Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2а/1270/5012/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року справа №2а/1270/5012/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Юрченко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі № 2а/1270/5012/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКС» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКС» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622310 від 15.03.2012 року, задоволені. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення рішення Алчевської ОДПІ у Луганській області № 0000622310 від 15.03.2012 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС», що було виявлено в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Відповідач обґрунтовує це тим, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських операцій. Це також підтверджено актами перевірок вказаних контрагентів позивача, які були використані при проведені перевірки. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» угод.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби.

Посадовими особами відповідача було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПРОМЕКС" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Евагор» (код ЄДРПОУ 37156773) за грудень 2010р., ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804) за травень-червень-липень 2011р., ТОВ «Феррус» (код ЄДРПОУ 36917497) за грудень 2010р. та березень 2011р., за наслідками якої складено акт від 28.02.2012р. № 502/231/30009615 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ПРОМЕКС» занижено податок на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10, з 01.03.11 по 31.03.11, з 01.05.11 по 31.07.11 по взаємовідносинам з ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» у сумі 1 109 916,00 грн. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що угоди, укладені з цими контрагентами є безтоварними та нікчемними.

15.03.2012 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1205032,25 грн., з яких за основним платежем 1109916 грн. та штрафними санкціями 95176, 25 грн.

Також судом встановлено, що між ТОВ "ПРОМЕКС" (Замовник) та з ПП «Інтенція» (Постачальник) було укладено договір № 23/06-ф від 16.05.2011 року, згідно якого позивачем придбано феромолібден і нікель у ПП «Інтенція».

ТОВ "ПРОМЕКС" за період з травня по липень 2011 було придбано феромолібден і нікель у ПП «Інтенція» на підставі договору 23/06-ф від 16.05.2011 року, що підтверджується видатковими накладними, виписаними ПП «Інтенція»: № 389 від 18.05.2011 року на суму 274 741,82 грн., № 390 від 27.05.2011 року на суму 816 389,99 грн., № 603 від 02.06.2011 року на суму 774 671,11 грн., № 604 від 22.06.2011 року на суму 721 981,35 грн., № 200 від 06.07.2011 року на суму 581 612,57 грн. Крім того, на підтвердження поставки товару виписані податкові накладні № 389 від 18.05.2011 року на суму 274 "41.82 грн.,№ 390 від 27.05.2011 року на суму 816 389.99 грн.,№ 603 від 02.06.2011 року на суму 774 671,11 грн.,№ 604 від 22.06.2011 року на суму 721 981,34 грн.,№ 200 від 06.07.2011 року на суму 581 612,57 грн.

Розрахунки за придбаний товар проводилися безготівковим шляхом в червні-жовтні 2011 року наступними платіжними дорученнями: № 540 від 25.06.2011 року в сумі 500 000,00 грн.; № 541 від 29.06.2011 року в сумі 470 000,00 грн.; № 543 від 30.06.2011 року в сумі 200 000,00 грн.; № 545 від 04.07.2011 року в сумі 105 400,00 грн.; № 602 від 12.09.2011 року в сумі 1 600 000,00 грн.; № 617 від 07.10.2011 року в сумі 150 000,00 грн.; №620 від 11.10.2011 року в сумі 143 996,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Феррус» в грудні 2010 року і березні 2011 року здійснювалися на підставі договору № 03/12-мб від 03.12.2010 року.

Згідно специфікації № 1 від 03.12.2010 року до договору № 03/12-мб від 03.12.2010 року в грудні 2010 року на адресу ТОВ «Промекс» відвантажено феромолібден за видатковою накладною № 101202 від 10.12.2010 року, товарно-транспортна накладна № 091219 від 09.12.2010 року та податкової накладної № 101202 від 10.12.2010 року на суму 1435 500,00 грн.(т.1 а.с.207-232).

Згідно специфікації № 2 від 01.03.2011 року та № 3 від 03.03.2011 року до договору № 03/12-мб від 03.12.2010 року в березні 2011 року на адресу ТОВ «Промекс» відвантажено феросилікомарганець і нікель за такими видатковими накладними: № 160306 від 16.03.2011 року на суму 325 532,59 грн., № 170307 від 17.03.2011 року на суму 270 588,82 грн., № 180304 від 18.03.2011 року на суму 250 750,07 грн., № 300302 від 30.03.2011 року на суму 940 631,40 грн.(т.1 а.с.214-227). Па підтвердження поставки товару позивачем виписані наступні податкові накладні: № 040305 від 04.03.2011 року на суму 1487 505,52 грн., № 140305 від 14.03.2011 року на суму 300 000,00 грн. (т.1 а.с.212-213).

Розрахунки за придбаний позивачем товар у ТОВ «Феррус» підтверджуються наступними платіжними дорученнями: № 403 від 23.12.2010 року в сумі 55 250,00 грн.,№ 428 від 12.01.2011 року в сумі 22 050,00 грн.,№431 від 17.01.2011 року в сумі 18 800,00 грн.,№ 441 від 08.02.2011 року в сумі 20 000,00 грн.,№ 475 від 04.03.2011 року в сумі 1319 400,00 грн.,№ 476 від 04.03.2011 року в сумі 1487 505,52 грн.,№ 477 від 14.03.2011 року в сумі 300 000,00 грн. (т.1 а.с.230-235).

Фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Евагор» в грудні 2010 року здійснювалися на підставі договору доручення № 01/12-п від 01.12.2010 року. Після виконання доручення було оформлено акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 27.12.2010 року та виписана податкова накладна № 271203 від 27.12.2010 року на суму 267094,48 грн. Оплата проведена платіжним дорученням № 474 від 04.03.2011 року в повному обсязі (т.1 а.с.164-169).

З матеріалів справи вбачається, що факт перевезення товарів, придбаних позивачем у його контрагентів, підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 202-206, 216, 220).

Згідно декларацій з податку на додану вартість за спірний період ТОВ «ПРОМЕКС» включило в додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Інтенція», ПП «Евагор», ТОВ «Феррус» (т.1 а.с.103-163).

Крім того, з матеріалів справи також вбачаться, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 р. по справі № 2а-11360/11/1270 за позовом ПП «ЕВАГОР» до Алчевської ОДПІ визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «ЕВАГОР» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт від 11.11.2011. за №1805/236/37156773; визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «ЕВАГОР», викладені у вказаному акті перевірки, зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію про результати перевірки ПП «ЕВАГОР», оформленої актом перевірки № 1805/236-37156773 від 11.11.2011., зобов'язано Алчевську ОДПІ привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків - ПП «ЕВАГОР» з даними, наведеними ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010. по 30.09.2011. Постанова набрала законної сили 23.03.2012 року(т.1 а.с.69-82).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2012. по справі № 2а-11321/11/1270 за позовом ПП «ІНТЕНЦІЯ» до Алчевської ОДПІ, визнано дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 р. № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «ІНТЕНЦІЯ», код за ЄДРПОУ 37156804 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011. по 30.09.2011.» протиправними, зобов'язано Алчевську ОДПІ оновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих ПП «ІНТЕНЦІЯ» за період з 01.01.2011. по 30.09.2011. податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51 634 813, 00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47 645 313, 00грн. Постанова набрала законної сили 11 квітня 2012 року (т.1 а.с.83-91, т.2 а.с.55-60)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2012. по справі № 2а/1270/851/2012 за позовом ТОВ «ФЕРРУС» до Алчевської ОДПІ, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ФЕРРУС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010. по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 02.12.2011. за № 2006/236-36917497, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «ФЕРРУС», викладених у вказаному акті перевірки, зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію про результати перевірки ТОВ «ФЕРРУС», оформленої актом перевірки № 2006/236-36917497 від 02.12.2011. Постанова набрала законної сили 25 квітня 2012 року (т.2 а.с.61-72).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» господарських операцій через відсутність необхідних трудових ресурсів, техніки та інших основних фондів майна, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру (відсутність товарно-транспортних накладних тощо), тобто здійснені правочини між ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» та позивачем, не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемним, оскільки вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана вірна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент існування спірних операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Крім того, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3.ПКУ, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість».

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, неправомірність дій відповідача щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення також підтверджується судовими рішеннями, якими встановлено, що перевірки, акти яких були покладені в основу Акту перевірки від 28.02.2012 року по ТОВ «Промекс», у відношенні контрагентів ПП «ЕВАГОР», ПП «ІНТЕНЦІЯ», ТОВ «ФЕРРУС», були проведені протиправно, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, не підлягає доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі № 2а/1270/5012/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКС» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

В.П. Юрченко