Рішення

від 02.10.2012 по справі 2722-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2012Справа №5002-33/2722-2012

за позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя

(вул. Сергєєва - Ценського, 26, м. Сімферополь, 95015)

в інтересах держави в особі

Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради

(вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД»

(вул. Щербакова, буд. 49, кв. 34, м. Київ, 04111)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міського клінічного пологового будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради

(вул. Воровського, 8, м. Сімферополь, 95017).

про повернення майна

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД»

(вул. Щербакова, буд. 49, кв. 34, м. Київ, 04111)

до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради

(вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міського клінічного пологового будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради

(вул. Воровського, 8, м. Сімферополь, 95017).

про визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що укладений строком на п'ять років.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Обухов Валерій Володимирович, посвідчення № 001628, Прокуратура Київського району м. Сімферополя;;

Від позивача: не з'явився, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради;

Від відповідача: Асейкін Роман Володимирович, довіреність № б/н від 21.09.12, ТОВ «Престиж - Центр ЛТД»;

Третя особа: Іпекчиев Шевкет Шамурадович, представник, довіреність № б/н від 23.08.12, Міський клінічний пологовий будинок № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради;

Суть спору: Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» та просить суд зобов'язати відповідача повернути орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення, загальною площею 29,7 кв.м. (1-й поверх, літ «Д»), які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, 8, балансоутримувачу - Міському клінічному пологовому будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради.

Позовні вимоги вмотивовані спливом строку, на який було укладено договір оренди № 24 спірного комунального майна, відсутністю наміру орендодавця його продовжувати та відмовою відповідача, орендаря за цим договором, повернути це майно у добровільному порядку. Свої вимоги прокурор обгрунтовує посиланнями на статті 10, 17, 18, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статті 526, 530, 599, 764, 785 Цивільного кодексу України.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, у поясненнях на позов зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 43-44).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на пункт 5 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно спрощення ведення бізнесу в Україні», яким визначено, що строк дії договорів оренди державного та комунального майна вважається продовженим до 5 років з моменту укладення, у зв'язку з чим вважає спірний договір оренди таким, що діє до 12 червня 2014 року (а.с. 58-59).

26 вересня 2012 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що укладений строком на п'ять років (а.с. 71-73).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 вересня 2012 року зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що укладений строком на п'ять років прийнято до сумісного розгляду із позовною заявою Прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» про повернення майна (а.с. 126-127).

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» за зустрічним позовом вмотивовані аналогічними посиланнями, які викладені товариством у своїх запереченнях на первісний позов прокурора.

Прокурор у судовому засіданні 02 жовтня 2012 року проти зустрічного позову заперечував, спростовуючи посилання відповідача на частину 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою визначено, що термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін, тим, що листом від 28 березня 2012 року № 57 (а.с. 89) товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» звернулося з власною ініціативою продовжити строк дії договору оренди саме на один рік. Вказане, на думку, прокурора спростовує твердження, викладені відповідачем, ТОВ «Престиж-Центр ЛТД», у своєї зустрічній позовній заяві.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 вересня 2012 року за клопотанням прокурора та представника третьої особи (а.с. 122) в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 25 жовтня 2012 року (а.с. 126-127).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін та прокурора, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд -

встановив:

12 червня 2009 року між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» (орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень по вул. Воровського, 8, які належать до комунальної власності м. Сімферополя № 24 (а.с. 18-19).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 12 червня 2009 року № 1527, протоколу № 88 засідання конкурсної комісії від 22 травня 2009 року, передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, загальною площею 29.7 к.м. ( 1 поверх, літера «Д»), розташовані за адресою м. Сімферополь, вул. Воровського, 8, що знаходяться на балансі міського клінічного пологового будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради, вартість яких визначена згідно незалежної оцінки від 31 травня 2009 року та складає 77 420.00 грн. без врахування ПДВ.

Орендар вступає у строкове платне користування нежитловими приміщеннями в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору та акту приймання-передачі нежитлових приміщень (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору передача нежитлових приміщень в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на ці приміщення. Власником приміщень є міська рада, а орендар користується ними протягом строку оренди.

Відповідно до пункту 2.4 договору, сторони визначили, що у випадку припинення даного договору нежитлові приміщення повертаються орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає нежитлові приміщення балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень даним договором. Нежитлові приміщення вважаються поверненими балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Пунктом 2.5 договору визначено, що акт приймання - передачі складається стороною, яка передає нежитлові приміщення іншій стороні договору.

Строк договору визначений пунктом 10.1 договору та становить з 12 червня 2009 року по 11 червня 2010 року.

Зміни та доповнення або розірвання даного договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх представлення до розгляду іншою стороною ( пункт 10.3 договору).

Відповідно до пункту 10.7 договору його дія припиняється в результаті, зокрема, спливу строку, на який він був укладений, та достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.

12 червня 2009 року сторонами договору був підписаний акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень (а.с. 20).

28 травня 2010 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 24 від 12 червня 2009 року, відповідно до якій строк дії договору був продовжений до 11 червня 2011 року (а.с. 21).

04 липня 2011 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 24 від 12 червня 2009 року, відповідно до якій строк дії договору був продовжений до 11 червня 2012 року (а.с. 22).

Листом від 08 червня 2012 року № 605 балансоутримувач повідомив Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди від 12 червня 2009 року № 24, враховуючи численні скарги громадян та необхідність використання спірних приміщень для власних потреб, у зв'язку з чим просив не узгоджувати продовження строку дії договору оренди (а.с. 23).

У зв'язку з вказаним Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради листом від 15 червня 2012 року № 1870/40/04 повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди, через що вимагав повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання - передачі (а.с. 24).

Однак, відповідач відмовляється від виконання викладених у листі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради вимог, що виразилося, зокрема, в ухиленні повернути спірне майно третій особі, що підтверджується актом про відмову у підписанні акту приймання - передачі спірних приміщень (а.с. 28).

Представник відповідача дані обставини не заперечував, одночасно пояснив, що відмова ТОВ «Престиж-Центр ЛТД» повернути спірне майно обумовлена його впевненістю, що договір оренди від 12 червня 2009 року діє до червня 2014 року.

Вищевикладені обставини з'явилися підставою для звернення прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до господарського суду АР Крим із даним позовом, а також для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» до суду із зустрічним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню, тоді як вимоги за зустрічним позовом визнав такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі з приводу оренди майна, що знаходиться у комунальній власності, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, § 5 глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні положення містить стаття 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строком дії договору, у відповідності до частини 6 статті 180 Господарського кодексу України, є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як вже зазначалося, 12 червня 2009 року між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» (орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень по вул. Воровського, 8, які належать до комунальної власності м. Сімферополя, № 24 (а.с. 18-19), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, загальною площею 29.7 к.м. (1 поверх, лиетра «Д»), розташовані за вказаною адресою, що знаходяться на балансі міського клінічного пологового будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради.

В подальшому, 28 травня 2010 року та 04 липня 2011 року сторонами за договором було укладено додаткові угоди, якими строк його дії продовжувався (а.с. 21, 22). Останньою угодою було погоджено, що договір діє до 11 червня 2012 року.

Так, 15 червня 2012 року Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради листом № 1870/40/04 повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди № 24, через що вимагав повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання - передачі (а.с. 24).

Відповідач ухиляється від виконання свого такого обов'язку, посилаючись на положення частини 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою визначено, що термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін, а отже, на думку орендаря, строк дії договору оренди від 12 червня 2009 року слід відраховувати від дати його укладення та до 12 червня 2014 року.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД», з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у якості обов'язкової умови укладення договору оренди майна, що знаходиться у комунальній власності, встановлена наявність згоди на те органу, уповноваженого управляти відповідним майном.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалося, аналогічних умов було передбачено сторонами у пункті 10.3 договору, де сторони за ним встановили, що зміни та доповнення або розірвання даного договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх представлення до розгляду іншою стороною.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Отже, зі змісту зазначених правових норм та умов спірного договору вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 28 квітня 2009 року № 36/369.

Пунктом 12 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 25 травня 2000 року № 02-5/237 встановлено, що у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди (частина 2 пункту 12 Роз'яснень).

З аналізу вищевказаних правових норм, що регулюють питання продовження строку договору, вбачається, що обов'язковою умовою такого продовження є відсутність заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору.

Наявність такої заяви, поданої в межах місячного строку, передбаченого законодавством, підтверджується матеріалами справи (а.с. 24).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем було дотримано порядку розірвання договору, передбаченого законодавством.

Крім того, статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України передбачено право сторін узгодити умови договору на власний розсуд за свобідним волевиявленням, через що таки умови, погоджені сторонами, слід вважати такими, що мають переважну дію щодо норм законодавства, які регулюють таки правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами за договором оренди № 24 було досягнуто згоди стосовно строку його дії, що було закріплено укладенням двох угод від 28 травня 2010 року та від 04 липня 2011 року (а.с. 21, 22), а отже, твердження відповідача, орендаря за цим договором, про те, що договір діє до червня 2014 з огляду на вимоги законодавства, є помилковими.

Одночасно, з огляду на вищенаведене є, на думку суду, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги прокурора.

Так, судом було встановлено, що строк дії договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем у даній справи сплинув 11 червня 2012 року, в той час коли доказів його продовження сторонами суду надано не було.

Статтею 291 Господарського кодексу України та статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачений вичерпний перелік підстав припинення договору оренди, зокрема, він припиняється, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.7 договору обумовлено, що дія даного договору припиняється, зокрема, у разі спливу строку, на якій його було укладено.

Відповідно до частини 4 статті 491 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У відповідності до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.6 договору обумовлено, що орендар , зокрема, зобов'язаний у випадку припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендовані нежитлові приміщення у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у випадку погіршення стану або втрати ( повної або часткової) орендованих нежитлових приміщень з вини орендаря.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, а також враховуючи наявність такого обов'язку у відповідача, який був передбачений у договорі оренди, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та зобов'язання відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД», повернути балансоутримувачу - Міському клінічному пологовому будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради, комунальне майно - нежитлові приміщення, загальною площею 29.7 кв.м. ( 1-1 поверх, літ. «Д»), розташовані за адресою : м. Сімферополь, вул. Воровського ,8.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 05 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» (вул. Щербакова, буд. 49, кв. 34, м. Київ, 04111, р/р 26006130381 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 33501707) повернути орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення, загальною площею 29.7 кв.м. ( 1-й поверх, літ. «Д»), розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.. Воровського, 8, їх балансоутримувачу - Міському клінічному пологовому будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради за актом приймання - передачі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Центр ЛТД» (вул. Щербакова, буд. 49, кв. 34, м. Київ, 04111, р/р 26006130381 в КРД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 33501707) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1073.00 грн. судового збору.

4. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська