Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2а/0570/5494/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року справа №2а/0570/5494/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Тюмер А.Г.,

за участю представників відповідачів Шестакова М.А. та Яковенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у справі № 2а/0570/5494/2012 за позовом Товарної біржі «Стандарт СВ» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2012 року № 0000171701/2872/10/17-113, яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 5590027,46 грн., з яких за основним платежем 4472021,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1118005,49 грн.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність нарахування йому вказаних податкових зобов'язань, оскільки він не є податковим агентом при купівлі-продажу транспортних засобів і не повинен стягувати з учасників такого правочину відповідний податок.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року позовні вимоги задоволені повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що товарна біржа не здійснює посередницьку діяльність, а тому не є податковим агентом у розумінні п. 12.3 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Також суд зазначив про неправомірність висновків податкового органу щодо необхідності застосування для спірних відносин Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, оскільки остання є підзаконним актом і суперечить положенням діючого законодавства.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач є податковим агентом платників податків - фізичних осіб стосовно оподаткування доходів, одержаних ними від продажу рухомого майна, яке належить продавцям - фізичним особам при укладанні на товарній біржі договорів купівлі-продажу такого рухомого майна, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування йому грошового зобов'язання з вказаного податку прийнято правомірно.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товарна біржа «Стандарт СВ» зареєстрований 27.03.2008р. виконавчим комітетом Краматорської міської ради, код ЄДРПОУ 35841553. Діє на підставі Статуту, який затверджений зборами засновників від 05.03.2008р. та зареєстрований у виконавчому комітеті Слов'янської міської ради від 27.03.2008 року.

Відповідно до ст. 1 Статуту Товарна біржа «Стандарт СВ» створена відповідно до Законів України «Про товарну біржу», «Про власність», «Про підприємництво» для надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення торгових цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгових операцій.

Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товарної біржі «Стандарт СВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 22.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 22.12.2011р. Під час перевірки відповідачем були встановлені порушення п. 1.3 «ж» ст. 1 п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 17.2 ст. 17 п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 4472021,97 грн., про що був складений акт № 40123/23-2/35841553 від 10.01.2012р (далі - Акт перевірки).

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом вважається - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Як передбачено ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону. Як виняток із п. 12.1 ст. 12 цього Закону при продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу. Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. Згідно з п. 17.2 ст. 17 даного Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» термін «дохід» фізичної особи охоплює суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Пунктом 4.2.6 статті 4 Закону встановлено, що доходи від операцій з майном (включаючи і операції з рухомим майном) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Пунктом 1.18 статті 1 Закону визначено, що рухоме майно-це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби.

Також у Акті перевірки зазначено, що спільним наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (далі Методика).

Відповідно до пункту 1.4 Методика застосовується, зокрема, в цілях: визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі ДТЗ), їх складових у разі відчуження; в інших випадках, при визначенні вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.

З метою оподаткування операцій з продажу транспортних засобів доходом платника податку вважається дохід від продажу такого транспортного засобу, який повинен визначитися виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але як не може бути нижче оціночної вартості цього транспортного засобу, визначеної у відповідності із вказаною Методикою. Відповідно до листів Державної податкової адміністрації України від 01.02.04р. № 23557/7/17-2117, від 10.02.05р. №1152/6/17-3116 при укладені на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю-фізичній особі, податковим агентом такого платника податків-фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. Відповідно до спільного роз'яснення Державної податкової адміністрації України та Міністерства юстиції України від 18.01.05р. № 378/5/17-2116, №31-50/77, оподаткування операцій з продажу об'єктів рухомого майна здійснюється виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості об'єкта рухомого майна, визначеної в поряду, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну вартість в Україні».

На підставі вказаного акту відповідно до п.п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000171701/2872/10/17-113, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 5590027,46 грн., у тому числі за основним платежем 4472021,97 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1118005,49 грн.

Позивач оскаржив у апеляційному порядку зазначене вище рішення, надавши до ДПС у Донецькій області скаргу від 08.02.2012 року. Рішенням ДПС у Донецькій області від 09.04.2012 року № 4480/10/10-210-5 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи, а причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень норм податкового законодавства.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 зазначеного закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Пунктом 12.1 статті 12 вказаного Закону встановлено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що податковим агентом по операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи, які надають посередницькі послуги по угодах з рухомим майном.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (частина третя цієї статті).

При цьому відповідно до ст.1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Статтею 4 даного Закону визначено обов'язки товарної біржі, зокрема: товарна біржа забезпечує: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання цін на підставі співвідношення попиту пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг; збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Відповідно до ст.6 зазначеного Закону товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Статутом Товарної біржі «Стандарт СВ» закріплено (п.2), що предметом діяльності біржі в тому числі є організація і проведення біржових торгів.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

У відповідності до ст. 16 цього Закону брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

З огляду на зазначені норми права та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не є податковим агентом у розумінні положень ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а відтак, не зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

Судом першої інстанції також правильно не прийняті до уваги посилання відповідача на Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, оскільки за відсутності у позивача статусу податкового агента визначення розміру доходу від продажу транспортного засобу для цілей оподаткування не має значення, а тому вказана Методика не може бути застосована до спірних правовідносин.

Крім того, пункт 1.4 цієї методики передбачає можливість її застосування у разі визначення вартості відокремленого ДТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету. Тому відповідач у Акті перевірки зазначає, що з метою оподаткування операцій з продажу транспортних засобів дохід від продажу транспортного засобу повинний визначатися на підставі ціни, визначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього транспортного засобу.

Разом з тим частиною 2 статті 92 Конституції України визначено, що система оподаткування встановлюються виключно законами України.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Об'єкт оподаткування є обов'язковим елементом механізму справляння податку, у зв'язку з чим правила його визначення можуть встановлюватися виключно Законами України.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не містить положень, які б передбачали застосування оціночної вартості автомобіля при визначенні об'єкту оподаткування ПДФО при продажу автомобіля.

Крім того, відповідно до ст. 22 цього Закону він набирає чинності з 1 січня 2004 року. Згідно з пунктом 22.2 статті 22 Закону у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, на яку посилається відповідач, діяла на час набрання чинності вказаним Законом є підзаконним нормативно-правовим актом, а отже не має пріоритету у застосуванні до спірних правовідносин. Закон не передбачає застосування оціночної вартості транспортного засобу при визначенні об'єкту оподаткування, а тому протилежні висновки відповідача є неправомірними.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Повний текст виготовлено 3 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у справі № 2а/0570/5494/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В. Ляшенко

Л.В.Ястребова