Постанова

від 01.10.2012 по справі 5011-27/2537-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. Справа № 5011-27/2537-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Алєєва І.В., (доповідач)

судді: Акулова Н.В.,

Євсіков О.О.

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача: Білан О.М., представник за дов. від 06.09.2012 року,

від відповідача 1: не з'явились,

від відповідача 2: Тараненко А.І., представник за дов. № 132 від 21.05.2012 року,

від третьої особи 1: Гамоля О.Ф., представник за дов. від 14.09.2012 року,

від третьої особи 2: не з'явились,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року (складене 22.05.2012 року) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року

у справі № 5011-27/2537-2012 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком", Київська обл.

2. Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ

треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор", м. Київ

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, м. Київ

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 30.04.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк".

Судові акти мотивовані тим, що під час укладення спірного договору іпотеки відбулось порушення ст. 6 Закону України "Про іпотеку" та ст. 576 ЦК України, оскільки предметом договору є нерухоме майно, яке не могло бути відчужене заставодавцем в момент укладення договору, у зв'язку з тим, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 було накладено арешт на спірне майно.

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", не погоджуючись з прийнятими судовими актами у справі № 5011-27/2537-2012 господарського суду міста Києва звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року (складене 22.05.2012 року) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5011-27/2537-2012, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення господарського суду першої інстанції та судове рішення апеляційного господарського суду, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2012 року касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду в касаційному провадженні.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.09.2012 року № 03.14.03-04/918 справу № 5011-27/2537-2012 передано на повторний автоматичний розподіл, у зв'язку із перебуванням судді Корсак В.А. у відпустці.

Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.09.2012 року № 03.07-05/684 у зв'язку з відпусткою судді Євсікова О.О., справа № 5011-27/2537-2012 була передана наступній колегії суддів: Прокопанич Г.К. (головуюча), Алєєва І.В. (доповідач), Владимиренко С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5011-27/2537-2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду в касаційному провадженні.

У зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. у відпустці, розпорядженням Секретаря першої судової палати від 19.09.2012 року № 03.07-05/715 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Алєєва І.В. (доповідач), судді: Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 01.10.2012 року.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.10.2012 року № 03.07-05/736 у зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. сформовано колегію суддів у наступному: Алєєва І.В. -головуючий (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 01.10.2012 року представник скаржника підтримав доводи та вимоги касаційної скарги. Представник позивача та третьої особи один заперечували проти задоволення касаційної скарги, вважають оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Представники першого відповідача та третьої особи два в призначене судове засідання касаційної інстанції не з'явились.

Ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому колегія суддів касаційної інстанції, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників першого відповідача та третьої особи два.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року, з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та було встановлено попередніми судовими інстанціями 01.11.2011 року було зареєстроване ТОВ "Ріелком Новий" шляхом виділення нового товариства з ТОВ "Ріелком". В подальшому ТОВ "Ріелком" було передано ТОВ "Ріелком Новий" нежиле приміщення № 1а, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1551,80 кв.м. та нежиле приміщення № 1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1126,60 кв.м., які згідно розподільчого балансу ТОВ "Ріелком" та розшифровки основних засобів обліковуються на самостійному балансі ТОВ "Ріелком Новий".

30.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (правонаступник -Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" було укладено іпотечний договір за умовами якого в забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитними договорами від 26.11.2007 року № 8/71385-Л2615 та від 16.06.2007 року № 5/7135-Л/2615, ТОВ "Ріелком" було передано в іпотеку: нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі загальною площею 1126,60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про іпотеку" у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Заборона розпоряджатися майном -це фактичне обмеження права його власника щодо відчуження арештованого майна, яке може мати певні особливості в залежності від виду майна.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення (торгово-офісне) № 1 загальною площею 1126,60 кв.м., що знаходиться на 2-му поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ вул. Горького, 172, нежиле (торгово-офісне) приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 та нежиле (торгово-офісне) приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172, що належить на праві власності ТОВ "Ріелком".

Крім того, попередніми судовими інстанціями було встановлено, що сторона оспорюваного договору -ТОВ "Ріелком" була обізнана про арешт спірного майна, оскільки була стороною у цивільній справі № 2-1415/09, в якій було вирішено питання про накладення арешту на майно.

Відповідно до ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог шляхом визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору від 30.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком" та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк".

Вищевикладене в сукупності підтверджує, що доводи касаційної скарги не є обґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5011-27/2537-2012 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 -111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5011-27/2537-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" -без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Н.В. Акулова

Суддя О.О. Євсіков