Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а/1270/5712/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5712/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Мельянченко С.В., Глотової З.В.;

від відповідача - Повідайчик І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року № 0003922300 та № 0004022300, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» (далі - ТОВ «Віннер-Луганськ», позивач) до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року № 0003922300 та № 0004022300.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі направлення від 08.06.2012 № 267 ДПІ у період з 11.06.2012 по 15.06.2012 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Віннер-Луганськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період січень-липень 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» (код ЄДРПОУ 33846020). За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 22.06.2012 №385/22-200/32899904, який надійшов позивачу поштою 27 червня 2012 року. На підставі акту перевірки були прийняти два податкових повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року №0003922300 та № 0004022300 на загальну суму 3738,75 грн., які отримані позивачем поштою 20 липня 2012 року.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згоден, з огляду на те, що висновки зроблені в акті перевірки, про порушення ТОВ «Віннер-Луганськ» п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають дійсності та порушують права та інтереси підприємства.

Майже усі товари отримані за договорами між ТОВ «Лугапорт» та позивачем були реалізовані фізичними, а іноді юридичними особами, що оформлювалося нарядом - заказом чи податковою накладною, а при реалізації товару фізичним особам операції проводились за допомогою реєстраторів розрахункових операцій.

У зв'язку з чим позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0003922300 на загальну суму 1 186,25 грн. податкове повідомлення-рішення № 0004022300 на загальну суму 2 552,50 грн.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову в яких зазначив, що згідно інформаційної бази ЦБД ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС у період з 19.03.2007 по 27.06.2007 директором та засновником ТОВ «Лугапорт» був ОСОБА_4, у період з 27.06.2007 по 12.05.2009 директором був Убийкін С.І., засновником підприємства ОСОБА_4, у період з 12.05.2009 по 30.01.2012 директор Горинін В.Б., засновник підприємства ОСОБА_4 12 грудня 2011 року Ленінським районним судом м. Луганська по справі №1-1-437/11, винесено вирок, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2, 3 ст. 358 КК України. Враховуючи вирок Ленінського районного суду м. Луганська та порушення встановлені відповідачем під час проведення перевірки ТОВ «Віннер-Луганськ», просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 17.03.2004 за № 13821050001003077 (том 2 а.с.130,131) та перебуває на обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська як платник податків з 07.04.2004 за № 3838 (том 2 а.с.129).

У відповідності до п. п. 41.1.1. Податкового Кодексу України контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

07 травня 2012 року, на підставі п.п.16.1.5. п.16.1 ст.16, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій, для підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лугапорт» за період січень - липень 2009 року, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС було видано письмовий запит № 4609/10/22-200, який був отриманий позивачем 07.05.2012 вх. № 01 (том 2, а.с.100).

У відповідь на запит 05 червня 2012 року вх.№7763/10 ТОВ «Віннер-Луганськ» подало до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС письмові пояснення щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ «Лугапорт», яким повідомило відповідача про технічну неможливість надання усіх розрахункових документів за період зазначений у запиті (том 2, а.с.101).

На підставі направлення ДПІ від 08.06.2012 №267, відповідно до наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 12.04.12 №170, згідно з п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю Біловольченко А.О. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Віннер-Луганськ» код ЄДРПО 32899904 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» код ЄДРПОУ 33846020, за результатами якої складено акт від 22.06.2012 за № 385/22-300/32899904 (том1, а.с.10-27), який позивач отримав 27.06.2012 вх. № 05 (том1, а.с.10).

Копія наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 08.06.2012 № 343 та направлення на перевірку ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 08.06.12 № 267 були вручені під розписку директору ТОВ «Віннер-Луганськ» Борзилову Д.Л. 11.06.2012, про що свідчить особистий підпис директора товариства на направленні на перевірку (том 2, а.с.98,99).

Відповідно до п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось представником відповідача те, що перевірку ТОВ «Віннер-Луганськ» було проведено за наслідками отримання ДПІ інформації стосовно винесення Ленінським районним судом м. Луганська вироку від 12.12.2011 у справі №1-437/11 відносно засновника ТОВ «Лугапорт».

Згідно висновків зазначеного акта, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Віннер-Луганськ»:

1) п.п. 7.4.1., 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Віннер-Луганськ» занижено податок на додану вартість всього в сумі 3 422,00 грн., у т.ч.: за січень 2009 року у сумі 706,00 грн., лютий 2009 року у сумі 560,00 грн., березень 2009 року у сумі 523,00 грн., травень 2009 року в сумі 684,00 грн., червень 2009 року в сумі 312,00 грн., за липень 2009 року у сумі 637,00 грн.;

2) п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 4 278,00 грн., у т.ч.: за І квартал 2009 року на суму 2 236,00 грн., за І півріччя 2009 року на суму 3 481,00 грн., за 9 місяців 2009 року на суму 4 278,00 грн.

05 липня 2012 року позивач надав на адресу відповідача, заперечення на акт перевірки від 22.06.2012 за № 385/22-300/32899904, в яких просив відмінити, вказаний акт (Том.1, а.с.29-32).

10 липня 2012 року заперечення ТОВ «Віннер-Луганськ» були розглянуті відповідачем та направлена відповідь № 7102/10/22-300, відповідно до якої, висновки акта перевірки від 22.06.2012 за № 385/22-300/32899904, були залишені без змін (том.1, а.с.33-35).

На підставі вказаного акту перевірки, з урахуванням ст.114 Податкового кодексу України, ДПІ були прийняти два податкових повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року №0003922300 та № 0004022300 на загальну суму 3738,75 грн.

Спірне питання, у даній справі полягає в правомірності формування валових витрат ТОВ «Віннер-Луганськ» за відносинами з ТОВ «Лугапорт», засновника якого ОСОБА_4 визнано винним у здійсненні злочину по ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2,ч.3 ст.358 КК України.

Так у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

ТОВ «Віннер-Луганськ» укладено договір з ТОВ «Лугапорт» №32-08 від 01.11.2008 щодо постачання оригінальних запчастин на автомобілі. При цьому договір зі сторони ТОВ «Лугапорт» підписаний директором Убійкіним С.І. (том 1, а.с.42-43).

На виконання умов договору позивачем до матеріалів справи були долучені копії видаткових накладних (том 1, а.с.44-55), податкових накладних (том 1, а.с.60-71, том 2, а.с.192-193), які у період з 01.04.2009 по 31.04.2009 підписувались директором підприємства Убійкіним С.І., у період з 01.05.2009 по 31.07.2009 підписувались директором підприємства Горіним В.Б.

За отримані товарно-матеріальні цінності ТОВ «Віннер-Луганськ» здійснило ТОВ «Лугапорт» оплату у повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок (том 2, а.с.56-67).

На підтвердження факту реалізації та оплати товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «Лугапорт», позивачем до матеріалів справи були долучені копії актів виконаних робіт, видаткових накладних, заказів-нарядів та фіскальних чеків, реєстрів кредитових платежів (том 1, а.с.72-200, том 2, а.с.1-55, 68-74, 194-210).

До висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства відповідач дійшов з огляду на те, що є вирок суду відносно засновника ТОВ «Лугапорт», позивачем при формуванні валових витрат були використані первинні документи (податкові накладні), які оформленні в порушення норм чинного законодавства, а саме не можливо ідентифікувати підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарських операцій та відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують передачу та отримання товару.

Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 №88 (далі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так в постанові Верховного суду України від 21.01.2011 по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІБ» (далі ТОВ) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська (далі ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, висловив правову позицію, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за умови встановлення судом факту нездійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, Ленінським районним судом м. Луганська вироком від 12.12.2011 було визнано винним засновника ТОВ «Лугапорт» ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2,3 ст.358 КК України (Том 2, а.с.113-122).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Системний аналіз пунктів 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону №168/97 дає суду підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

В судовому засіданні було встановлено та не спростовано відповідачем, що податкові накладні виписані від ТОВ «Лугапорт» на виконання умов договору № 32-08 від 01.11.2008 складені у порушення вимог чинного законодавства. В судовому засіданні достовірно встановлено та не спростовано відповідачем, що податкові накладні від ТОВ «Лугапорт» підписані іншими особами, Убійкіним С.І. та Горіним В.Б., які на той час були директорами ТОВ «Лугапорт».

Винесення судом вироку відносно засновника ТОВ «Лугапорт» само по собі не призвело до недійсності укладеної угоди з ТОВ «Віннер-Луганськ», та не позбавило правового значення видані за цими договірними відносинами податкові накладні.

Крім того, надані позивачем на підтвердження факту поставки товару від ТОВ «Лугапорт» копії договорів найму (оренди) автомобіля (Том 2, а.с.140-143), подорожних листів (том 2, а.с.144-146), генеральної довіреності від 25 березня 2009 року № 3 на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Лугапорт» (том 2, а.с.147), журналів вихідної кореспонденції (Том 2,а.с.211-213), оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні, спростовують твердження ДПІ про відсутність документів на підтвердження передачі та отримання товару.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «Лугапорт» не була у судовому порядку визнана недійсною, податкові накладні, виписані від ТОВ «Лугапорт» підписані уповноваженими особами, вирок суду відносно засновника ТОВ «Лугапорт» сам по собі не призвів до недійсності укладеної угоди з ТОВ «Віннер-Луганськ» та матеріалами справи підтверджено реальність виконання договору, а доводи відповідача не спростували ці факти, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ».

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24 вересня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року №0003922300 та №004022300 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0003922300 Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на загальну суму 1 186,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0004022300 Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на загальну суму 2 552,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,40 грн. (сто сім гривень 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 24 вересня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев