Постанова

від 16.12.2008 по справі 18/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "16" грудня 2008 р.                                                                  Справа №  18/69

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

в судовому засіданні брали участь –

від позивача: Оксимчук А.О. (дов. № 37709/10-15 від 02.09.2008р.); Малекс Ю.С. (дов. № 172 від 14.04.2008р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у  місті Рівне

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «ЖБК»

до відповідача 2 Приватного підприємства «Рівнепромобладнання»

про визнання недійсними господарських зобов'язань (усних угод).

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у місті Рівне (надалі –Позивач), в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, у березні 2004 року звернулася в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання «ЖБК» (надалі –Відповідач 1) та Приватного підприємства «Рівнепромобладнання» (надалі –Відповідач 2) про визнання недійсними усних угод від 1 листопада 2001 року, від 25 січня 2002 року, від 19 квітня 2002 року, від 26 липня 2002 року, від 14 серпня 2002 року, від 20 серпня 2002 року, від 30 вересня 2002 року, від 30 жовтня 2002 року, від 27 листопада 2002 року та від 13 грудня 2002 року, укладених між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства, а також про застосування правових наслідків, передбачених статтею 49 Цивільного кодексу Української РСР.

Ухвалою господарського суду від 17 березня 2004 року (а.с. 1; суддя Гудак А.В.) порушено справу № 18/69 та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено на 7 квітня 2004 року на 11 годину 30 хвилин.

21 квітня 2004 року в господарський суд Рівненської області надійшов відзив Відповідача 1 на позовну заяву (а.с. 66-68), в якому Відповідач 1, з підстав вказаних у даному відзиві, заперечив проти позову.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21 квітня 2004 року по справі № 18/69        (а.с. 75-76) зупинено провадження у справі № 18/69 до вирішення Рівненським міським судом Рівненської області кримінальної справи № 80/06-2003.

14 липня 2004 року в господарський суд надійшло клопотання Відповідача 1 (а.с. 79), в якому Відповідач 1 просить суд в зв'язку з нововиявленими обставинами (ухвала Апеляційного суду Рівненської області по справі № 22а-731 від 23 червня 2004 року; а.с. 80-81) поновити провадження по справі № 18/69. Господарський суд рівненської області своїм листом від 15 липня 2004 року (а.с. 82) вказав Відповідачу 1 на залишення без розгляду зазначеного вище клопотання Відповідача 1 в зв'язку з тим, що провадження у справі № 18/69 зупинено до вирішення кримінальної справи № 80/06-2003 місцевим судом міста Рівне.

Розпорядженням Голови господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2007 року           (а.с. 107) справу № 18/69 передано на розгляд судді Василишину А.Р., з підстав вказаних у розпорядженні.

9 жовтня 2008 року в господарський суд надійшов лист-відповідь Рівненського міського суду Рівненської області (а.с. 110) на запит господарського суду Рівненської області (а.с. 109), щодо вирішення кримінальної справи по обвинуваченню Собіпана О.Л., Стафійчука О.Г., Малецької Т.В., Дев'яткіна О.О., Дубовського І.Л., Куценко Л.Ю. та інших за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209 та частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України. До даного листа-відповіді (а.с. 110) додано Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2008 року в кримінальній справі по обвинуваченню Дев'яткіна Олександра Олексійовича           (а.с.  111-112), та Постанову Рівненського міського суду від 12 червня 2008 року в кримінальній справі по обвинуваченню Собіпана Олександра Леонідовича, Стафійчук Оксани Григорівни, Малецької Тетяни Володимирівни, Садовника Володимира Ярославовича, Рабійчук Алли Германівни, Куценко Святослава Юрійовича та Дубовського Ігоря Львовича (а.с. 113-121) у вчинені злочинів, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15 жовтня 2008 року по справі № 18/69  (а.с. 122-123): відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено провадження у справі                 № 18/69 та призначено справу до судового розгляду на 4 листопада 2008 року на 14 годину 10 хвилин.

Ухвалою господарського суду від 4 листопада 2008 року по справі № 18/69 (а.с. 133) розгляд справи відкладено на 25 листопада 2008 року на 14 годину 10 хвилин, з підстав, вказаних у даній ухвалі.

25 листопада 2008 року в господарський суд Рівненської області, як адміністративний суд, надійшли від Позивача додаткові обґрунтування позовних вимог з урахуванням постанов Рівненського міського суду від 12 червня 2008 року та 10 вересня 2008 року (а.с. 145). В даних додаткових обґрунтуваннях Позивач, з підстав вказаних у додаткових обґрунтуваннях (а.с. 145), просить суд: визнати недійсними господарські зобов'язання між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, як таких, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Ухвалою від 25 листопада 2008 року (а.с. 146) розгляд справи № 18/69 відкладено на 16 грудня 2008 року на 11 годину 05 хвилин, з підстав, вказаних у даній ухвалі.

16 грудня 2008 року в господарський суд Рівненської області надійшли заперечення Відповідача 1 проти позову (а.с. 152), в якому Відповідач 1 з підстав вказаних у даному запереченні відхиляє позовні вимоги Позивача. Представник Відповідача 1 заперечив проти позовних вимог Позивача, з підстав вказаних у відзиві (а.с. 152), проте нормативно не обґрунтував своїх заперечень.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому господарський суд Рівненської області, як адміністративний суд, керувався наступним.

Судом встановлено, що 1 листопада 2001 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 1101 (а.с. 7; податкова накладна на а.с. 8) засувки в кількості 3 штуки, на загальну суму (з ПДВ) 3 930 (три тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 845 від 2 листопада 2001 року (а.с. 6).

25 січня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 130 (а.с. 10; податкова накладна на а.с. 11) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 63 від 24 січня 2002 року (а.с. 9).

19 квітня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 4023 (а.с. 16; податкова накладна на а.с. 17) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 25 860 (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжних доручень № 248 від 3 квітня 2002 року, № 268 від 10 квітня 2002 року, № 273 від 10 квітня 2002 року та № 274 від 11 квітня 2002 року (а.с. 12-15).

26 липня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 718 (а.с. 19; податкова накладна на а.с. 20) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 5 508 (п'ять тисяч п'ятсот вісім) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 607 від 25 липня 2002 року (а.с. 18).

14 серпня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 815 (а.с. 25; податкова накладна на а.с. 26) засувки в загальній кількості 6 штук, на загальну суму (з ПДВ) 17 832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 655 від 13 серпня 2002 року (а.с. 24).

20 серпня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 829 (а.с. 22; податкова накладна на а.с. 23) трубу діаметром 219 мм., на загальну суму (з ПДВ) 3 672 (три тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 669 від 15 серпня 2002 року (а.с. 21).

30 вересня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 930 (а.с. 30; податкова накладна на а.с. 31) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 15 600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжних доручень № 767 від 17 вересня 2002 року, № 800 від 26 вересня 2002 року та № 804 від 27 вересня 2002 року (а.с. 27-29).

30 жовтня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 1057 (а.с. 33; податкова накладна на а.с. 34) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 50 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 927 від 29 жовтня 2002 року (а.с. 32).

27 листопада 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 1146 (а.с. 36; податкова накладна на а.с. 37) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 36 коп.. Даний товар оплачено Відповідачем 1 згідно платіжного доручення № 1013 від 26 листопада 2002 року (а.с. 35).

13 грудня 2002 року, за усною домовленістю (угодою), Відповідачем 2 відпущено Відповідачу 1 за накладною № 1214 (а.с. 41; податкова накладна на а.с. 40) товар, зазначений у даній накладній, на загальну суму (з ПДВ) 16 499 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 92 коп..

Господарським судом Рівненської області встановлено, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2008 року (а.с. 113-121) в кримінальній справі по обвинуваченню Собіпана Олександра Леонідовича, Стафійчук Оксани Григорівни, Малецької Тетяни Володимирівни, Садовника Володимира Ярославовича, Рабійчук Алли Германівни, Куценко Святослава Юрійовича та Дубовського Ігоря Львовича у вчиненні злочинів, передбачених статтями 27, 28, 205, 358 Кримінального кодексу України встановлено наступне:

«Собіпан О.Л., з корисних мотивів, у 2000 році розробив план створення організованої злочинної  групи з метою отримання неконтрольованого державою прибутку протиправними заходами, шляхом конвертації коштів та легалізації коштів отриманих внаслідок фіктивного підприємництва.

Згідно  плану  Собіпан  О.Л.  досягав  злочинного результату  через  приватні  підприємства та товариства зареєстровані на малозабезпечених осіб та осіб, які перебувають на обліку у лікаря-нарколога абоо лікаря-психіатра з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю.

Злочинну діяльність Собіпан О.Л. планував здійснювати шляхом укладення угод, без дійсної поставки товарно-матеріальних цінностей, між створеними ним фіктивними підприємствами та іншими підприємствами, установами, організаціями, з проведенням розрахунків через банківські установи, при цьому звертати у власність злочинної групи близько 5-8 відсотків від суми угоди. Таким чином фіктивні підприємства використовувались членами групи для незаконного переведення на них податкових зобов'язань від інших суб'єктів підприємницької діяльності, внаслідок чого завдана шкода державі.

Для досягнення поставленої мети, Собіпан О.Л. організував злочинну групу в складі Стафійчук О.Г. та Малецької Т.В. і особисто виконував організаційні функції, які полягали у вербуванні осіб на роль директорів фіктивних підприємств на умовах підзвітності йому особисто, розподілі ролей, розподілі коштів отриманих внаслідок злочинної діяльності та розпорядження ними з метою надання правомірного вигляду, встановлення відсоткових ставок за проведення злочинних трансакцій, реєстрації та перереєстрації підприємств на підставних осіб, зняття готівки з рахунків у банках та передача її замовникам таких операцій, прийом замовлень на проведення операцій, пов'язаних з «конвертацією» грошових коштів.

В 2000 році Собіпан О.Л. з метою реалізувати свої наміри, втягнув у злочинну групу Стафійчук О.Г. та Малецьку Т.В.. Стафійчук О.Г., відвів роль вербувальника нових осіб на посади директорів фіктивних підприємств створення приватних підприємств та товариства, відкриття розрахункових рахунків у банках, зняття готівки з розрахункових рахунків фіктивних підприємств та передача коштів замовнику конвертації, підготовки пакету документів (накладних, податкових накладних, договорів і т.д.), необхідних для прикриття незаконної операції, укладання угод купівлі-продажу з коштами отриманими внаслідок фіктивної підприємницької діяльності.

Малецькій Т.В., яка попередньо працювала бухгалтером приватного підприємства «Рівнепромпостач», власником якого і був він особисто, відвів роль бухгалтера підприємства її обов'язки полягали у прикритті незаконної діяльності підприємств та незаконного походження коштів на рахунках фіктивних підприємств, а саме, заповненні та поданні звітних документів із завідомо неправдивою інформацією в Державну податкову інспекцію (ДПІ) у м. Рівне, органи державної статистики, а також подання довідок про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб (Ф. № 8ДР), звітів до Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, центр зайнятості населення щодо фінансово-господарської діяльності приватного підприємства «Рівнепромпостач», товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеприлад», приватного підприємства «Рівнепромобладнання», приватного підприємства «Проміс».

Виконуючи свою роль, Собіпан О.Л. та Стафійчук О.Г. протягом 2000 - 2002 років схилили до вчинення злочинів Дев'яткіна О.О., Дубовського І.Л., Куценко С.Ю., Рабійчук А.Г., які погодились виконувати роль директорів фіктивних підприємств.

Відповідно до попередньої змови, Девяткіну О.О., Куценко С.Ю., Дубовському І.Л., Рабійчук А.Г. відводилась роль директорів фіктивних підприємств, які, діючи на умовах підзвітності Собіпану О.Л. та Стафійчук О.Г., фінансово-господарською діяльністю підприємств не займались, а на прохання останніх ставили свої підписи в незаповнених бланках накладних, податкових накладних, чеках на отримання готівки та інших документах, за що отримували від Собіпана О.Л. або Стафійчук О.Г. щомісячну винагороду у розмірі 100-150 грн....

Собіпан О.Л., усвідомлюючи малозабезпеченість Дев'яткіна О.О. та його коло спілкування серед подібних осіб, використав останнього для підшукання особи на роль директора фіктивного підприємства. На прохання Собіпана О.Л. Дев'яткін О.О. знайшов Дубовського І.Л., якому запропонував зареєструвати на його ім'я підприємство без мети здійснення господарської діяльності, на що останній погодився.

Таким чином, 16 травня 2001 року Собіпан О.Л., переслідуючи єдину мету отримання прибутку незаконним шляхом –використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням та переведення на підприємство податкових зобов'язань інших суб'єктів підприємницької діяльності - разом з Малецькою Т.В. та Дубовським І.Л., без мети зайняття статутною діяльністю, перереєстрував на останнього Відповідача 2, який  зареєстрований розпорядженням голови Рівненського міськвиконкому № 1230-Р від 22 серпня 1996 року, взятий на податковий облік 6 вересня 1996 року № 066/0622 в ДПІ у м. Рівне, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (ПДВ) 233038517167, свідоцтво платника № 24899187 видане 10 липня 1997 року та перереєстроване 11 квітня 2002 року, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України № 23303855, розрахунковий рахунок № 26000151 відкритий в РФ АППБ «Аваль», шляхом внесення змін до статуту за № 1015-Р, про реєстрацію громадянина Дубовського І.Л.  засновником   та  власником   Відповідача 2. Юридична  адреса  підприємства:   вул.   Романа Шухевича, 2, кв. 351, м. Рівне.

Особисто Собіпан О.Л. здійснював перереєстрацію Відповідача 2 на Дубовського І.Л. у виконавчому комітеті Рівненської міської ради, переоформлення документів банківської справи, відкриття розрахункового рахунку № 2605218/563060 в АППБ «Аваль»та виготовленням корпоративної платіжної картки, зняття готівки з розрахункового рахунку, заповнення накладних, податкових накладних та інших бухгалтерських документів, завчасно підписаних Дубовським І.Л. або Куценко С.Ю..

Малецька Т.В. займалась перереєстрацію Відповідача 2 на Дубовського І.Л. в ДПІ м. Рівне, а саме склала реєстраційну заяву платника ПДВ (форма № 1-Р) від 27 березня 2002 року, заяву від Відповідача 2 (форма № 1-ОПП) для юридичних осіб від 27 березня 2002 року, інформаційну довідку Відповідача 2 від 15 січня 2003 року, зареєструвала у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;  складанням звітних документів до державних органів.

Стафійчук О.Г. відводилась роль виготовлення бухгалтерських документів, зняття готівки та передача її замовнику трансакції за винятком близько 5-8 відсотків, які звертались на користь злочинної групи.

Дубовський І.Л., перебуваючи на посаді директора Відповідача 2, своїх службових обов'язків не виконував, фінансово-господарською діяльністю підприємства не займався, а лише на прохання Собіпана О.Л., за щомісячну винагороду у сумі 100-150 гривень, яку отримував від останнього, підписував пусті бланки бухгалтерських документів, чеків та документи податкової звітності, при цьому істинності інформації не перевіряв. ...

… На рахунок Відповідача 2 № 26000151, відкритий в АППБ «Аваль», за період з 16 травня 2001 року по 13 травня 2003 року, як оплата за товари (роботи та послуги),   надійшло 1 498 826 (один мільйон чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 85 коп., з яких 941 344 (дев'ятсот сорок одна тисяча триста сорок чотири) грн. знято готівкою Собіпаном О.Л. та Стафійчук О.Г., які директорам Дубовському І.Л. та Куценко Л.Ю. не передали та використали на інші цілі, ніж передбачені у чеках на отримання готівки.

Фактично за вказаний період товари (роботи та послуги) Відповідач 2 не відпускав, чим безпідставно надало право іншим суб'єктам підприємницької діяльності отримати податковий кредит і таким чином перевести податкові зобов'язання на Відповідача 2.

За період з 1 червня 2001 року по 31 травня 2003 року Собіпаном О.Л. в організованій злочинній групі з Стафійчук О.Г. та Малецькою Т.В. в Позивачу подані податкові декларації по податку на додану вартість, у яких занижені податкові зобов'язання у розмірі 4 362 грн. та завищений податковий кредит в розмірі 196 971 грн., що призвело до  заниження та несплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 201 333 (двісті одна тисяча триста тридцять три) грн., чим завдано державі велику шкоду. … »

З вищеописаної постанови вбачається, що особи, які діяли від імені Відповідача 2 при укладанні усних угод, в тому числі і з Відповідачем 1, мали на меті ухилення від оподаткування, отримання неконтрольованого державою прибутку протиправними заходами, шляхом конвертації коштів та легалізації коштів отриманих внаслідок фіктивного підприємництва, а також для незаконного переведення на них податкових зобов'язань інших суб'єктів підприємницької діяльності в тому числі й Відповідача 1, оскільки злочинна діяльність велася і в період коли були оформлені видаткові та податкові накладні № 1101 від 1 листопада 2001 року (а.с. 7; податкова накладна на а.с. 8), № 130 від 25 січня 2002 року (а.с. 10; податкова накладна на а.с. 11), № 4023 від 19 квітня 2002 року (а.с. 16; податкова накладна на а.с. 17), № 718 від 26 липня 2002 року (а.с. 19; податкова накладна на а.с. 20), № 815 від 14 серпня 2002 року (а.с. 25; податкова накладна на а.с. 26), № 829 від 20 серпня 2002 року (а.с. 22; податкова накладна на а.с. 23), № 930 від 30 вересня 2002 року (а.с. 30; податкова накладна на а.с. 31), № 1057 від 30 жовтня 2002 року (а.с. 33; податкова накладна на а.с. 34), № 1146 від 27 листопада 2002 року (а.с. 36; податкова накладна на а.с. 37) та № 1214 від 13 грудня 2002 року (а.с. 41; податкова накладна на а.с. 40), внаслідок чого завдана шкода державі.

Враховуючи той факт, що статтею 67 Конституції України та статтями 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування»встановлений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, визначених Законами про оподаткування, то, апріорі, така мета суперечить інтересам держави та суспільства.

Відтак, умисел на укладення угод з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства доведено з боку Собіпана О.Л., Стафійчук О.Г., Малецької Т.В., А.Г., Куценко С.Ю. і Дубовського І.Л., які діяли від імені Відповідача 2.

Згідно статті 49 Цивільного кодексу Української РСР: якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін – в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

У відповідності до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України: господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Посилання Відповідача 1 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2004 року по справі № 22а-731, якою скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 вересня 2003 року є необґрунтованими, оскільки даною ухвалою закрито провадження у цивільній справі в зв'язку з непідвідомчістю спору загальним судам, тому даною ухвалою апеляційний суд ніяких фактів і обставин не встановлював (а.с. 80-81).  

Інші заперечення Відповідача 1 нормативно необґрунтовані, безпідставні, спростовуються усім вищевказаним у даній постанові господарського суду Рівненської області.

Враховуючи усе вищезазначене у даній постанові, господарський суд Рівненської області, як адміністративний суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсними господарських зобов'язань, що виникли на підставі усних угод між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 по видаткових та податкових накладних № 1101 від 1 листопада 2001 року (а.с. 7; податкова накладна на а.с. 8), № 130 від 25 січня 2002 року (а.с. 10; податкова накладна на а.с. 11), № 4023 від 19 квітня 2002 року (а.с. 16; податкова накладна на а.с. 17), № 718 від 26 липня 2002 року (а.с. 19; податкова накладна на а.с. 20), № 815 від 14 серпня 2002 року (а.с. 25; податкова накладна на а.с. 26), № 829 від 20 серпня 2002 року (а.с. 22; податкова накладна на а.с. 23), № 930 від 30 вересня 2002 року (а.с. 30; податкова накладна на а.с. 31), № 1057 від 30 жовтня 2002 року (а.с. 33; податкова накладна на а.с. 34), № 1146 від 27 листопада 2002 року (а.с. 36; податкова накладна на а.с. 37) та № 1214 від 13 грудня 2002 року (а.с. 41; податкова накладна на а.с. 40) є обґрунтованими та підставними, і підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задоволити.

          2. Визнати недійсними господарські зобов`язання вчинені між Приватним підприємством «Рівнепромобладнання» (33000, м. Рівне, вул. Шухевича, 2, кв. 351; код 23303855) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання «ЖБК» (33001, м. Рівне,                     вул. Гур`єва, 2, код 21093968) по накладним № 130 від 25 січня 2002 року, № 4023 від 19 квітня 2002 року, № 718 від 26 липня 2002 року, № 815 від 14 серпня 2002 року, № 829 від 20 серпня 2002 року,               № 930 від 30 вересня 2002 року, № 1057 від 30 жовтня 2002 року, № 1146 від 27 листопада 2002 року та № 1214 від 13 грудня 2002 року, як такі, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

3. Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови оформлено та підписано 22.12.2008р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.