Рішення

від 31.07.2012 по справі 5/5025/321/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2012 р.Справа № 5/5025/321/12

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів Гладюка Ю.В. та Заярнюка І.В. під головуванням судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Шепелі А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом закритого акціонерного товариства "Комплекс Агромарс" с. Гаврилівка, Вишгородського району, Київської області

до приватного підприємства ВТК "Агросоюз-Захід" м.Кам'янець-Подільський

про стягнення 875641,28 грн., з яких 18268,64 грн. пені, 28603,63 грн. штрафу, 827338,83 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами, 1430,18 грн. інфляційних витрат.

Представники сторін:

позивача: Осип'юк І.І. -за довіреністю

відповідача: не з'явились

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 1054181,28 грн., з яких 186036,34 грн. основного боргу, 18164,29 грн. пені, 28603,63 грн. штрафу, 819946,84 грн. три проценти за кожен день прострочення,1430,18 грн. інфляційних витрат, посилаючись на договір поставки №11-1645/БФ-Ю від 16.09.11р., ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Позивачем на адресу суду надіслано заяву від 02.04.12р. №178/2012-ЮД про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 875641,28 грн., з яких 18268,64 грн. пені, 28603,63 грн. штрафу, 827338,83 грн. 3% річних, 1430,18 грн. інфляційних витрат.

Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив, причини неявки представника та неподання доказів не пояснив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між приватним підприємством ВТК "Агросоюз-Захід" м.Кам'янець-Подільський (Постачальник) та позивачем (Покупець) 16.09.2011р. було укладено договір поставки №11-1645/БФ-Ю, згідно якого Постачальник зобов'язується потавити та передати у власність Покупця товар , а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. (п.1.1договору).

Відповідно до п.3.1 договору Постачальник самостійно та за свій рахунок здійснює поставку товару на склад Покупця.

Згідно п.п. 4.1,4.2,4.4 договору ціни на товар, що поставляється Постачальником, зафіксовані у національній валюті України - гривні. Оплата товару здійснюється Покупцем на умовах 100% передоплати. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця.

Загальна сума кожної окремої поставки визначається Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору. (п. 4.6 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідних накладних. (п.5.1 договору).

У відповідності до п.п. 6.2.1,6.2.2 договору Постачальник за порушення строків поставки товару визначених Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору, сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожний день прострочення від вартості непоставленого/недопоставленого товару, рахуючи від дати, коли товар мав бути поставлений Покупцю. Пеня нараховується за весь час прострочення виконання договірних зобов'язань Постачальником; - за порушення строків поставки товару, визначених Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору, понад 5 календарних днів, додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого/недопоставленого товару.

Згідно із Специфікацією №1 від 16.09.11р. Постачальник передає, а Покупець приймає наступний товар: пшениця в кількості 1000тн на суму 1720000 грн.

Позивач на виконання умов договору (п.4.2) перерахував відповідачеві 1720000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9000000779 від 21.09.11р.

Відповідач поставив відповідачу продукцію лише на загальну суму 1433963,66 грн., а саме за накладною №1 від 01.10.2011р. на суму 581875,86 грн., накладною №2 від 02.10.2011р. на суму 599171,87 грн., накладною №3 від 02.10.11р. на суму 292915,93 грн.

Позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача, враховуючи зменшення позовних вимог, 875641,28 грн., з яких 18268,64 грн. пені, 28603,63 грн. штрафу, 827338,83 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами, 1430,18 грн. інфляційних витрат.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору (п.4.2) перерахував відповідачеві 1720000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9000000779 від 21.09.11р.

Відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 1433963,66 грн., що підтверджується накладними №1 від 01.10.2011р. на суму 581875,86 грн., №2 від 02.10.2011р. на суму 599171,87 грн., №3 від 02.10.11р. на суму 292915,93 грн.

Заборгованість в сумі 286036,34 грн. була повернута відповідачем наступним чином: 27.02.12р. -100000 грн., 29.02.12р. - 80000 грн., 02.03.12р. -50000 грн., 13.03.12р. - 56036,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №27 від 27.02.12р., №32 від 29.02.12р., №35 від 02.03.12р., № 40 від 13.03.12р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми, аналізуючи поданий розрахунок з врахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97-р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача 1430,18 грн. нарахувань індексу інфляції за період з 06.10.11р. по 13.03.12р.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 6.2.1 договору позивач просить стягнути з відповідача 18268,64 грн. пені за період з 06.10.2011р. по 13.03.2012р.

З огляду на викладене, аналізуючи поданий розрахунок, суд вважає, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 18024,94грн., яка підлягає стягненню з відповідача . В частині стягнення 243,70 грн. пені слід відмовити.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 28603,63 грн. штрафу, посилаючись на п.6.2.2 договору згідно якого за порушення строків поставки товару, визначених Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору, понад 5 календарних днів, додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого/недопоставленого товару.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, умови договору (п.6.2.2), поданий розрахунок, позивач правомірно нарахував відповідачу штраф в сумі 28603,63 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України 1.за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. 2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Сторони у договорі домовилися (п.6.2.5 договору) у разі непоставки /поставки товару постачальником згідно заявки покупця, Постачальник зобов'язаний за письмовою вимогою покупця повернути здійснену передплату за непоставлений/недопоставлений товар протягом 3 банківських з моменту направлення покупцем такої письмової вимоги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця в повному обсязі. За порушення даної вимоги постачальник сплачує 3% від суми, що ним не повернута, за кожен день такого прострочення як плату за користування чужими грошовими коштами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 827338,83 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочення.

Проте правомірним буде нарахування 801414,47 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочення.

Тому в частині стягнення 25924,36 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочення слід відмовити.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 18024,94 грн. пені, 28603,63грн. штрафу, 1430,18грн. інфляційних втрат, 801414,47 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами.

В частині стягнення 25924,36 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги суму заявлених позовних вимог (875641,28 грн.) та сплачений судовий збір в розмірі 21083,63 грн., ст. ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", судовий збір в розмірі 3570,80 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету як зайво сплачений.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов закритого акціонерного товариства "Комплекс Агромарс" с. Гаврилівка, Вишгородського району, Київської області до приватного підприємства ВТК "Агросоюз-Захід" м.Кам'янець-Подільський про стягнення 875641,28 грн., з яких 18268,64 грн. пені, 28603,63 грн. штрафу, 827338,83 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами, 1430,18 грн. інфляційних нарахувань задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства ВТК "Агросоюз-Захід" м.Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська,53 (код 36401095) на користь закритого акціонерного товариства "Комплекс Агромарс" с. Гаврилівка, Вишгородського району, Київської області (код 30160757) 18024,94 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять чотири гривні 94 коп.) пені, 28603,63 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот три гривні 63 коп.) штрафу, 1430,18 грн. (одна тисяча чотириста тридцять гривень 18 коп.) інфляційних нарахувань, 801414,47 грн. (вісімсот одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень 47 коп.) 3% за користування чужими грошовими коштами, 16989,47 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 47 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 243,70 грн. пені, 25924,36 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Повернути з Державного бюджету України закритому акціонерному товариству "Комплекс Агромарс" с. Гаврилівка, Вишгородського району, Київської області (код 30160757) зайво сплачений платіжним дорученням від 05.03.2012р. № 501 судовий збір в розмірі 3570,80 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят гривень 80 коп.).

Головуючий суддя І.В. Грамчук

судді Ю.В. Гладюк

І.В. Заярнюк

Віддруковано 4 примірники: 1- в справі , 2 -позивачу, 3 - представнику позивача (Осип'юк І.І. м. Київ, вул.Пожарського,3), 4- відповідачу (м. Кам'янець-Подільський вул. Пушкінська,53)