Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2270/3681/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3681/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 117 709 грн. 32 коп. В обґрунтування позову зазначив, що підприємством не виконаний норматив працевлаштування інвалідів, оскільки на підприємстві працює 5 інвалідів, хоча згідно з нормативом чисельності повинно працювати 11 чоловік.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суду скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомлені належним чином. При цьому, представником відповідача подано до суду заяву, в якій останній просить проводити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 34847670).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вказаного нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 встановлює, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Отже, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів та інформування відповідних органів про створені робочі місця не супроводжується його обов'язком самостійно працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця. Однак, це є правом підприємства.

За змістом ст.18 Закону підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи встановлено, що у 2011 році відповідач щомісяця інформував Полонський районний центр зайнятості щодо наявності вакансій (за професіями швачки, прасувальника), які можуть бути зайняті інвалідами, шляхом подання щомісячних звітів форми 3-ПН від 17.01.2011 р., 14.02.2011 р., 07.03.2011 р., 11.04.2011 р., 16.05.2011 р., 13.06.2011 р., 11.07.2011 р., 15.08.2011 р., 12.09.2011 р., 10.10.2011 р., 18.11.2011 р., 12.12.2011 р.

Таким чином, відповідачем було дотримано порядок інформування Державної служби зайнятості щодо наявності робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, встановлений нормами чинного законодавства України.

З листа Полонського районного центру зайнятості №22-03/556 від 25.04.2012 року встановлено, що у 2011 році товариство щомісяця повідомляло центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів в кількості 12 осіб, однак центром зайнятості у 2011 році інваліди на підприємство не направлялись зважаючи на те, що на обліку у центрі зайнятості не перебували особи вищезазначеної категорії за професією швачка.

На підприємстві відповідача створена постійно діюча комісія по працевлаштуванню на підприємстві інвалідів, що підтверджується копією наказу № 1а-к від 04.01.2010 року. Крім цього, у 2011 році підприємство самостійно працевлаштувало 5 безробітних інвалідів.

Також відповідачем протягом 2011 року публікувались оголошення в районній газеті "Новий шлях" із запрошенням інвалідів для працевлаштування. Копії зазначених оголошень наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду І інстанції, що відповідачем надана вичерпна кількість доказів на підтвердження того, що на підприємстві створені робочі місця для інвалідів у необхідній кількості, про що відповідач у встановленому порядку інформував Полонський районний центр зайнятості та громадськість. Доказів безпідставної відмови відповідачем у прийнятті інвалідів на роботу позивачем надано не було, а тому відповідачем були вжиті усі передбачені законом заходи для забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того, позивач не надав суду доказів того, що відповідач вчинив будь-які протиправні дії або бездіяльність, які призвели до порушення порядку працевлаштування інвалідів, а отже, як правильно зазначено судом І інстанції, свідчить про відсутність підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Щодо висновку суду І інстанції про "наявність" підстав для застосування адміністративного-господарських санкції, колегія суддів вважає, що суд при виготовлені тексту постанови допустився описки.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Таким чином зазначена вище описка може бути виправлена Хмельницьким окружним адміністративним судом в порядку, визначеному ст.169 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.