Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а-17457/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17457/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Літвіної Н.М.,

суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волари - Агро»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000297225 від 15 червня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у у Шевченківському районі м. Києва, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Волери-Агро»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 89/07-214/34926211 від 27 травня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у січні 2010 року на 653 540, 00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000297225 від 15 червня 2011 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року на 653 540, 00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що заявлена позивачем сума до бюджетного відшкодування за січень 2010 року сформована за рахунок сум сплаченого ПДВ в грудні 2009 року при взаємовідносинах з ТОВ «Агроанкорекспорт».

Позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в січні 2010 року 5 454 586 гри., при цьому за результатами попередньої перевірки таку суму було зменшено на 144 623, 00грн., а залишок невідшкодованої суми на дату перевірки склав 653 540, 00грн.

Між тим, колегія суддів з доводами апелянта не погоджується, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Агроанкорекспорт»було укладено ряд договорів поставки пшениці та ячменю, а саме : № 15/07-02 ОП 2009 від 15 липня 2009 року, 16/07-08 ОП 2009 від 16 липня 2009 року, 12/08-01 ОП 2009 від 12 серпня 2009 року, 02/09-02 ОП 2009 від 02 вересня 2009 pоку, 13/09-01 ОП 2009 від 13 вересня 2009 pоку, 13/10-02 ОП 2009 від 13 жовтня 2009 pоку, 17/10-01 ОП 2009 від 17 жовтня 2009 pоку, 03/11-02 ОП 2009 від 03 листопада 2009 pоку, 10/11-01 ОП 2009 від 10 листопада 2009 року, 13/11-01 ОП 2009 від 13 листопада 2009 року, 16/11-01 ОП 2009 від 16 листопада 2009 pоку, 02/12-01 ОП 2009 від 02 грудня 2009 pоку, 14/12-01 ОП 2009 від 14 грудня 2009 pоку

На виконання вищевказаних договорів поставки, були виписані видаткові та податкові накладні, а саме: № 1540 від 09 квітня 2009 pоку, № 2702 від 15 липня 2009 pоку, №2868 від 16 липня 2009 pоку, №2703 від 19 липня 2009 pоку, №3212 від 28 липня 2009 pоку, №3466 від 17 серпня 2009 pоку, №10/3212 від 02 вересня 2009 pоку, №3669 від 11 вересня 2009 pоку, №3681 від 14 вересня 2009 року, №3823 від 16 вересня 2009 pоку, №4186 від 17 жовтня 2009 pоку, №4253 від 19 жовтня 2009 pоку, №4295 від 22 жовтня 2009 pоку, №4291 від 23 жовтня 2009 pоку, №4290 від 23 жовтня 2009 pоку, № 4292 від 25 жовтня 2009 pоку, №4548 від 09 листопада 2009 pоку, №4579 від 10 листопада 2009 року, №№4683, 4684, 4685 від 14 листопада 2009 pоку, №№4682, 4686 від 17 листопада 2009 pоку, №№4717, 4718, 4719 від 18 листопада 2009 pоку, №4742 від 19 листопада 2009 pоку, №4768 від 20 листопада 2009 pоку, №№4825, 4820, 4824, 4821 від 25 листопада 2009 pоку, № №4839, 4999 від 27 листопада 2009 pоку, №№4840, 4842, 4863, 4862 від 29 листопада 2009 pоку, №№5002, 5001, 5003, 5000, 4877, 4874, 4872, 4873, 4871, 4867, 4865, 4876, 4864, 4875 від 30 листопада 2009 pоку, № №4934, 4997 від 03 грудня 2009 року., № №4993, 4992 від 04 грудня 2009 року, № №4996, 4990, 4994, 4989 від 05 грудня 2009 року, № №4991, 5063 від 06 грудня 2009 року, № №5058, 5092 від 10 грудня 2009 року, № №5062, 5061, 5060, 5059 від 12 грудня 2009 року, № №5089, 5090 від 15 грудня 2009 року, № №5164 від 18 грудня 2009 року, № №5106, 5099, 5098, 5165 від 21 грудня 2009 року, № №5109, 5110 від 22 грудня 2009 року, №5157 від 23 грудня 2009 року, №5146 від 25 грудня 2009 року, №5148 від 27 грудня 2009 року, № №5147, 5156 від 28 грудня 2009 року, №5168 від 01 січня 2010 pоку, №6 від 04 січня 2010 pоку, №9 від 06 січня 2010 pоку, №8 від 07 січня 2010 pоку, №1/5003 від 21 січня 2010 pоку, №49 від 31 січня 2010 pоку.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана документація позивачем своєчасно та вірно відображена в податковому обліку, що не заперечувалося відповідачем.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що продукція від контрагента позивачем отримувалась портовим терміналом підприємства СП ТОВ «Трансбалктермінал», що підтверджується надісланим ним листом №449/10 від 30 липня 2010 року відповідно до якого на квоту позивача від ТОВ «Агроанкорекспорт»в період від 15 липня 2009 року по 07 січня 2010 року надходив товар відповідно до доданих реєстрів.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 Закону - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Як зазначалося вище, податковий орган як на підставу зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу за січень 2010 року посилався на те, що у звязку із неможливістю проведення зустрічної перевірки контрагента позивача через його банкруцтвом не можливо встановити повноту та своєчасність сплати останнім своїх зобовязань.

Між тим, колегія суддів з висновком апелянта не погоджується, оскільки позивач не може нести відповідальність через неможливість податковим органом провести зустрічну перевірку його контрагента. Крім того, наявність у позивача права на бюджетне відшкодування законом не пов»язується з проведенням зустрічної перевірки.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 жовтня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.