Постанова

від 28.08.2012 по справі 2а/1270/5891/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5891/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Колесниковій Я.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Борзенко Н.О., довіреність №9 від 16.06.2012,

від відповідача - головний державний податковий інспектор юридичного

відділу Паталаха К.В., довіреність №29/10 від 29.03.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004261600 від 26 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» (далі-ТОВ) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі-Ленінська МДПІ у м.ЛуганськуЛуганської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0004261600 від 26 квітня 2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.07.2001 року за №13821070008012427 та взято на податковий облік в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську Луганької області ДПС з 02.08.2001 за №1023/5920.

Позивачем було отримано акт відповідача про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 29.02.2012 №236/16/31594784. Перевіркою встановлено факт порушення ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, включення до складу податкового кредиту податкової накладної, виписаної підприємством ТОВ «УКАР Лізінг» від 23.01.2012 №110 на суму ПДВ 10577,62 грн., яка не була зареєстрована контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 №0004261600, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 10578,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2645,00 грн., всього на суму 13223,00 грн. Дані, викладені, в акті перевірки щодо дати виписки спірної податкової накладної, позивач вважає недостовірними, а прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню. На підставі викладеного, позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 №0004261600 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, про що надав суду письмові заперечення проти позову №18361/10 від 28.08.2012 (а.с.54-55), в яких, зокрема, зазначив, що у відповідності з п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси», результати якої оформлені актом від 29.02.2012 №236/16/31594784. У результаті перевірки було встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту податкову накладну, виписану ТОВ «УКАР Лізінг», яку не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме, дата виписки п/н-23.01.2012, номер-110, загальна сума з ПДВ-52888,10 грн., сума ПДВ-10577,62 грн. Таким чином, підприємством позивача у порушення п.п.201.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту на 10577,62 грн. Акт перевірки від 29.02.2012 №236/16/31594784 був направлений на адресу позивача 03.03.2012 та отриманий останнім згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 16.04.2012. Однак, після отримання акту перевірки ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» уточнюючого розрахунку по податковій декларації з ПДВ за відповідний період до Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС не надало. На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було винесено законне податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 №0004261600, яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 10578,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2645,00 грн., яке також було направлено на адресу позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі-ПК України від 02.12.2010 №2755-VI), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 20.1.4 пункту 20.1); визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1).

В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» (код ЄДРПОУ 31594784, індивідуальний податковий номер 315947812360) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.07.2001 року за №13821070008012427, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на податковий облік в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську Луганької області ДПС з 02.08.2001 за №1023/5920 (а.с.16,17,18).

Згідно свідоцтва №100271584 серії НБ №246954 від 06.03.2012 ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» є платником податку на додану вартість (а.с.19).

З урахуванням предмету спору, спірним є питання щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» за завищення податкового кредиту по декларації за січень 2012 року на суму 10577,62 грн., оскільки, на думку позивача, оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 №0004261600 винесено відповідачем незаконно, а досліджена під час перевірки податкова накладна №110, виписана 10.11.2011 ТОВ «УКАР Лізінг» (на загальну суму з ПДВ-52888,10 грн., сума ПДВ-10577,62 грн.) та отримана позивачем поштою 23.01.2012, не повинна була бути включеною контрагентом до Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки обов'язковість цієї умови передбачена тільки з 01.01.2012 року.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Пунктом 76.1. ст.76 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. 76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2. ст.76 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2. ст.86 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Так, 29.02.2012 року Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України та у порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.02.2012 №236/16/31594784 (а.с.20-22).

У ході перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» до податкового кредиту було включено податкову накладну №110, виписану 23.01.2012 ТОВ «УКАР Лізінг» (загальна сума з ПДВ-52888,10 грн., сума ПДВ-10577,62 грн.), яку не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних,у зв'язку з чим підприємством позивача порушено п.п.201.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України шляхом завищення суми податкового кредиту на 10577,62 грн. у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Примірник акту перевірки від 29.02.2012 №236/16/31594784 Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС був надісланий за місцем реєстрації ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» (вул.Дзержиньского,1в/405, м.Луганськ,91016) рекомендованою кореспонденцією та отриманий останнім 16.04.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.50).

Так, 26 квітня 2012 року на підставі акту про результати камеральної перевірки від 236/16/31594784 від 29.02.2012 Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0004261600 за платежем «податок на додану вартість», яким ТОВ «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на загальну суму 13223,00 грн., з яких: за основним платежем - 10578,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2645,00 грн. (а.с.51). Вказане податкове повідомлення-рішення 27.04.2012 було надіслано рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.52).

Відповідно до п.42.1. ст.42 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п.42.2. ст.42 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).

Згідно п.п.54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до п.54.5 ст.54 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.58.3. ст.58 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.86.8. ст.86 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно абз.1 п.123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Факт надіслання та отримання спірного податкового повідомлення-рішення №0004261600 від 26.04.2012 визнається сторонами та не оспорюється.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п.201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Також, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу, оскільки, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, податкова накладна №110 Товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізінг» за звітний (податковий) період - січень 2012 року фактично була видана 10.11.2011 (а.с.24), а зареєстрована в Реєстрі податкових накладних саме 23.01.2012 (а.с.41). Тому, позивачем правомірно у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року №9005998409 від 16.02.2012 правомірно було включено до податкового кредиту вищезазначену податкову накладну, що також підтверджується Додатком №5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.42-43).

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що податкова накладна №110, видана 10.11.2011 ТОВ «УКАР Лізінг» не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставним.

При цьому, суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004261600 від 26 квітня 2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 28 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03 вересня 2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2,3,11,17-18,158-163 Кодексу адміністративного судочинства суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна компанія перспективного планування «Укрресурси» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004261600 від 26 квітня 2012 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби №0004261600 від 26 квітня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 105,78 грн. (сто п'ять гривень 78 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 31 серпня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця