Рішення

від 26.09.2012 по справі 12/082-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2012 р. Справа № 12/082-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради

«БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА»

до госпрозрахункового підприємства

«СТРІЛЕЦЬКИЙ -СПОРТИВНИЙ КЛУБ»

товариства сприяння обороні України

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Колесник Т.А. -представник (довіреність №15 від 05.01.2012 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА»(далі -позивач) до госпрозрахункового підприємства «СТРІЛЕЦЬКИЙ -СПОРТИВНИЙ КЛУБ» товариства сприяння обороні України (далі -відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на постачання та споживання теплової енергії №849 від 01.01.2006 року, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язувався приймати теплову енергію на межі балансової належності з найменшими втратами та оплачувати її вчасно і в повному обсязі.

Відповідач теплову енергію, надану позивачем, прийняв, проте оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 4 292,67 грн., 206,48 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9,00 грн., та три проценти річних у сумі 41,30 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012 року та призначено до розгляду 29 серпня 2012 року.

29 серпня 2012 року в судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, просила суд стягнути з відповідача 206,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 41,30 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду, не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 26 вересня 2012 року.

Ухвалою суду від 29.08.2012 року провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 292,67 грн. припинено, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Логінова, буд. 26, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

26 вересня 2012 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов наступних висновків:

01 січня 2006 року між комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА»(далі -позивач) та госпрозрахунковим підприємством «СТРІЛЕЦЬКИЙ - СПОРТИВНИЙ КЛУБ» товариства сприяння обороні України (далі -відповідач) був укладений договір на постачання та споживання теплової енергії №849 (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передавати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язувався приймати теплову енергію на межі балансової належності з найменшими втратами та оплачувати її вчасно і в повному обсязі.

01 жовтня 2008 року сторони уклали додаткову угоду №849/2 до договору на постачання та споживання теплової енергії №849 від 01.01.2006 року (далі - додаткова угода).

Позивач за період з січня 2012 року до квітня 2012 року передав, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 6 093,78 грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води у січні, лютому, березні та квітні 2012 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач теплову енергію, передану позивачем, оплатив частково, а саме в розмірі 6 093,78 грн.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 4 292,67 грн., 206,48 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9,00 грн., та три проценти річних у сумі 41,30 грн.

29 серпня 2012 року в судовому засіданні представник позивача подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, просила суд стягнути з відповідача 206,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 41,30 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 цієї статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 2 додаткової угоди сторони домовилися викласти п. 6.4 договору у такій редакції: «Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим».

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті закріплено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з:

16.02.2012 року до 27.02.2012 року, суму боргу в розмірі 1 801,13 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 9,18 грн.;

28.02.2012 року до 15.03.2012 року, а також те, що заборгованість у цей період була відсутня, то пеня не нараховується;

16.03.2012 року до 22.03.2012 року, суму боргу в розмірі 1 801,13 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (Постанова НБУ від 21.03.2012 р. №102), складає 5,35 грн.;

23.03.2012 року до 15.04.2012 року, суму боргу в розмірі 1 801,13 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (Постанова НБУ від 21.03.2012 р. №102), складає 17,76 грн.;

16.04.2012 року до 15.05.2012 року, суму боргу в розмірі 3 602,26 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (Постанова НБУ від 21.03.2012 р. №102), складає 44,41 грн.;

16.05.2012 року до 26.07.2012 року, суму боргу в розмірі 4 292,69 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5% (Постанова НБУ від 21.03.2012 р. №102), складає 127,02 грн.,

а разом 203,72 грн., що підлягають стягненню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 9,00 грн., та три проценти річних у сумі 41,30 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 16.02.2012 року до 26.07.2012 року складає 162 дні, тому три проценти річних від суми 4 292,67 грн. становлять 40,65 грн., що підлягають стягненню.

Індекс інфляції за період з 16.02.2012 року до 26.07.2012 року становив: у березні - 100,3% (УК № 44 від 07.03.2012 р.) (борг відповідача перед позивачем відсутній), квітні -100,0% (УК № 65 від 10.04.2012 р.), травні -99,7% (УК № 100 від 07.06.2012 р.), червні -99,7% (УК № 120 від 10.07.2012 р.), липні -99,8% (УК № 141 від 08.08.2012 р.), відтак обов'язок відповідача по сплаті суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, відсутня.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230, ч. ч. 1, 2 ст. 233, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА» до госпрозрахункового підприємства «СТРІЛЕЦЬКИЙ -СПОРТИВНИЙ КЛУБ» товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з госпрозрахункового підприємства «СТРІЛЕЦЬКИЙ -СПОРТИВНИЙ КЛУБ» товариства сприяння обороні України (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Логінова, 26, код 32326622) на користь комунального підприємства Білоцерківської міської ради «БІЛОЦЕРКІВТЕПЛОМЕРЕЖА»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, код 04654336) 203,72 (двісті три грн. 72 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 40,65 грн. (сорок грн. 65 коп.); 86,45 грн. (вісімдесят шість грн. 45 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 01.10.2012 року.

Суддя С. Грабець