Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2а-4835/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4835/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Лещенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Рембудсервіс»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Рембудсервіс»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000912302 та №0000902302 від 09.02.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 червня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач зареєстрований 21.01.2005 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 32960250, реєстраційний номер 1 067 102 0000 001822), місце знаходження 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9.

01.02.2005 року Позивача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва.

З 20.01.2012 року Позивач перебуває на обліку як платник податків у Відповідача, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП № 194/24-106.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.02.2005 року на момент проведення перевірки Позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 329602526535).

Відповідно до довідки АБ №333644 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) до видів діяльності Позивача за КВЕД-2005 відноситься: 26.61.0 Виробництво виробів з бетону для будівництва, 26.40.0 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини, 45.21.1 Будівництво будівель, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва проведено документальну невиїзну перевірку Позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Газресурссервіс»(код 36255608) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 17.01.2012 року №120/23-222-32960250.

В ході перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва виявлено факт нікчемності укладеного між Позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс» договору з посиланням на підписання невідомими особами реєстраційних, первинних документів та податкової звітності, з метою заволодіння коштами у вигляді отриманого на розрахунковий рахунок податку на додану вартість, несплати податку на прибуток, що належить Державному бюджету України.

Так, виявлені порушення п.5.1 ст. 5 , пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1 883 088,00 грн., в тому числі за півріччя 2010 року в сумі 1 047 523, 00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 1 883 088,00 грн., за 2010 рік у сумі 1 883 088,00 грн.; пп.пп.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 506 470,00 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 518 333,00 грн., за травень 2010 року на суму 319 685,00 грн., за липень 2010 року на суму 320 018,00 грн., за серпень 2010 року на суму 348 434,00 грн.

30.01.2012 року Позивачем подано до податкового органу заперечення на акт перевірки.

Згідно відповіді Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва від 06.02.2012 року №1684/10/23-211 за результатами розгляду заперечень порушення, викладені в акті перевірки, визнано правомірними.

09.02.2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000912302, яким згідно з п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пп.пп.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 883 088,00 грн., в тому числі 1 506 470,00 грн. за основним платежем та 376 618,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000902302, яким згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до пп.123.1 ст.123 Податкового кодексу України за порушення п.5.1 ст. 5 ,пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 353 860,00 грн., в тому числі 1 883 088,00 грн. за основним платежем та

470 772,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказані податкові повідомлення-рішення та дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва по проведенню перевірки оскаржені Позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м.Києві.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби у м.Києві від 23.042012 року №2327/10/12-114 вказані податкові повідомлення-рішення скасовано, а Державну податкову службу у м.Києві зобов'язано передати за новим місцем обліку Позивача матеріали перевірки та висновок щодо сум податків, які підлягають донарахуванню за результатами перевірки для подальшого винесення податкових повідомлень-рішень.

16.05.2012 року Відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000102210, яким згідно з п.54.3 ст. 54 , п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пп.пп.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 883 088,00 грн., в тому числі 1 506 470,00 грн. за основним платежем та 376 618,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000102210, яким згідно з п.54.3 ст. 54 , п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення п.5.1 ст. 5 , пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 353 860,00 грн., в тому числі 1883088,00 грн. за основним платежем та 470 772,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону .

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94 -ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

Згідно пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до визначення п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року (далі Положення).

Згідно п.1.2 п.1 Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Пунктом 2 Положення визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, витрати платника податків при здійсненні ним господарської діяльності мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Крім того, наявність належних чином складених первинних документів є підставою для формування податкового кредиту.

01.02.2010 року між Позивачем та ТОВ «Будівельна фірма «Рембудсервіс»(Замовник) та ТОВ «Компані Газресурссервіс»(Підрядник) укладено договір №2/10, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи (будівництво житлового будинку по вул. Машинобудівників в смт. Чабани Києво-Святошинського району), а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх. Вартість робіт складається за фактично виконаними обсягами робіт та підтверджується актами (ф. № КБ -22в, № КБ-3), підписаними уповноваженими представника замовника та підрядника.

Акти виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 дня місяця, за який звітується.

Факт виконання вказаного договору підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за квітень, травень, липень та серпень 2010 року, виписаними ТОВ «Компані Газресурссервіс» податковими накладними від 30.04.2010 року №3004031 на загальну суму 3 110 000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 518 333,40 грн.), від 31.052010 року №3105048 на загальну суму 1 918 108,80 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 319 684,00 грн.), від 30.07.2010 року №3007021 на загальну суму 1 920 109,20 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 320 018,20 грн.), від 30.08.2010 року №3008018 на загальну суму 2 090 604,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 348 434,00 грн.), актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, липень та серпень 2010 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься договір генпідряду №2/1 від 14.01.2008 року, укладеного між ТОВ «Проектно-будівельне обладнання «Будівельник Київщини»(Замовник) та ТОВ «Будівельна фірма «Рембудсервіс» (Генпідрядник), за умовами якого Генпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по будівництву і здати замовнику об'єкт «Багатоповерхова житлова будова по вулиці Машинобудівників в смт. Чабани Києво-Святошинського району», відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й обумовлений даним договором строк. Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів.

Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частино даного договору.

Генпідрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядні організації. Замовник має право контролювати залучення субпідрядних організацій.

Акти виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не більше 25 дня місяця, за який звітується. Уповноважений представник замовника протягом 3-х днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

Позивачем виписано податкові накладні: від 31.08.2010 року №02 на загальну суму 4 100 324,40 грн., в тому числі 683 387,40 грн. податок на додану вартість, від 30.07.2010 року №06 на загальну суму 5 100 000,00 грн., в тому числі 850 000,00 грн. податок на додану вартість, від 31.05.2010 року №06 на загальну суму 6 706 779,60 грн., в тому числі 1 117 796,60 грн. податок на додану вартість, від 30.04.2010 року №06 на загальну суму 6 423 708,20 грн., в тому числі 1 070 618,03 грн. податок на додану вартість.

Крім того, факт виконання договору підтверджується листом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чабанець» про введення об»єкту будівництва в експлуатацію 21.08.2010 року та звітом про фактичні результати виконання аудиторських процедур відносно Позивача за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

ОСОБА_2, який працював у Позивача, є робітником, а не посадовою особою, що дає підстави припустити про його необізнаність щодо фінансово-господарськоїй діяльності товариства, зокрема, з приводу того, робітниками яких підприємств виконувалися будівельні роботи на виконання укладених між Позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс» угод.

Крім того, дослідження підписів генерального директора ТОВ «Компані Газресурссервіс»на укладених від імені товариства первинних документів проводились на підставі їх копій, а не оригіналів, та не відбирались зразки підписів цієї посадової особи, а тому судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання Відповідача стосовно виконання цих підписів ймовірно іншою особою.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на те, що відносно директора ТОВ «Будівельна фірма «Рембудсервіс»ОСОБА_3 начальником слідчого відділу СВ ПМ ДПІ Дніпровського району м.Києва винесено постанову від 05.03.2012 про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, то цей факт не може бути підставою стверджувати про нікчемність укладених між Позивачем та ТОВ «Компані Газресурссервіс» угод.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість посилань Відповідача на нікчемність угод, укладених між вищевказаними контрагентами.

Крім того, постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 21 травня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 25 червня 2012 року, скасовано постанову начальника слідчого відділу СВ ПМ ДПІ Дніпровського району м.Києва Харченка А.А. від 05 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Будівельна фірма «Рембудсервіс»ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу , тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, виключно в разі порушення платником податків норм чинного законодавства та самостійним визначенням у зв'язку з цим податкового зобов'язання контролюючим органом можливе застосування штрафу до цього платника податків.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції стосовно неправомірності дій Відповідача по збільшенню сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 883 088,00 грн., застосуванню штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 470 772,00 грн. та збільшенню суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 506 470,00 грн., застосуванню штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 376 618,00 грн., а тому податкові повідомлення-рішення № 0000092210 та № 0000102210 від 16.05.2012 року підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.