Ухвала

від 13.08.2012 по справі 2а-707/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 р.Справа № 2а-707/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. по справі № 2а-707/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство комплексної безпеки "Стелс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0002541502 від 07.11.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002541502 від 07.11.2011 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника позивача у щорічній відпустці, додатком до клопотання є копія наказу про надання щорічної відпустки юрисконсульту підприємства у період з 06.08.2012 по 30.08.2012 р. Колегія суддів, вирішивши клопотання представника позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податкову обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова № 46 від 24.01.2001 р. Відповідно до Свідоцтва №29277048 від 06.02.2001 року, виданого ДПІ у Московському районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" зареєстровано як платника податку на додану вартість.

У період з 20.10.2011 р. по 21.10.2011 р. державним податковим ревізором - інспекторм відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство комплексної безпеки "Стелс" код ЄДРПОУ 31236203 з питань правомірності формування податкового кредиту за період вересень 2010 р., грудень 2010 р. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

За результатами перевірки складений акт від 24.10.2011р. за №3031/15-206/31236203, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме, позивачем зайво віднесено до складу податкового кредиту у вересні, грудні 2010 р. - 2798,36 грн., у тому числі: за вересень 2010р. - 2026,67 грн., за грудень 2010 р. - 771,69 грн.

На підставі акту перевірки №3031/15-206/31236203 від 24.10.2011р. Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0002541502 від 07.11.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 4197,50 грн., з яких; 2798 грн. - за основним платежем та 1399,50 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження. Рішеннями ДПА у Харківській області, ДПС України первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0002541502 від 07.11.2011 року - без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс", суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ФОП ОСОБА_1, використання робіт (послуг) у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд мотивував судове рішення тим, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0002541502 від 07.11.2011 року слугували висновки акту перевірки № 3031/15-206/31236203 від 24.10.2011р. про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", які ґрунтувалися на проведенні в ході перевірки аналізу господарських взаємовідносин між ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс" та його контрагентом - ФОП ОСОБА_1

В акті перевірки позивача відповідач посилається на матеріали ДПІ у Московському районі м. Харкова акт проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 19.07.2011 року № 676/17-212/НОМЕР_1, якою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фінансово-господарську діяльність сама не здійснювала, довіреність на здійснення діяльності нікому не надавалась, звітність, накладні рахунки - фактури та інші документи не підписувались.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки про порушення, позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.

Відповідно Статуту та Ліцензії МВС України АВ № 343439 від 13.08.2007 року ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс" здійснює господарську діяльність щодо надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, надання послуг охорони за допомогою системи охоронної сигналізації.

Як свідчать письмові докази, позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі укладених договорів: договору про надання маркетингових послуг № 08-10 від 30.08.2010 р. (а.с. 20), договору купівлі-продажу № 1 від 01.12.2010 р. (а.с.24), договору підряду №1 від 01.12.2010 р. (а.с. 28), договору купівлі-продажу № 3 від 23.12.2010 р. (а.с.31), договору підряду № 4 від 23.12.2010 р. (а.с. 35).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На виконання вказаних договорів виписані податкові накладні від 30.09.2010 р. № 300902, від 01.12.2010 р. № 11201, від 09.12.2010 р. № 91201, від 23.12.2010 р. № 231201, від 24.12.2010 р. № 241201 (а.с.23, 27, 30,34, 37).

Також виконання вказаних договорів, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1, підтверджується актом № ОУ-0000014 здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.21), прийомним - здаточним актом (а.с.22), специфікацією № 1 від 01.12.2010 р. (а.с.25), накладною від 01.12.2010 року № РН-0112-1 (а.с. 26), актом № ОУ-00022 здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.29), специфікацією № 1 від 23.12.2010 р. (а.с.32), накладною від 23.12.2010 року № РН-231201 (а.с. 33), актом № ОУ-00023 здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.36).

Розрахунки між суб'єктами господарювання, на виконання укладених угод здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні за змістом та реквізитами відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що не спростовано відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.18 Закону України Закону України від 15 травня 2003 року N 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державною реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час укладення договорів між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та видачі податкових накладних останній знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість, що також не заперечувалось відповідачем.

Таким чином позивач виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні послуг, ФОП ОСОБА_1, який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку; досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання угод, укладених між ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс" та ФОП ОСОБА_1, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту за вересень 2010 р., грудень 2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані, з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На думку колегії суддів, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року по справі №2а-707/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосував до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2012р. по справі № 2а-707/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.