Рішення

від 26.09.2012 по справі 33/316-11/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/316-11/16 26.09.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс» до Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс» третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ» провизнання договору дійсним, визнання права власності та зобов'язання вчинення певних дій Судді Смирнова Ю.М. -головуючий

Ковтун С.А.

Самсін Р.І.

Представники:

від позивачане з'явились від відповідачане з'явились від третьої особи-1не з'явились від третьої особи-2Мельник С.В. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»про визнання договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 19.06.2008 року дійсним, визнання за позивачем права власності на майновий комплекс загальною площею 737,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла,9) та зобов'язання Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно»зареєструвати право власності на майновий комплекс та видати реєстраційне свідоцтво.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2008 у справі № 33/316 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2008 у справі № 33/316 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2008 у справі №33/316 колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що викладене скаржником (тобто Акціонерне товариство закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ») в касаційній скарзі свідчить про прийняття судом першої інстанції рішення, що стосується його прав і обов'язків. Крім того, при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом не було з'ясовано, чи не обмежені повноваження відповідача по розпорядженню майном, а також чи існують права інших осіб щодо цього майна.

Справу № 33/316 передано на новий розгляд судді Смирновій Ю.М., справі присвоєно №33/316-11/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2012 задоволено заяву позивача про призначення колегіального розгляду справи № 33/316-11/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 колегією суддів у складі Смирнова Ю.М. (головуючий), Ковтун С.А., Самсін Р.І. прийнято справу № 33/316-11/16 до свого провадження.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позов мотивовано тим, що 19.06.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1 купівлі-продажу майнового комплексу, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються, серед іншого, вчинити всі необхідні дії, спрямовані на нотаріальне посвідчення вказаного договору. Проте, за твердженням позивача, відповідач ухиляється від свого обов'язку, посилаючись на відсутність коштів. Ухиляючись від нотаріального посвідчення та визнаючи договір нікчемним, відповідач фактично не визнає право власності за позивачем на майновий комплекс, набутий за даним Договором, а тому це право може бути захищено в судовому порядку шляхом визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що останній знаходиться на стадії банкрутства і не мав можливості сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення договору, у зв'язку з відсутністю грошових коштів для такої оплати, а тому не можна говорити про ухилення відповідача від вчинення таких дій як обов'язкової, на думку відповідача, ознаки для можливості застосування ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Третя особа-1 пояснень по суті справи не надала, своїм правом не скористалась.

Третя особа-2 проти позову заперечує. У поданих суду письмових поясненнях третя особа-2 зазначає, що спірний договір є нікчемний, оскільки продавець не мав права укладати даний договір, з огляду на відсутність в останнього права власності на об'єкт купівлі-продажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2010 зупинено провадження у справі № 33/316-11/16 до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням суду у справі № 7/796-5/44 за первісним позовом Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП»до 1) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс», 3) Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс», третя особа - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ОN BUSINESS LTD»про визнання права власності, за зустрічним позовом-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс»до 1) Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП», 2) Колективного підприємства «Агроспецтранс»про визнання недійсними договорів; за зустрічним позовом-2 Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»до 1) Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП», 2)Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права власності, зобов'язання вчинити дії та стягнення упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2012 поновлено провадження у справі № 33/316-11/16.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.08.2012 справу №33/316-11/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), Літвінова М.Є., Самсін Р.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 колегією суддів у складі Смирнова Ю.М. (головуючий), Літвінова М.Є., Самсін Р.І. прийнято справу № 33/316-11/16 до свого провадження та призначено розгляд справи на 26.09.2012.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 справу №33/316-11/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), Ковтун С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 колегією суддів у складі Смирнова Ю.М. (головуючий), Ковтун С.А., Самсін Р.І. прийнято справу № 33/316-11/16 до свого провадження та ухвалено справу розглядати в судовому засіданні, призначеному на 26.09.2012.

В судове засідання, призначене на 26.09.2012, представники позивача, відповідача та третьої особи-1 не з'явились.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи-2, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

19.06.2008 між Закритим акціонерним товариством «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»(як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс»(як покупцем) укладено договір № 1 купівлі-продажу майнового комплексу (далі -Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язується передати у власність позивача майно визначене у договорі, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити це майно на умовах встановлених в цьому договорі.

Згідно з п. 1.2 Договору об'єктом продажу є майновий комплекс Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що згідно довідки характеристики № 1341233 від 29.05.2008 року, виданої Київським міським БТІ зазначений в п.1.2 цього Договору майновий комплекс загальною площею 737,59 кв.м. складається з:

- будинок фінський (маг прохідна), літера А -81,00 кв.м.;

- склад фарбувальний, літера Б -63,30 кв.м.;

- будинок дерев'яний, літера Д -72,00 кв.м.;

- виробнича будівля, літера Е - 521,20 кв.м.

Відповідно до п.3.3 Договору покупець зобов'язаний оплатити 10% від вартості майнового комплексу протягом 20 робочих днів з дня підписання цього договору в письмовій формі.

Згідно з п.3.1 Договору загальна ціна договору (ціна продажу) складає 2 430 660,00 грн.

На виконання умов Договору позивач 04.07.2008 року сплатив 10% вартості майнового комплексу, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.07.2008 року.

Відповідно до п.5.1 Договору продавець зобов'язаний протягом 2 робочих днів з дня здійснення оплати на рахунок продавця суми вказаної в п.3.3 цього договору, здійснити необхідні дії для нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору, зокрема, одержання необхідних документів, забезпечити присутність повноважного представника в органах нотаріату під час нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору, оплати додаткових витрат тощо.

04.07.2008 року позивач направив відповідачу лист вих. № 145 в якому просив відповідача в межах дводенного строку, визначити дату посвідчення у нотаріуса Договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 19.06.2008.

У відповідь відповідач листом вих. № 1/08-07-08 від 08.07.2008 року зазначив, що він неспроможний сплатити вартість послуг в розмірі 24 306,60 грн. за вчинення нотаріальних дій, оскільки його було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, та запропонував оплату даних послуг здійснити за рахунок покупця.

Листом вих. № 167 від 09.07.2008 року позивач просив відповідача негайно забезпечити нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу майнового комплексу №1 від 19.06.2008 року, в тому числі, оплату нотаріальних послуг.

11.07.2007 року відповідач направив позивачу лист вих. № 1/11-07-08 в якому зазначив, що оскільки, сторонами недодержано вимоги закону щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу майнового комплексу № 1 від 19.06.2008 року, такий договір є нікчемним та, у зв'язку з цим, вважає, його неукладеним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, відповідно до якого якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Оскільки позивач та відповідач досягли домовленості щодо всіх істотних умов Договору, а також відбулось його часткове виконання, даний договір, на думку позивача, має бути визнаний судом дійсним.

За правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації .

Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, правила ст. 220 Цивільного кодексу України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки .

Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного суду України від 18.04.2011у справі № 3-28гс11, про що, в тому числі, зазначено у Листі Верховного Суду України від 01.04.2012 «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр.».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання Договору № 1 купівлі-продажу майнового комплексу від 19.06.2008 дійсним задоволенню не підлягають.

Крім визнання спірного Договору дійсним, позивач просить суд визнати за ним право власності на майновий комплекс загальною площею 737,50 кв. м, що знаходить за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Лісна, 80 (колишня Світла, 9) та складається з: будинок фінський (маг прохідна), літера А -81,00 кв.м, склад фарбувальний, літера Б -63,30 кв.м, будинок дерев'яний, літера Д -72,00 кв.м, виробнича будівля, літера Е - 521,20 кв.м. Тобто, позивач просить суд визнати за ним право власності на майно, яке було об'єктом купівлі-продажу за Договором № 1 від 19.06.2008.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В позовній заяві позивач вказує, що ухиляючись від нотаріального посвідчення Договору та визнаючи договір нікчемним, відповідач фактично не визнає право власності позивача на спірний майновий комплекс, а тому це право може бути захищено в судовому порядку.

Проте, питання про право власності на об'єкти нерухомого майна в складі цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Лісна, 80 (колишня Світла, 9), а саме будівлі літери «А», «Б», «Д», «Е»було предметом розгляду у справі № 7/196-4/44-41/487 Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 7/196-4/44-41/487 за первісним позовом Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП»до 1) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс», 3) Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс», 4) Київської міської ради, третя особа - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ОN BUSINESS LTD»про визнання права власності, за зустрічним позовом-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек'юрітіс»до 1) Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП», 2) Колективного підприємства «Агроспецтранс»про визнання недійсними договорів; за зустрічним позовом-2 Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»до 1) Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП», 2)Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права власності, зобов'язання вчинити дії та стягнення упущеної вигоди, первісний позов задоволено частково, визнано право власності АТЗП «АТП «Поступ» на 4 об'єкти нерухомого майна в складі цілісного майнового комплексу, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 90:224:032 за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Лісна, 80 (колишня Світла, 9), а саме будівлі літери «А», «Б», «Д», «Е» . В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс»відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сінтез Сек'юрітіс»відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2012 рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 7/796-5/44-41/487 залишено в силі.

Відповідно до ст. 35 Господарського-процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки при вирішенні спору у справі № 33/316-11/16 беруть участь ті самі сторони, що й у справі № 7/796-5/44-41/487, то факти встановлені в рішенні № 7/796-5/44-41/487 від 29.02.2012 мають преюдиціальне значення і повторного доведення не потребують.

Враховуючи, що рішенням суду у справі №7/796-5/44-41/487, яке набрало законної сили, визнано право власності на спірне майно за Акціонерним товариством закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ»(третьою особою-2 по справі), а також враховуючи, що Договір № 1 від 19.06.2008 стосовно відчуження спірного майна на користь позивача є неукладеним, то вимоги позивача про визнання за ним права власності на майновий комплекс загальною площею 737,50 кв. м, що знаходить за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Лісна, 80 (колишня Світла, 9) та складається з: будинок фінський (маг прохідна), літера А - 81,00 кв.м, склад фарбувальний, літера Б -63,30 кв.м, будинок дерев'яний, літера Д -72,00 кв.м, виробнича будівля, літера Е - 521,20 кв.м. також задоволенню не підлягають.

Так як судом встановлено відсутність факту наявності у позивача права власності на спірне майно, то, як наслідок, відсутні й підстави для зобов'язання Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно»зареєструвати право власності на майновий комплекс та видати реєстраційне свідоцтво.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене та зважаючи, що належних доказів на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві, позивачем не надано, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судові витрати у зв'язку із відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.2012

Судді Ю.М. Смирнова -головуючий

С.А. Ковтун

Р.І. Самсін