Постанова

від 22.08.2012 по справі 1570/3249/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3249/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Шитікової Р.Ю.

представника відповідача - Копиці С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Едісон»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Приватне підприємство «Едісон»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18.05.2012 року № 0000262230 та № 0000272230.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (т.1 а.с.2-6)

Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях проти позову. (т.1 а.с.72-74)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28.03.2000 року Приватне підприємство «Едісон»(далі -позивач / ПП «Едісон») зареєстроване, як юридична особа, ідентифікаційний код: 30873748, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 50. (т.1 а.с.84-86)

14.04.2000 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 28-02/893 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -відповідач / ДПІ у Приморському районі м. Одеси). (т.1 а.с.91)

10.03.2006 року позивачу видане Свідоцтво № 23229261 про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідно до якого, дата реєстрації позивача платником податку на додану вартість: 21.04.2000 року. (т.1 а.с.91)

З 05.04.2012 року по 13.04.2012 року, на підставі направлень від 02.04.2012 року № 000625/467 (т.3 а.с.1), від 04.04.2012 року № 000122/505, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси, службовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до отриманого вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.201 року, що набрав законної сили (т.2 а.с.233-236), проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Едісон», код ЄДРПОУ 30873748, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.04.2012 року № 1197/22-3/30873748 «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Едісон», код ЄДРПОУ 30873748, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року». (т.1 а.с.90-111)

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено значення податку на прибуток, на загальну суму 265024 грн., у тому числі в розрізі періодів:

- 3 квартал 2009 року на 102731 грн.;

- 4 квартал 2009 року на 101548 грн.;

- 1 квартал 2010 року на 38151 грн.;

- 2 квартал 2010 року на 22594 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 212020 грн., у тому числі у липні 2009 року на 17440 грн., у серпні 2009 року на 58958 грн., у вересні 2009 року на 5787 грн., у жовтні 2009 року на 9754 грн., у листопаді 2009 року на 61895 грн., у грудні 2009 року на 9590 грн., у січні 2010 року на 6817 грн., у лютому 2010 року на 7423 грн., у березні 2010 року на 16281 грн., у квітні 2010 року на 18075 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема (п. 3.1.2, 3.2.2 акту перевірки):

- відповідно до вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року, що набрав законної сили (далі на мові оригіналу):

- «… В декабре 2008 года ОСОБА_3 в г. Одессе познакомилась с неустановленным лицом, которое за денежное вознаграждение предложило ей зарегистрировать на свое имя ООО «Миракод», то есть оформить создание указанного предприятия…

- После регистрации в государственных органах ООО «Миракод»и открытия счетов в банковских учреждениях, ОСОБА_3, зная о том, что осуществлять заявленную в уставе ООО «Миракод»финансово-хозяйственную деятельность, а также работать в должности директора предприятия не будет, согласно предварительной договоренности с неустановленным лицами, передала им документы и печать ООО «Миракод»…

- Таким образом, ОСОБА_3 своими умышленными действиями, выразившимися в создании фиктивного субъекта предпринимательской деятельности (юридического лица) с целью прикрытия незаконной деятельности, что причинило крупный материальный ущерб государству, совершила преступление, предусмотренное ст. 205 ч. 2 УК Украины…»;

- отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством;

- в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), згідно якого: «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку», ПП «Едісон»віднесено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам із ТОВ «Миракод»у сумі 1272115 грн., у зв'язку з чим підприємством завищено валові витрати у сумі 1060096 грн.;

- у наслідок порушень, відображених у п. 3.1.2 акту, а також в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), згідно якого: «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)», ПП «Едісон»віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості товарів нібито отриманих від ТОВ «Миракод»у сумі 212020 грн., в результаті чого було завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 212020 грн. Таким чином, ПП «Едісон»завищено значення показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»у сумі 212202 грн.

В якості додатків до даного акту перевірки відповідачем складено та представником відповідача суду надано: довідку про загальну інформацію щодо ПП «Едісон»та результати його діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року (т.3 а.с.3-5); довідку про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «Едісон» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року (т.3 а.с.6-10); узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПП «Едісон»(т.3 а.с.11-13); реєстр направлених запитів в ході проведення позапланової виїзної перевірки та результатів проведених звірок контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи ПП «Едісон», яка мала правові відносини з контрагентами (т.3 а.с.14); деталізовану інформацію по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (т.3 а.с.15); реєстр суб'єктів господарювання, з якими ПП «Едісон»перебувало у господарських відносинах за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року (т.3 а.с.16); реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів та валових витрат ПП «Едісон»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року (т.3 а.с.17-18); зведені дані щодо задекларованих ПП «Едісон»та встановлених в ході проведення перевірки суми ПДВ у разі від'ємного значення по ПДВ у звітному періоді (т.3 а.с.19); зведені дані по податковим зобов'язанням з ПДВ за травень 2009 року по ПП «Едісон»(т.3 а.с.20-21); зведені дані по податковому кредиту з ПДВ за травень 2009 року по ПП «Едісон»(т.3 а.с.22-23); розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки ПП «Едісон»(т.3 а.с.24).

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 18.05.2012 року № 0000262230 (т.1 а.с.88) позивача повідомлено, що згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 23.04.2012 року № 1197/22-3/30873748, встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 331280 грн., в тому числі за основним платежем -265024 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -66256 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 18.05.2012 року № 0000272230 (т.1 а.с.87) позивача повідомлено, що згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 23.04.2012 року № 1197/22-3/30873748, встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 265025 грн., в тому числі за основним платежем -212020 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -53005 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача , позивач оскаржив їх у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Миракод», іменоване далі «Продавець», та ПП «Едісон», іменоване далі «Покупець»укладено договір № 1 від 01.07.2009 року (т.1 а.с.112-114), відповідно до якого, зокрема:

- Продавець поставляє, а Покупець сплачує та приймає електротехнічну продукцію в асортименті;

- Продавець здійснює поставку товару у строки та в пункти, узгоджені з Покупцем;

- Покупець може здійснювати сплату поставленого товару протягом 30 (тридцяти) днів після отримання;

- продавець зобов'язаний: відвантажити товар за реквізитами Покупця, оформити усю товаросупровідну документацію, необхідну для відправлення товару; за необхідності, за письмовою вимогою Покупця, надати копії або оригінали відвантажувальних документів;

- договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства позивачем суду надано, зокрема: податкові накладні, видаткові накладні, накладні, платіжні доручення, банківські виписки, договори, довіреності, рахунки. (т.1 а.с.115-232, т.2 а.с.1-231)

Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 7 грудня 2011 року, який вступив в законну силу 23.12.2011 року (т.2 а.с.233-236), ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, та призначено покарання -3 роки позбавлення волі; у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнено засуджену від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -ЗУ № 334/94-ВР), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі -ЗУ № 996-XIV).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 ЗУ № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст. 1 ЗУ № 996-XIV, первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 3 ЗУ № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1, 2 ст. 9 ЗУ № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності статтею 4 ЗУ № 996-XIV віднесено принцип превалювання сутності над формою -операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, які також суцільними порядком були у розпорядженні відповідача під час проведення перевірки (що підтверджує в т.ч. Додаток № 4 до акту перевірки), доведено правильність визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та на додану вартість та правомірність формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період;

крім того:

2) доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема обов'язкового письмового запиту відповідача тощо, а також направлення від 04.04.2012 року № 000122/505 та затвердженого плану перевірки, на які йде посилання в акті перевірки від 23.04.2012 року № 1197/22-3/30873748, як на підстави проведення спірної перевірки позивача, відповідачем суду не надано, в тому числі на виконання ухвал суду про витребування цих документів;

також:

3) на порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставою для висновків став лише та виключно вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року відносно директора підприємства -контрагента позивача, зокрема, без дослідження, аналізу та надання оцінки: фінансової, статистичної та іншої звітності позивача; регістрів податкового та бухгалтерського обліку позивача, ведення яких передбачено законом, та первинних документів позивача, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

При цьому також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на встановлені під час розгляду кримінальної справи обставини, оскільки вони стосуються лише злочинних дій посадової особи ТОВ «Миракод», та не спростовують реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Миракод», і самі по собі не доводять порушення позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту.

Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в ухвалі від 11 липня 2012 року по справі № К/9991/81451/11 за позовом Приватного підприємства «Н.А.П.»до державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення;

тому:

4) висновки відповідача про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» -є необґрунтованими та безпідставними;

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не наведено та не надано,

відповідно:

5) податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000262230 та № 0000272230 -прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Едісон»-задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 18.05.2012 року № 0000262230 та № 0000272230.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 22 серпня 2012 року.

Суддя М.Г. Цховребова

Адміністративний позов Приватного підприємства «Едісон» - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 18.05.2012 року № 0000262230 та № 0000272230.

22 серпня 2012 року.

.

.

.