Постанова

від 03.10.2012 по справі 5004/842/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 5004/842/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Арт-Десятка" на рішення господарського суду Волинської області від 22.08.12 р. у справі № 5004/842/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Євромікс"

до Приватного підприємства "Арт-Десятка"

про стягнення 61909,44

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/842/12 (суддя Костюк С.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Євромікс" до Приватного підприємства "Арт-Десятка" про стягнення 61909,44 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Арт-Десятка" (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, 18-А код. ЄДРПОУ 36541543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Євромікс" (93653, Луганська обл.,Станично-Луганський район, с. Вільхове, пер. Вільховський, буд. 68-Б, код ЄДРПОУ 36508532) 61909,44 грн., з них 57526,40 грн. - заборгованості , 4383,04 грн. -пені, а також 1529,45грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 22.08.12 р. у справі №5004/842/12 відповідач Приватне підприємство "Арт-Десятка" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012 року по справі №5004/842/12 в частині стягнення пені в розмірі 4383,04 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Торговий дім Євромікс" в стягненні зазначеної суми.

Доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що під час винесення місцевим господарським судом рішення від 22.08.12 р. мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Це, на думку апелянта, призвело до винесення неправильного рішення і, як наслідок, є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно з ст. 104 ГПК України та винесення нового рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арт-Десятка" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

До початку розгляду справи розпорядженням В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р. у справі №5004/842/12 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П.

В судове засідання 03.10.2012 р. представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що про час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином, колегія суддів вважає, що не з'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 року між сторонами по справі було укладено договір на поставку товару (сухі будівельні суміші) за № 27/1, відповідно до якого ТзОВ "Торговий дім Євромікс" (Постачальник) зобов'язався поставляти, а ПП "Арт-Десятка" (Покупець) - сплатити і прийняти товар в асортименті, сортаменті, номенклатурі і за цінами зазначеними у Специфікаціях (п.1.1).

По видатковій накладній № 64 від 27.07.2011 року, довіреність № 438 від 26.07.2011 року, відповідачу відпущено товару на суму 73 526,40 грн.

В період з 27.09.2011 року по 14.11.2011 року відповідач провів оплату товару на суму 16000,00 грн., заборгованість по оплаті складає 57 526,40 грн., яка підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.12.2011 року.

Згідно п.п 5.1 договору покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 45 календарних днів з моменту передачі товару Покупець може здійснювати оплату за отриманий товар шляхом 100% передоплати.

Згідно п. 10.2 договору за прострочення оплати у порядку п. 5.1 договору Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення товару.

Згідно уточненої вимоги позивача сума пені за період з 11.01 по 11.07.2012р. становить 4383,04 грн.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські зобов'язання згідно положень ст.173 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Спірні правовідносини випливають з договору постачання товару.

В силу ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що заборгованість підтверджена матеріалами справи, пеня нарахована згідно п. 10.2 з врахуванням строку оплати товару, передбаченого п. 5.1 договору, апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції та вважає вимогу позивача про стягнення 61909,44 грн. підставною, а тому позов задоволено правомірно.

З урахування вище викладеного, доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "Арт-Десятка" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» наголошено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арт-Десятка" на рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2012 р. у справі №5004/842/12 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №5004/842/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.