Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-3916/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року 2а-3916/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний континент» до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС про оскарження податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Будівельний континент»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 № 0000622301/820.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки висновки Акту перевірки Акт № 453/23/32224293 від 16.03.2012 не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Посадовими особами ДПІ у Обухівському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельний Континент»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»за період з 01.05.2011 по 30.06.2011.

За наслідками перевірки складено Акт № 453/23/32224293 від 16.03.2012 року (далі-Акт перевірки).

ТОВ «Будівельний Континент»надало письмові заперечення від 22.03.2012 року на Акт перевірки, які після їх розгляду ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС залишені без задоволення.

За висновками Акту перевірки ТОВ «Будівельний Континент»порушило:

- ч. 5 ст. 203, частини 1, 2 ст. 215, частину 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 655, 658 ЦК України, тобто уклало правочини з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» які не спрямовані на реальне настання наслідків;

- п. 16 Наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2. п. 198.3., п. 198.6.ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 201.7., п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 268 422,01 грн.;

- п. 1.2. ст. 1, п. 2.1., п. 2.4., п. 2.15., п. 2.16. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, № 88, п. 44.1. ст. 44 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000622301/820, яким збільшено ТОВ «Будівельний Континент»суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 268 423, 01 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.

ТОВ «Будівельний Континент»оскаржило податкове повідомлення-рішення №0000622301/820 від 02.04.2012 року до ДПС у Київській області ДПС.

Рішенням ДПС у Київській області ДПС від 15.06.2012 року № 1395/10/10- 206/264-700 скаргу ТОВ «Будівельний Континент»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

ТОВ «Будівельний Континент»оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийняте рішення № 127/6/10-2115 від 16.07.2012 року, яким скаргу ТОВ «Будівельний Континент»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

У Акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що договори підряду:

- № 1 від 04.05.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по проспекту Червонозоряному, 123 в м. Києві;

- № 2 від 04.05.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Леніна, 79-а в с. Вишеньки, Бориспільського району Київської області;

- № З від 04.05.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Ковпака, 29 в м. Києві;

- № 4 від 04.05.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Щусєва, 26 в м. Києві;

- № 1/06 від 01.06.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Щусєва, 26 в м. Києві;

- № 2/06 від 01.06.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по проспекту Червонозоряному, 123 в м. Києві;

- № 3/06 від 08.06.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Городецького, 67 в м. Львові;

- № 4/06 від 01.06.2011 року на виконання ремонтно-будівельних робіт по вул. Мельникова, 2 в м. Івано-Франківську,

укладені між ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не спрямовані на реальне настання наслідків, а тому є нікчемними.

Відповідно до ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України, на яку посилається податковий орган, встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статті 203, 215, 216, 218, 228, 234, 626, 629, 655, 658 ЦК України, які згадуються в Акті перевірки, не містять підстав для визнання нікчемності правочину.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини -якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 тощо), та оспорювані -якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, те одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України).

Отже, відповідно до ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В той же час, податковим органом не наведено в Акті перевірки жодної норми закону, яка була б підставою визнання правочинів нікчемними.

Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що у зв'язку з відсутністю у ПП «Дніпрорембуд-сервіс»майна, матеріальних та трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство фактично не могло здійснити господарські операції, а тому угоди з ТОВ «Будівельний Континент»визнано нікчемними.

З таким висновком податкового органу погодитись не можна з наступних підстав.

Висновком про відсутність адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарських операцій ПП «Дніпрорембуд-сервіс»слугували лише дані податкової звітності контрагента.

Дані податкової звітності не можуть бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності таких можливостей є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Отже, висновок податкового органу щодо відсутності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів та інше є припущенням, оскільки його зроблено без відповідних та належних доказів, без проведення документальної виїзної перевірки контрагента та без дослідження таких документів.

В Акті перевірки зазначається про відсутність ділової мети господарських операцій між ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс».

Для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Для встановлення зв'язку між фактом придбання поварів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»на підставі ст. 228 ЦК України, суд зазначає наступне.

З 01.01.2011 року набрали чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України. Так, ст. 228 ЦК України доповнено частиною третьою.

На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи податкової служби зобов'язані виключно в судовому порядку.

Обов'язковість встановлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

При оцінці правочину в контексті вимог ст. 228 ЦК України також має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння ПП «Дніпрорембуд-сервіс»від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам цього підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що посадові особи ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»при підписанні вказаних вище договорів мали умисел та мету здійснити незаконну фінансово-господарську діяльність, що завідомо для них суперечить інтересам держави і суспільства, та в чому конкретно вона виявилась.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладення договорів підряду в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Згідно вимог цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною першою ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час проведення перевірки ТОВ «Будівельний Континент»надано документи, які підтверджують укладання та виконання даних договорів підряду, а саме: договори підряду, акти виконаних робіт, платіжні доручення, що підтверджують перерахування коштів за виконані роботи,, податкові накладні, наявність яких ДПІ не заперечується.

Тобто, ТОВ «Будівельний Континент»були надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі послуг з ремонтно-будівельних робіт.

Також, податковим органом в Акті перевірки та в рішеннях за результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення не заперечується достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначено про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, про відсутність обов'язкових реквізитів.

Крім того, не заперечувався той факт, що основним видом діяльності ТОВ «Будівельний Континент»є будівництво будівель, інші роботи із завершення будівництва.

Податковим органом в Акті перевірки самостійно, без законних підстав, визнано нікчемними договори та прийнято на підставі Акту перевірки повідомлення-рішення, згідно з яким вважає заниженим податок на додану вартість ТОВ «Будівельний Континент»у взаємовідносинах з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»на суму 268 423,01 грн.

Висновки податкового органу про те, що укладені ТОВ «Будівельний Континент»з своїм контрагентом правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також про недійсність даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість, а отже і про недійсність задекларованого ТОВ «Будівельний Континент»податкового кредиту, ґрунтуються лише на припущеннях, без проведення відповідних перевірок і без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку контрагента -ПП «Дніпрорембуд-сервіс».

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що функціями податкових органів є подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Відповідачем не надано доказів про визнання правочинів, укладених між ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс», недійсними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 6 Наказу ДПА від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На порушення вимог пункту 6 Наказу № 984 в Акті перевірки відсутнє чітке і об'єктивне посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження його висновків (посилання на первинні бухгалтерські документи ПП «Дніпрорембуд-сервіс», матеріали зустрічних звірок, тощо).

В Акті перевірки лише повторюється посилання на ту обставину, що ПП «Дніпрорембуд-сервіс»здійснювало свою діяльність поза межами правового поля, а укладені ним правочини є фіктивними та нікчемними.

З викладеного слідує, що висновки Акту перевірки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Дніпрорембуд-сервіс», що є порушенням пункту 6 Наказу № 984.

Отже, факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень ТОВ «Будівельний Континент»відносно того, що укладені ним угоди з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод нікчемними.

Первинні документи бухгалтерського, податкового обліку за участю ПП «Дніпрорембуд-сервіс»були підписані уповноваженою особою підприємства та скріплені печаткою. Будь-яких доказів, які б це спростовували, відповідачем суду не надано.

Отже, висновок про визнання ПП «Дніпрорембуд-сервіс»фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, не може бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.

Жодним законодавчим актом не передбачено повноважень податкового органу визнавати товариство (підприємство) фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності.

Законодавством України не визначено поняття «фіктивна фірма»чи «фіктивний суб'єкт господарської діяльності».

У випадку виявлення підприємства, яке здійснює свою діяльність із порушенням порядку заняття підприємницькою діяльністю, відповідні органи наділені правом звернутись до суду з позовом про скасування державної реєстрації підприємства або визнання недійними реєстраційних та установчих документів такого підприємства.

Доказів скасування державної реєстрації ПП «Дніпрорембуд-сервіс»чи визнання недійними його реєстраційних та установчих документів на час здійснення ним господарських операцій з позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу про здійснення ТОВ «Будівельний Континент»взаємовідносин з фіктивним суб'єктом господарської діяльності не підтверджені.

Крім того, визнання неналежними первинних бухгалтерських документів платника податку, посилаючись на службову записку співробітників ВПМ ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС, є перевищенням ДПІ наданих їй повноважень, передбачених законом.

Законом України «Про державну податкову службу»та Податковим кодексом України не надане право ДПІ встановлювати умови недійсності документів, а також визнавати недійсними документи, зокрема, податкову декларацію чи податкову накладну. ДПІ надано право контролю податкового обліку, а не визначення, які з податкових декларацій чи накладних є недійсними.

Щодо висновку податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодування з Державного бюджету України, встановлені ст. 198 Податкового кодексу України.

Як зазначено вище, між ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс»укладені договори підряду.

В Акті перевірки зазначається, що із пояснень директора ПП «Дніпрорембуд-сервіс»ОСОБА_1 вбачається, що вона договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів ПП «Дніпрорембуд-сервіс»не підписувала, банківських рахунків не відкривала, печатку не отримувала, ніяких звітів не формувала.

З огляду на це податковим органом зроблено висновок, що ПП «Дніпрорембуд-сервіс»фінансово-господарську діяльність здійснювало поза межами правового поля, а правочини, укладені з його контрагентами, є фіктивними і не спрямовані на реальне настання наслідків. У зв'язку з цим у контрагентів цього підприємства не виникає права на податковий кредит з податку на додану вартість.

З таким висновком не можна погодитись, оскільки жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок покупця перевіряти порядок призначення керівника контрагента, наміри продавця щодо сплати ним податків, порядку підписання договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних, інших фінансово-господарських документів, відкриття банківських рахунків, отримання печатки, подання звітів та інше.

Встановлення подібних фактів самі по собі не призводять до недійсності угоди, укладеної з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкових накладних.

Факти фіктивного підприємництва у вигляді створення/придбання та використання ПП «Дніпрорембуд-сервіс»для незаконної діяльності та ухилення від сплати податків можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до вимог пункту 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено судом, ТОВ «Будівельний Континент»сплачено відповідну грошову суму за виконані ремонтно-будівельні роботи, отримано податкові накладні та віднесено ці суми до валових витрат.

Згідно з пунктом 16 Наказу Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», про порушення якого йдеться в Акті перевірки, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкові накладні, надані ПП «Дніпрорембуд-сервіс», відповідають вимогам, зазначеним у пункті 201.1. ст. 201 ПК України та в пункті 16 згаданого Наказу.

У ТОВ «Будівельний Континент»були відсутні підстави піддавати сумніву документи, які надані належним чином зареєстрованою юридичною особою та з якою воно перебувало у господарських відносинах.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичне виконання вказаних договорів підряду підтверджується підписаними сторонами Актами прийому-передачі виконаних робіт, які також досліджувались при перевірці.

Роботи, виконані ПП «Дніпрорембуд-сервіс», призначені для використання у господарській діяльності ТОВ «Будівельний Континент», а тому відповідні суми були включені до складу витрат для формування податкового кредиту.

Як встановлено судом, на час укладання та виконання правочинів ПП «Дніпрорембуд-сервіс»було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, в той же час, в Акті перевірки зазначено про відсутність у цього товариства свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку з його анулюванням 02.12.2011

Пунктом 201.8. ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу.

Як встановлено судом, на час здійснення взаємовідносин ТОВ «Будівельний Континент»з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»(з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року) останнє було зареєстроване платником податку на додану вартість, оскільки його свідоцтво платника ПДВ згідно з Актом перевірки було анульовано тільки 02.12.2011 року, тобто після того, як господарські відносини між ними були припинені.

З викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ «Будівельний Континент»на законних підставах сформувало податковий кредит, сплатило податок на додану вартість у відповідному розмірі, а тому відсутні підстави стверджувати про заниження податку на додану вартість на загальну суму 268 423 грн. 01 коп.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначається розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з пунктом 14.1.181. ст. 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вимогами пункту 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на не підтверджену суму податкового кредиту.

Аналіз наведених вище норм дає підстави зробити висновок, що Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме -наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.

З розділу V та ст. 198 ПК України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних ПП «Дніпрорембуд-сервіс» не було зареєстроване як платник податку на додану вартість, а тому не мало права видавати податкові накладні. У свою чергу, податкові накладні, на підставі яких ТОВ «Будівельний Континент»сформовано податковий кредит та які надавались на перевірку, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1. ст. 201 ПК України.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Із зазначеного слідує, що суму податкового кредиту ТОВ «Будівельний Континент»сформувало правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

ТОВ «Будівельний Континент»сплачено відповідну грошову суму за виконані роботи, отримано податкові накладні, та віднесено ці суми до валових витрат.

Згідно з пунктом 16 Наказу Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», про порушення якого йдеться в Акті перевірки, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Роботи, виконані ПП «Дніпрорембуд-сервіс», призначені для використання у господарській діяльності ТОВ «Будівельний Континент», як платника податку, а тому відповідні суми були включені до складу витрат та для формування податкового кредиту.

В Акті перевірки зазначені навіть споживачі результатів наданих послуг (виконаних робіт) ПП «Дніпрорембуд-сервіс», а саме: ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «Ліско», ПАТ «Юнексбанк»та інші.

Сам по собі факт встановленого, на думку податкового органу, порушення ПП «Дніпрорембуд-сервіс»норм діючого податкового законодавства не може визнаватись доказом правомірності донарахування податку ТОВ «Будівельний Континент», оскільки він не звільняє податковий орган від обв'язку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Тобто, право на податковий кредит існує, зокрема, за податковою накладною, наданою продавцем, доти, поки інше не буде встановлено рішенням суду.

Відповідачем не доведено, що господарські операції з приводу надання послуг з ремонтно-будівельних робіт, з урахуванням виду економічної діяльності, є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності ТОВ «Будівельний Континент»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс», оскільки його позиція про нікчемність правочину ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно збільшено податкове зобов'язання ТОВ «Будівельний Континент»з податку на додану вартість на суму 268 423, 01 грн.

ТОВ «Будівельний Континент»сформувало суму податкового кредиту правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві послуг з виконання будівельних робіт.

Відповідач помилково вважає, що ТОВ «Будівельний Континент»порушено вимоги пункту 185.1. ст.185, пункт 198.6. ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 268 423, 01 грн.

В зв'язку з цим податкове повідомлення-рішення № 0000622301/820 від 02.04.2012 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновку про порушення позивачем правил ведення бухгалтерського обліку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з цим Законом е документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до об'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції якщо з інших даних вбачається, що критичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Здійснені ТОВ «Будівельний Континент»господарські операції зафіксовані первинними бухгалтерськими документами та були надані до перевірки, а тому висновок про порушення ним Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року є безпідставним.

З викладеного слідує, що висновки, викладені в Акті перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість в перевіряємому періоді на загальну суму 268 423 грн. 01 коп., не відповідають законодавству, а отже, податкове повідомлення-рішення №0000622301/820 від 02.04.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаного правочину є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 204,00 грн. (платіжне доручення № 12488 від 30.07.2012), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС від 02.04.2012 №0000622301/820.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний континент» (08720, Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Промислова, 17, код ЄДРПОУ 32224293) судові витрати у сумі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 вересня 2012 р.