Ухвала

від 04.10.2012 по справі 21/5007/1119/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"04" жовтня 2012 р. Справа № 21/5007/1119/12.

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Брусилівське хлібоприймальне підприємство" (с. Скочище, Брусилівський район, Житомирська область)

До: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Манорс" (м.Київ)

2. Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради

про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель майнового комплексу від 14.09.2012р. та скасування державної реєстрації 21.09.2012р.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Позивач подав до суду позов з вимогами: - визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель майнового комплексу, укладений між ПрАТ "Брусилівське ХПП" та ТОВ "Манорс" 14.09.12р. та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніжинською І.С.; - скасувати державну реєстрацію вищевказаного договору, проведену 21.09.12р. КП "Житомирське обласне МБТІ" Житомирської обласної ради.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.10.12р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №21/5007/1119/12, розгляд справи призначено на 22.10.12р.

02.10.12р. на адресу суду від позивача також надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлі майнового комплексу, що зареєстровані КП "Житомирське обласне МБТІ" 21.09.12р. за ТОВ "Манорс" та знаходяться в Брусилівському районі на ст. Скочище по вул. Залізнична, 15 і складаються з 11 одиниць: зерносклада №1, зерносклада №2, зерносклада №3, зерносклада №4, зерносклада №5, зерносклада №6, зерносклада №7, зерносклада №8, зерносклада №9, адмінбудинку, пождепо та електропідстанції, оскільки невжиття заходів до забезпечення позову, на думку позивача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачені ст. 67 цього кодексу заходи до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Відповідно до п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд виходить з: -розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Натомість, за змістом заяви про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на будівлі майнового комплексу, вказавши лише, що оскільки розрахунки за договором не проведені, у позивача є підстави вважати, що виконання рішення суду по справі може бути утрудненим чи неможливим, у зв'язку з можливим відчуженням відповідачем зазначених будівель майнового комплексу. До заяви не додано доказів, які б підтверджували, що невжиття визначених позивачем заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Крім того, проаналізувавши в сукупності вищевказане та вимоги позивача, викладені у заяві про забезпечення позову і в позовній заяві, суд встановив, що позовні вимоги по справі стосуються визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель майнового комплексу від 14.09.12р. та скасування державної реєстрації, проведеної 21.09.12р. КП "Житомирське обласне МБТІ" Житомирської обласної ради, а заходи до забезпечення позову, вказані у прохальній частині заяви, спрямовані на накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Манорс", що вказує на відсутність зв'язку між обраними позивачем заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Так, звертаючись з позовом немайнового характеру, позивач просить накласти арешт на нерухоме майно відповідача, тобто просить вжити заходи до забезпечення позову, які можуть стосуватися лише майнової вимоги. Обґрунтованість вказаного висновку вбачається і з п.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.12р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", згідно якого умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами м а й н о в о г о характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

До того ж, на даній стадії судового процесу, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та предмету позову, у суду відсутня можливість встановити правомірність та, відповідно, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення вищевказаної заяви.

Враховуючи викладене, заяву позивача про забезпечення позову суд відхиляє, що, згідно приписів ГПК України, не перешкоджає, при необхідності, повторному зверненню з такою заявою в будь-якій стадії провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,66,67,86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову від 02.10.12р. відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили згідно приписів чинного законодавства.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи

2 - позивачу - рек. з повід.