Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а/0470/6621/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/6621/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача -Шестірікова В.В.

представників відповідача -Воронкової Н.В., Товстої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.04.12 №0000252304, №0000262304, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Глобал», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.04.12 №0000252304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 444 046 грн. 50 коп., та №0000262304, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 77 788 грн. 75 коп. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. Позапланова перевірка, за результатами якої податковим органом прийняті оскаржувані рішення, була проведена відповідачем з грубим порушенням чинного законодавства, норми, на які посилається відповідач, не передбачають можливості проведення позапланових перевірок, відповідного наказу керівником відповідача прийнято не було, а копію такого наказу позивачу не вручено перед початком перевірки. Висновки перевірки зроблені відповідачем без належного правового аналізу наданих підприємством первинних документів, в акті не наведено, які саме норми законодавства були порушенні при оформлені актів виконаних робіт транспортних послуг між позивачем та його контрагентом «ТОВ «Центральна транспортна компанія». Був наданий позивачем до перевірки і повний пакет первинних документів, складених за взаємовідносинами з ТОВ «Ферро-Центр» та ДП «Придніпровська Залізниця». Також позивачем зазначено, що податковим органом проігнорована податкова накладна від 30.09.10, видана контрагентом ТОВ «Торгсервіс-Компані», на підставі якої позивачем сформований податковий кредит на суму 57 495,63 грн. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, зазначивши, зокрема, що спірні суми валових витрат та податкового кредиту підтверджені наявними у платника первинними документами, як-то платіжними, розрахунковими документами, а також видатковими та податковими накладними.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, просив відмовити в задоволені позову з підстав, наведених в письмових запереченнях. Мотиви незгоди відповідача з вимогами позивача зводяться до наступного. Направлення на перевірку та наказ вручені директору позивача перед початком перевірки. Первинні документи, надані позивачем на підтвердження взаємовідносин з контрагентами, оформлені неналежним чином, відсутня калькуляція витрат, понесених за взаємовідносинами з ДП «Придніпровська залізниця». Крім того, до перевірки не надані акти виконаних робіт, які б підтверджували надання/отримання послуг, пов'язаних з господарською діяльності позивача із ТОВ «Ферро-Центр». Також позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 4 734,66 грн., яка не підтверджена податковими зобов'язаннями контрагента. Представники відповідача в судовому засіданні підтримали висновки, викладені в акті перевірки, та доводи, наведені в письмових запереченнях, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем з 12.03.12 по 23.03.12 проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.11. Термін проведення перевірки був продовжений з 26.03.12 на 10 робочих днів на підставі наказів відповідача від 23.03.12 №52, від 29.03.12 №87. Матеріалами справи підтверджено, що перевірка проведена на підставі наказу «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Глобал» від 28.02.12 №253, який разом із повідомленням вручений директору товариства Ліннік В.К. 02.03.12 (том 4 а.с.91-93).

Результати перевірки оформлені актом від 13.04.12 №935/225/32007274 (том.1 а.с.15-46), з вступної частини якого вбачається, що на підставі направлень від 12.03.12 №361/234, № 362/234, №363/23-4 проведена саме документальна планова виїзна перевірка позивача.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2.; пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.138.2, п.138.8 ст. 139, пп.139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України та пп.7.2.1, пп.7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість».

Наведені висновки зроблені посадовими особами податкового органу на підставі аналізу досліджених в ході перевірки документів, складених позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «Центральна транспортна компанія», ДП «Придніпровська залізниця» ТОВ «Ферро-Центр». Так, на думку відповідача, акти виконаних транспортний послуг, складені за взаємовідносинами з ТОВ «Центральна транспортна компанія», оформлені неналежним чином: не дають можливості визначити місце здійснення зазначених операцій та спосіб його безпосереднього перевищення транспортними засобами. Висновки акту перевірки щодо взаємовідносин з ДП «Придніпровська залізниця» обґрунтовані ненаданням позивачем відомостей про перелік наданих транспортних послуг, відомостей про оплату за користування вагонів, де визначається розшифровка отриманих транспортних послуг, тобто відсутня калькуляція витрат. Висновки акту перевірки щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ферро-Центр» обґрунтовані ненаданням платником податків актів виконаних робіт, які б підтверджували надання/отримання послуг, пов'язаних з господарською діяльністю. Висновки щодо заниження позивачем податкового кредиту ґрунтуються на відсутності у позивача податкових накладних від ТОВ «Торгсервіс - Компані» на загальну суму ПДВ 57 495,63 грн.

З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи його висновки, податковим органом прийняті: податкове повідомлення-рішення від 28.04.12 №0000252304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 444 046 грн. 50 коп., з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 1 481 грн.50 коп., та податкове повідомлення-рішення від 28.04.12 №0000262304, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 77 788 грн. 75 коп., з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 15 557,75 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує наступне.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, між ТОВ «Глобал» та ТОВ «Центральна транспортна компанія» укладений договір комісії № 217/К від 27.04.09, на підставі якого ТОВ «Центральна транспортна компанія» від свого імені, за дорученням, за кошти та в інтересах ТОВ «Глобал» (комітент), має здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вітчизняних, експортно-імпортних та транзитних вантажів Комітента у вагонах загального парка, власних або орендованих при їх перевезені в мережі залізничних доріг України та інших країни. За даними позивача на виконання означеного договору за період з 01.01.10 року по 31.12.11 ТОВ «Центральна транспортна компанія» надано ТОВ «Глобал» транспортно-експедиційні послуги на суму 119 484,74 грн., в т.ч. ПДВ - 4 734,66 грн., а саме: за 1 квартал 2010 року на суму 28407,96 грн., в т.ч. ПДВ - 4734,66 грн.; за 1 квартал 2011 року на суму 35 453,48 грн., без ПДВ ; за 3 квартал 2011 року на суму 7 516,38 грн., без ПДВ; за 4 квартал 2011 року на суму 48 106,92 грн., без ПДВ.

На підтвердження факту реального здійснення у вказаних періодах господарських операцій із означеним контрагентом, за результатами яких позивачем сформовані дані податкового обліку, останнім до суду надані: звіти ТОВ «Центральна транспортна компанія», акти виконаних робіт по Договору комісії №217/К від 27.04.09, розрахунки вартості затрат комісіонера при організації перевезень вантажів, квитанції про приймання вантажу одержувачем, накладні, рахунки - фактури, Довідку про списання коштів від 16.05.12 №469, видану ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», платіжні доручення в підтвердження оплати послуг ТОВ «Центральна транспортна компанія» (том 1 а.с.96-144).

Судовим оглядом означених первинних документів встановлена їх відповідність вимогами, визначеним ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З означених первинних документів вбачається, що контрагентом позивача здійснювались послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вітчизняних, експортно-імпортних та транзитних вантажів Комітента - стружки стальної, брухту, які отримані іншим контрагентом позивача Красноперекопським ВАТ «Бром» - покупцем за Договором від 23.04.09 №51, укладеним між ним та позивачем (продавцем). З Розрахунків вартості витрат Комісіонера окрім вартості послуг зазначено також номери вагонів, в яких транспортувався вантаж від позивача до одержувача (покупця товару), номери залізничних накладних (квитанцій) про отримання вантажу, в яких, в свою чергу, містяться дані про одержувача вантажу, їх адреси, місця (станції) відправлення і призначення, найменування вантажу тощо.

Отже, надані позивачем первинні документи в їх сукупності містять дані про зміст господарських операцій між позивачем та ТОВ «Центральна транспортна компанія», вчинених на виконання договору комісії № 217/К від 27.04.09, вказують на як на місце їх здійснення та спосіб безпосереднього перевезення транспортними засобами, так і на пов'язаність отриманих від ТОВ «Центральна транспортна компанія» послуг та понесених витрат з господарською діяльністю позивача. Наведене спростовує доводи відповідача щодо відсутності у позивача належним чином оформлених актів виконаних транспортних послуг та достатності документів, які б підтверджували виконання/отримання відповідних послуг та їх використання в господарської діяльності підприємства.

Перевіряючи правомірність формування позивачем за результатами вказаних операцій валових витрат, а також відповідних висновків посадових особі податкового органу, суд зважує на таке.

Положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначаються валові витрати виробництва та обігу - як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Законодавець визначає, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 ст.5 (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). До складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3. ст.5). Аналогічні положення передбачені і пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПКУ: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат. З наведеного вбачається, що концептуальною ознакою валових витрат є їх пов'язаність із власною господарською діяльністю платника та підтвердженість первинними документами.

Згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Положеннями п.138.2 ст.138 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, який набирає чинності з 01.04.11, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому за змістом пп. 138.1.1. п.138.1 ст.138 ПКУ витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

З огляду на викладені положення норм матеріального права, враховуючи досліджені судом первинні документи позивача, складені за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «Центральна транспортна компанія», які беззаперечно підтверджують фактичність здійснення відповідних господарських операцій та понесені позивачем витрати за такими операціями, суд визнає правомірним формування позивачем валових витрат на суму 119 484,74 грн., в т.ч. ПДВ - 4 734,66 грн., а саме: за 1 квартал 2010 року на суму 28407,96 грн., в т.ч. ПДВ - 4734,66 грн.; за 1 квартал 2011 року на суму 35 453,48 грн., без ПДВ ; за 3 квартал 2011 року на суму 7 516,38 грн., без ПДВ; за 4 квартал 2011 року на суму 48 106,92 грн., без ПДВ.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ферро-Центр» суд відзначає наступне. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, означені взаємовідносини виникли на підставі договору від 30.04.10 № 004303, за яким ТОВ «Ферро-Центр» (виконавець) зобов'язується здійснювати наступні послуги, пов'язані з операціями з брухтом та відходами чорних металів: дроблення стальної стружки, доопрацювання брухту та відходів чорних металів. За даними позивача на виконання вищевказаного договору за період з 01.01.11 по 31.12.11 ТОВ «Ферро-Центр» надано ТОВ «Глобал» послуги на загальну суму 581 120,88 грн., без ПДВ, а саме: - за 1 квартал 2011 року на суму 128 182,56 грн., без ПДВ; - за 2 квартал 2011 року на суму 109 974,48 грн., без ПДВ; - за 3 квартал 2011 року на суму 19619328 грн., без ПДВ; - за 4 квартал 2011 року на суму 146 770,56 грн., без ПДВ. Згідно з поясненням представника позивача, наданими в судовому засіданні, надання ТОВ «Ферро-центр» вказаних послуг обмовлено відсутністю у позивача відповідного подрібнювального обладнання для подрібнення закупленої стружки виду (№ 503 за ДСТУ 4121-2002) до більш дрібної (№ 22 і 23), постачання якої здійснювалось позивачем на замовлення різних клієнтів.

На підтвердження факту реального здійснення у вказаних періодах господарських операцій із означеним контрагентом, за результатами яких позивачем сформовані дані податкового обліку, останнім до суду надані: договір від 30.04.10 №004303, додаткові угоди до вказаного договору специфікації №3-5, довіреності на гр. ОСОБА_1, якого виконавець уповноважує отримати від позивача цінності за вказаним договором, акти приймання-передачі, зі змісту яких вбачається факт отримання виконавцем від позивача стружки стальної виду 503 ДСТУ 4121-2002 та факт отримання позивачем від виконавця стружки стальної виду №22 ДСТУ 4121-2002, а також акти виконаних робіт до наведених актів, з яких вбачається, найменування наданих послуг, одиниця виміру, кількість матеріалу, переданого на обробку та вартість наданих послуг. В підтвердження оплати отриманих від ТОВ «Ферро-центр» послуг позивачем надана довідка про списання коштів від 16.05.12 №420, видану ДОД ПАТ «Райффвйзен банк Аваль», а також платіжні доручення (том 1 а.с.146-236, том 2 а.с.1-89).

Зміст означених первинних документів не дає підстави для висновку щодо їх невідповідності вимогами, визначеним ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наведеним вище, а також беззаперечно стверджує фактичність отримання позивачем послуг від ТОВ «Ферра-центр». Враховуючи наведене суд критично ставиться до доводів відповідача щодо відсутності первинних документів, які б підтверджували надання/отримання послуг пов'язаних з господарською діяльності позивача з ТОВ «Ферро-Центр».

З огляду на положення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.н.5.3.9 п.5.3, гт.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», викладені вище, суд доходить до висновку, що позивачем на правових підставах сформовані валові витрати за взаємовідносинами з ТОВ «Ферро-Цент».

Стосовно взаємовідносин позивача з Державним підприємством «Придніпровська залізниця» суд зазначає наступне. Матеріалами справи підтверджено, що з означеним контрагентом позивачем укладений Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 14.02.07№ПР.ДН-1/07-6352577/НЮ. Предметом договору є надання Залізницею послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги. Послуги залізниць складаються з: залізничного тарифу, послуг по подачі, прибиранню вагонів, маневрових робіт, оформлення залізничних документів та інше. За даними позивача на виконання вищевказаного договору за період з 01.01.11 по 31.12.11 ДП «Придніпровська залізниця» надано ТОВ «Глобал» послуги перевезення на загальну суму 1 189 831,72 грн. без ПДВ, а саме: - за 1 квартал 2011 року на суму 255 313,28 грн., без ПДВ; - за 2 квартал 2011 року на суму 254 170,36 грн., без ПДВ; - за 3 квартал 2011 року на суму 318 116,90 грн. без ПДВ; - за 4 квартал 2011 року на суму 362 231,18 грн., без ПДВ.

На підтвердження факту реального здійснення у вказаних періодах господарських операцій із означеним контрагентом, за результатами яких позивачем сформовані дані податкового обліку, останнім до суду надані: Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 14.02.07№ПР.ДН-1/07-6352577/НЮ та додаткова угода до нього, переліки залізничних документів за відповідні дати надання транспортних послуг, квитанції про приймання вантажу, транспортні залізничні накладні, а також виписки з особового рахунку позивача. В підтвердження оплати наданих залізницею послуг позивачем додані до матеріалів позову Довідка про списання коштів від 15.05.12 №462 та платіжні доручення (том 2 а.с.90-224, том 3, том 41-86).

Суд зважує, що перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні регулюються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів тощо. Зміст положень зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що факт укладення договору перевезення вантажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в цілісності доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати вантаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник - оплатити це перевезення, підтверджують транспортна залізнична накладна та квитанція про прийняття вантажу, які видаються вантажовідправникові. Прийняття вантажу до перевезення засвідчується календарним штемпелем станції від правлення у перевізних документах. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію (п. 23 Статуту залізниць України). Також у накладній вказуються відомості про відправника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до перевезення тощо. Надані позивачем документи на підтвердження укладення та здійснення договору між позивачем та ДП «Придніпровська залізниця» відповідають наведеним вимогам, містять необхідні обов'язкові реквізити, що дає підстави для висновку про реальний характер взаємовідносин між позивачем та залізницею.

Твердження відповідача щодо відсутності відомостей про перелік наданих транспортних послуг, відомостей про сплату за користування вагонів, де визначається розшифорвка отриманих транспортних послуг, тобто відсутності калькуляції витрат, суд не приймає до уваги, адже надані позивачем до суду первинні документи, які також були надані і посадовим особам відповідача під час перевірки, містять відповідні дані. Відсутність єдиного документу калькуляції витрат при наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції, не спростовує виконання/отримання позивачем відповідних транспортних послуг.

За викладених обставин висновки відповідача щодо порушення позивачем положень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.н.5.3.9 п.5.3, гт.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат всього на суму 255 313 грн. за взаємовідносинами з ДП «Придніпровська залізниця» також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

З приводу висновків відповідача стосовно порушення позивачем пп.7.2.1, пп.7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення ним податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 62 231 грн., у тому числі, за січень 2010р. на 3 653 грн., за лютий 2010 року на 1 082 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Центральна транспортна компанія» та за вересень 2010 року на 57 496 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Торгсервіс-Компані», суд зважує на таке.

Зі змісту акту перевірки позивача, заперечень проти позову та пояснень представників відповідача, наданих в судовому засіданні вбачається, що означені судження відповідача ґрунтуються на даних журналу звірки податкового кредиту в розрізі контрагентів в АРМ «Контрагенти», за якими встановлено розбіжності по податковому кредиту не підтвердженого податковими накладними, виписаними позивачу постачальником ТОВ «Торгсервіс - компані» (код 35933130).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що правовідносини з приводу формування податкового кредиту та визначення податку на додану вартість до 01.01.11 були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість».

За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 (далі - Закон №168) податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168).

Наведені положення кореспондуються з положеннями пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 3168, відповідно до яких не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначені вимоги до заповнення податкової накладної, яка є податковим документом та підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку, що право платника податків на формування податкового кредиту ставиться в залежність від факту підтвердження податкових зобов'язань контрагента та даних журналу звірки в розрізі контрагентів, на які, в обґрунтування своєї позиції, посилається відповідач.

Між тим, надана позивачем податкова накладна від 30.09.10 №09300901, виписана постачальником ТОВ «Торгсервіс-Компані», на підставі якої ТОВ «Глобал» у вересні 2010р. сформований спірний податковий кредит, відповідає вимогам, визначеним законодавцем в ст. 7 Законі №168, що не заперечується і відповідачем. Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних №9 (том 6 а.с.27), означена податкова накладна на загальну суму 344 973,78 грн., в тому числі ПДВ 57 495 грн., отримана позивачем 30.09.10. За викладених обставин, враховуючи наведені положення Закону № 168, позивачем правомірно сформований спірний податковий кредит в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р. (том 6 а.с.18-22).

Також суд визнає не спроможними і доводи відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Центральна транспортна компанія» в розмірі 4 734,66 грн., оскільки такі доводи ґрунтуються на висновках податкового органу щодо відсутності у позивача відповідних первинних документів в підтвердження здійснення господарської операції з таким контрагентом, які, як встановлено вище, не знайшли свого підтвердження судовим розглядом справи. Зауважень з приводу оформлення відповідних податкових накладних відповідачем ані в ході проведення перевірки, ані під час розгляду справи не висловлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. В даному випадку відповідачем не витриманий це тягар доказування, правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведена. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Глобал» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 28.04.12 №0000252304, №0000262304.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал» (код ЄДРПОУ - 32007274) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 28.09.12

Суддя А.О. Коренев