювання про проведення планових заходів;.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст. 70 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідачами не надано належних та допустимих доказів проведення позапланової перевірки позивача у відповідності до діючого законодавства; доказів ознайомлення позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа, копії посвідчення (направлення), ці відомості не відображені в Акті,який, в порушення вимог ст.7 Закону N877-V не містить дати його складення та періоду проведення перевірки.

За результатами проведення перевірки відповідачем2 виконано розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних позивачем державі внаслідок порушень, виявлених під час проведення перевірки, який склав 280319,00 грн.

Після проведення перевірки на адресу позивача надійшла претензія від відповідача1 про відшкодування збитків у сумі 280319,00 грн. заподіяних державі порушенням кодексу «Про надра».

Також судом встановлено, що на підставі Акту відповідачем2 видано припис про усунення виявлених під час проведення перевірки позивача недоліків №77 від 24.02.2012 року, а саме:

п.п.1.1. п.1 «забезпечити оформлення спеціального дозволу на користування ділянкою надр в частині забору підземних прісних вод», підстава ст.ст.19,21 Кодексу України «Про надра»;

п.п.1.2. п.1 «не допускати забір підземної прісної води з артезіанських свердловин при відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр в частині забору підземної прісної води», підстава ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра», ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України;

п.п.1.3. п.1 «забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування», підстава ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра», ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України;

п.п.2.1. п.2 «розробити пан заходів щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства з призначенням посадових осіб, відповідальних за виконання природоохоронних заходів. План заходів надати у Рескмприроди АР Крим у строк до 02.03.2012 року, підстава ст.20 Закону N877-V.

Доказів вручення або направлення позивачеві зазначеного припису для його виконання відповідачами не надано.

З'ясовуючи правомірність висновків, викладених в Акті та дій відповідача2 щодо нарахування збитку в сумі 280319,00 грн. та видачі припису за висновками Акту суд встановив таке.

Як зазначено в Акті та встановлено судом, позивачем використовується вода із артезіанської свердловини №4738, яка знаходиться поза межами споруд кооперативу у південно- східному напрямку, буріння якої здійснено позивачем на підставі розпорядження Уряду АР Крим №556-р від 30.08.1996 року «Про буріння свердловин», п.1.7 якого позивачеві надано дозвіл на буріння однієї артезіанської свердловини у с.м.т. Миколаївка Сімферопольського району для господарсько-питного водопостачання.

З урахуванням того, що ст.3 Кодексу України «Про надра», встановлено, що водні відносини регулюються відповідним законодавством України, то основним (спеціальним) законодавчим актом, що закріплює правовий режим користування підземними водами, є Водний кодекс України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Водного кодексу України, завданнями водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Відповідно до вимог ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

В силу вимог ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до положень Водного кодексу України, дозвіл на спеціальне водокористування - це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

Відповідно до Постанови кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" підземні води : питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 31.08.2010 року кооперативу «Якір» видано дозвіл на спеціальне водокористування УКР-КРЬІ №589, строком дії до 01.09.2013 року, яким дозволено відбирати підземні води в кількості не більш 28,6 тис. м. куб./рік., із артезіанської свердловини №4738 глибиною 98 м. для проживання 1558 осіб та полив зелених насаджень - 900м.куб.

Таким чином, аналіз викладеного свідчить, що спеціальне водокористування здійснюється кооперативом «Якір» на підставі дозволу на водокористування №589, який видано останньому Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища 31.08.2010 року.

Як вбачається з Акту, позивачем було порушено право державної власності на надра через те, що не забезпечено оформлення спеціального дозволу на використання ділянкою надр в частині забору підземної прісної води за період з 08.08.2011 року по 21.02.2012 року із артезіанської свердловини №4738 у кількості 5621 м. куб. за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Судом встановлено, що дійсно, зазначеним вище дозволом на водокористування №589 передбачено позивачеві : «отримати спеціальний дозвіл на користування надрами».

В судовому засіданні встановлено, що спеціального дозволу на користування надрами позивач не отримував.

Згідно зі ст. 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 21 Кодексу України "Про надра" надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Частиною 1 ст.23 Кодексу України «Про надра» N132/94-ВР від 27.07.1994 року, у редакції до 14.01.2011 року було передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мали право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу відповідачів, що законодавством, що діяло на час видачі дозволу на водокористування №589 - 31.08.2010 року дійсно було передбачено необхідність отримання позивачем відповідного дозволу на користування ділянкою надр, оскільки глибина свердловини №4738 складає 98 м., тобто перевищує 20 метрів.

У той же час, суд зазначає, що з 14.01.2011 року редакція ч.1 ст.23 Кодексу України «Про надра» набула значних змін, внесених згідно із Законом N2849-VI від 22.12.2010 року.

Відтепер, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Зважаючи на зміни, внесені у ч.1 ст.23 Кодексу України «Про надра» з 14.01.2011 року стосовно відсутності умови глибини забору води, позивач вже не зобов'язаний отримувати відповідний дозвіл на користування ділянкою надр, з урахуванням певних умов.

Отже, доводи відповідача2 та вимоги припису про необхідність виконання умов дозволу на водокористування №589 від 31.08.2010 року, виданого ще під час дії ч.1 ст.23 у старій редакції суперечать чинному законодавству, є безпідставними та такими, що викладені без урахування фактичних умов.

Суд також не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності оскарження позивачем дозволу на спеціальне водокористування від 31.08.2010 року, оскільки таке оскарження не матиме правових наслідків, бо виданий на той час дозвіл відповідав діючому законодавству.

Суд зазначає, що, виходячи зі змісту виявлених відповідачем2 порушень, викладених в Акті, єдиною підставою для розрахунку розміру збитків та винесення припису було не забезпечення оформлення спеціального дозволу на використання ділянкою надр в частині забору підземної прісної води за період з 08.08.2011 року по 21.02.2012 року із артезіанської свердловини №4738 у кількості 5621 м. куб., як це було передбачено дозволом на спеціальне водокористування від 31.08.2010 року №589.

Будь яких інших підстав для розрахунку збитків та винесення припису відповідачем2 ані в Акті, ані в самому приписі не зазначено.

Натомість в Акті зазначено, що використання води з артезіанської свердловини здійснюється позивачем з метою господарсько-побутових потреб членів кооперативу, за наявності дозволу на спеціальне водокористування, зазначено, що з 08.08.2011 року по 21.02.2012 року із артезіанської свердловини № 4738 здійснено забір підземної прісної води у кількості 5621 м. куб.

Тому суд не бере до уваги доводи відповідача щодо наявності інших підстав для отримання позивачем дозволу на використання ділянкою надр, вважає їх надуманими та не підтвердженими матеріалами справи.

При цьому суд зауважує, що ч.1 ст.23 Кодексу України «Про надра» у редакції, чинній з 14.01.2011 року встановлено необхідність таких умов, які надають право видобувати підземні води без спеціального дозволу, як: статус землевласника або землекористувача; межі наданої земельної ділянки, мета видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб та встановлене обмеження в 300 кубом. на добу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дотримано всіх необхідних умов передбачених ч.1 ст. 23 Кодексу України "Про надра".

За період з 08.08.2011 року по 21.02.2012 року (перевіряємий період) підприємством видобуто 5621 кубом. води. Відповідно звітів про використання води за 4 кв. 2011 року та за 1 кв. 2012 року та розрахунку, наданого позивачем, максимальний добовий забір води складає 152 куб.м.

Відповідач є землекористувачем земельної ділянки на якій розташовані артезіанська свердловина №4738. Відповідно до договору оренди землі між позивачем та Сакською районною державною адміністрацією від 12.12.2005 року, який зареєстрований у Сакському відділі Кримської філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 27.01.2006 року за №040601500001, позивачеві було надано у користування земельну ділянку площею 0,4114 га з метою відводу зливної води від блоку №9, обладнання свердловини та організацію пожежного проїзду. Земельна ділянка передана на підставі акту приймання-передачі від 12.12.2005 року. Межі земельної ділянки в натурі та її відведення визначено на підставі акту, складеного у жовтні 2005 року.

Актом позапланової перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства встановлено використання позивачем води з артезіанської свердловини №4738 з метою господарсько-побутових потреб членів кооперативу.

Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються посилання відповідача на те, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра»; ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі. 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 31.12.2011 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами а також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що підприємством здійснювався водозабір для курортних цілей, оскільки актом перевірки встановлено інше, що також підтверджується матеріалами справи: статутом позивача, довідкою з ЄДРПОУ, дозволом на спеціальне водокористування, розпорядженням Уряду про дозвіл на буріння свердловини, нормами чинного законодавства з питань визначення курортної та оздоровчої діяльності.

Так, суд зазначає, що відповідач не відноситься до лікарень, поліклінік, амбулаторій, санаторіїв, будинків відпочинку, басейнів та інших закладів, які, відповідно до ДСТУ 17.1.1.04-80, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 року №1452, на яке посилається відповідач, використовують воду для лікувальних та курортних та оздоровчих цілей.

Таким чином, в сенсі ст.ст.60, 71, 72 КАС України відповідач2, як суб'єкт владних повноважень, мав надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії при прийнятті оскаржуваного рішення. Проте, він не надав належних доказів правомірності своїх дій, отже й не довів суду обґрунтованість та правомірність виданого припису, який є предметом спору.

Принцип прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов'язку на отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр, висновки відповідача2, викладені в Акті перевірки з приводу порушення позивачем ст.ст 19, 21 Кодексу України «Про надра»; ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі. 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 31.12.2011 року без отримання спеціального дозволу на користування надрами суперечать обставинам справи та нормам діючого законодавства. Тому дії відповідача2 - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича щодо нарахування збитку, заподіяного порушенням Кооперативом "Якір" кодексу України «Про надра» в сумі 280319,00 грн. за цим Актом не можуть бути визнані судом такими, що вчинені з обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними.

Враховуючи, що припис старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича №77 від 24.02.2012 року про усунення порушень природоохоронного законодавства, в частині видобування підземних прісних вод зі свердловини №4738 в обсязі. 5621м.куб. в період з 08.08.2011 року по 31.12.2011 року без отримання спеціального дозволу, виявлених під час проведення позапланової перевірки Кооперативу "Якір", виданий на підставі висновків Акту, які спростовані судом, зазначений припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на недотримання відповідачем2 принципу прийняття рішення з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, тобто принцип використання повноваження з належною метою, суд вважає, що відповідачем2 надані повноваження використані з порушенням закону при прийнятті рішення, яке оскаржується.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича про нарахування збитку, заподіяного порушенням Кодексу України "Про надра" в сумі 280319,00 грн.; визнання протиправним та скасування припису №77 від 24.02.2012 року про усунення порушення природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства позивачем, виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіним О.Л. підлягають задоволенню.

Натомість позивачем не визначено жодних позовних вимог до зазначеного ним відповідача1 - Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Міністерства екології та природних ресурсів України, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.10.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанову у повному обсязі складено 05.10.2012 року.

Керуючись 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича щодо нарахування збитку, заподіяного порушенням Кооперативом "Якір" кодексу України «Про надра» в сумі 280319,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати припис старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в АР Крим Ларіна Олександра Леонідовича №77 від 24.02.2012 року про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки Кооперативу "Якір".

4. У задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю. Циганова