Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-5963/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-5963/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012р. по справі № 2а-5963/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "VIP Дизайн"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "VIP Дизайн", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.01.2012 року № 0000272302 про збільшення ТОВ "VIP Дизайн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125200, 00 грн., в тому числі за основним платежем 100160, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 25040, 00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "VIP Дизайн" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.01.2012 року № 0000272302 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "VIP Дизайн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125200, 00 грн. (сто двадцять п'ять тисяч двісті гривень), в тому числі за основним платежем 100160, 00 грн. (сто тисяч сто шістдесят гривень) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 25040, 00 (двадцять п'ять тисяч сорок гривень).

Стягнуто з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що розташована за адресою: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 22705959) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "VIP Дизайн" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 32871077) суму сплаченого судового збору в розмірі 1252.00 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят дві гривні).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ "VIP Дизайн" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.03.2004 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 507960 (а.с. 33), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 5343, виданої 11.06.2007 р. (а.с. 34) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, що також підтверджується копією свідоцтва № 28757022 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.04.2004 р. (а.с. 49).

В період з 13.12.2011 року по 19.12.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „VІР Дизайн" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «ТП «Альтекс» код 37092593 за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 26.12.2011 р. № 4649/235/32871077, згідно висновків якого, встановлено порушення позивачем ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р., внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2011 р. у сумі 100160 грн. (а.с. 9-16).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 року № 0000272302, яким збільшено ТОВ "VIP Дизайн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125200, 00 грн., в тому числі за основним платежем 100160, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 25040, 00 грн. (а.с. 8).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПА у Харківській області № 1170/10/10-212 від 16.03.2012 р. оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 28-30). Рішенням ДПС України від 24.04.2012 року № 7931/6/10-2215 скаргу ТОВ "VIP Дизайн" залишено без розгляду і повернуту позивачеві через недотримання вимог щодо оформлення скарги (а.с. 31).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з реальності виконання позивачем та ТОВ "ТП Альтекс" договорами поставки від 04.07.2011 року № 04/07 та № 04/07, підтвердження його виконання відповідними первинними документами, а тому обґрунтоване віднесення податку на додану вартість по накладним, отриманим від ТОВ "ТП Альтекс", до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2012 року № 0000272302 про збільшення ТОВ "VIP Дизайн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125200, 00 грн., в тому числі за основним платежем 100160, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 25040, 00 грн. як такого, що винесено з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "VIP Дизайн" (покупець) та ТОВ «ТП Альтекс» (продавець) укладено договір поставки від 01.07.2011 р. № 01/07, згідно з п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (а.с. 50-51).

Відповідно до п. 1.5. вищевказаного договору специфікація, а також додатки до неї після їх підписання сторонами є невід'ємними додатками до цього договору.

01.07.2011 р. сторонами підписано специфікацію та перелік до договору від 01.07.2011 р. № 01/07 в якій вказано, що сторони договору погоджують асортимент та загальну кількість товару, що постачається по договору у специфікації: плита декорована окрашена. За цією специфікацією ціна товару з ПДВ становить 350560, 56 грн. (а.с. 52).

Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс-2000 (франко-завод).

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною від 01.08.2011 р. № АЛ-0108 на суму 350560, 56 грн., в т.ч. ПДВ -58426, 76 грн. (а.с. 53).

На реалізовану партію товару ТОВ «ТП Альтекс» видано ТОВ "VIP Дизайн" податкову накладну № 1 від 01.08.2011 р. (а.с. 54), що також підтверджується копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 103).

Крім того, 04.07.2011 р. між ТОВ "VIP Дизайн" (покупець) та ТОВ «ТП Альтекс» (продавець) укладено договір поставки № 04/07, згідно з п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -Покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (а.с. 56-57).

Відповідно до п. 1.5. вищевказаного договору специфікація, а також додатки до неї після їх підписання сторонами є невід'ємними додатками до цього договору.

04.07.2011 р. сторонами підписано специфікацію та перелік до договору від 04.07.2011 р. № 04/07 в якій вказано, що сторони договору погоджують асортимент та загальну кількість товару, що постачається по договору, у специфікації: плита декорована окрашена. За цією специфікацією ціна товару з ПДВ становить 250400, 40 грн. (а.с. 58).

Згідно п. 2.1. договору поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс-2000 (франко-завод).

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною від 01.08.2011 р. № АЛ-01081 на суму 250400, 40 грн., в т.ч. ПДВ -41733, 40 грн. (а.с. 59).

На реалізовану партію товару ТОВ "ТП Альтекс" видано ТОВ "VIP Дизайн" податкову накладну № 2 від 01.08.2011 р. (а.с. 60), що також підтверджується копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 103).

Транспортування товару за вищевказаними договорами здійснювалося позивачем автомобілем марки ГАЗ моделі 3307-1012, який належить позивачу на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 87), водієм-експедитором, зарахованого на роботу до позивача про що свідчать копія наказу №7-к від 16.05.2011 р. (а.с. 88), копії наказів про внесення змін до штатного розкладу (а.с. 89, 91), копії штатних розкладів (а.с. 90, 92) та копією подорожнього листа вантажного автомобіля від 01.08.2011 р. (а.с. 93).

ТОВ "VIP Дизайн" суму ПДВ за цими операціями в загальному розмірі 100160, 16 грн. включило до податкового кредиту звітного періоду, що підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с. 94-97) та копією розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 98-100), що також не заперечувалося представником відповідача.

Оприходування товару на склад підприємства за обома договорами в загальній кількості 240 кв.м. підтверджується копією оборотно-сальдової відомості за серпень 2011 року (а.с. 113).

Позивач, придбаний у ТОВ «ТП Альтекс» товар реалізував у подальшому ПП «Енергобуд», що підтверджується копіями рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреності, податкових накладних, банківських виписок (а.с. 61-70).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи, видані за договорами № 01/07 від 01.07.2011 р. та № 04/07 від 04.07.2010 р. за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

З огляду на фактичні обставини у справі та з урахуванням наведеної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські зобов'язання як ТОВ "VIP Дизайн", так і ТОВ "ТП Альтекс" були виконані в повному обсязі та належним чином: поставлено певний обсяг товару, за який позивачем в повному обсязі сплачено грошові кошти, що є підставою вважати такі договори укладеними, та такими, що мають реальні правові наслідки.

При цьому нікчемність правочинів, вчинених між позивачем та його контрагентом, податковий орган обґрунтовує на підставі акту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 23.11.2011 року № 6392/232/37092593 про результати зустрічної звірки ТОВ "ТП Альтекс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "VIP Дизайн", їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 р., згідно висновків якого, зустрічною звіркою ТОВ "ТП Альтекс" встановлено відсутність реального вчинення господарських відносин з ПП "Хармарт" на загальну суму сформованого податкового кредиту 99360 грн. та ТОВ "ТП Альтекс" з ТОВ "VIP Дизайн" на загальну суму сформованих податкових зобов'язань 100160,16 грн.; ТОВ "ТП Альтекс" за серпень 2011 р. неправомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ПП "Хармарт" та ТОВ "VIP Дизайн".

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято такі доводи податкового органу, оскільки невідображення ТОВ "ТП Альтекс" або його контрагентами у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договорів, специфікаціями, ккопією оборотно-сальдової відомості, копіями рахунків-фактур, виписок з банківського рахунку про оплату позивачем отриманої продукції, актами здачі-прийняття робіт, накладними тощо.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що правочин був укладений право - і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Як встановлено судом, ТОВ «ТП Альтекс» включено до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13706719, видану станом на 04.05.2012 року (а.с. 105).

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, висновок відповідача про нікчемність укладених угод між позивачем та ТОВ "ТП Альтекс", оскільки ТОВ "ТП Альтекс" є посередником, а постачальником - ПП "Хармарт" є безпідставними.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ТОВ "VIP Дизайн") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виходячи з наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 100160,00 грн.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 4649/235/32871077 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125200,00 грн., в т.ч. за основним платежем 100160,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25040,00 грн.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки в вищезазначеній частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 4649/235/32871077, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012р. по справі № 2а-5963/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.